Рішення

від 23.07.2013 по справі 914/2491/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 р. Справа № 914/2491/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг", м.Радехів Львівської області

до відповідача: Колективного сільськогосподарського підприємства "Золочівське", с.Городилів Золочівського району, Львівської області

про визнання договору купівлі-продажу від 29.08.2011 р. дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чорній Н.І.

За участю представників:

від позивача: Коврижних В.І. - представник

від відповідача : Тимофійчук Х.Д. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг" до Колективного сільськогосподарського підприємства "Золочівське" про визнання договору купівлі-продажу від 29.08.2011 р. дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 25.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.07.2013 р.

В судовому засіданні 16.07.2013 р. оголошено перерву до 23.07.2013 р.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання з'явився, позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

03.02.2011 р., згідно постанови господарського суду Львівської області у справі № 21/100(10), Колективне сільськогосподарське підприємство "Золочівське" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

29.08.2011 р., згідно процедури, встановленої ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відбулися відкриті прилюдні торги з реалізації нерухомого майна належного КСП "Золочівське".

Згідно протоколів від 29.08.2011 р. № О 0972, № О 0982, № О1001, № О1011 переможцем аукціону визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Агроторг", яке отримало право на укладення договору купівлі - продажу нежитлових будівель, а саме: водонасосної, позначеної на плані земельної ділянки літерою "З", загальною площею 6,3 м 2 ; водонасосної, позначеної на плані земельної ділянки літерою "У", загальною площею 23,6 м 2 ; підстанції, позначеної на плані земельної ділянки літерою "М", загальною площею 95,7 м 2 ; прохідної з ваговою, позначеної на плані земельної ділянки літерою "Ф", площею 73,0 м 2 , що знаходяться за адресою: с. Городилів Золочівського району на вул. Об'їздна, 1.

За результатами проведених торгів 29.08.2011 р. між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу, на умовах якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача зазначені нежитлові будівлі.

В пункті 2.1 договору передбачено, що за згодою сторін продаж нежитлових будівель здійснено за 55 938,89 грн.

Платіжними дорученнями від 25.08.2011 р. № 6, від 02.09.2011р. № 8, від 06.09.2011р. № 9, від 07.09.2011р. № 11 позивачем сплачено повну вартість придбаних на прилюдних торгах нежитлових будівель та підписано акт прийому-передачі вищевказаного нерухомого майна, відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв у належному стані нерухоме майно.

У п. 1.5 укладеного сторонами договору зазначено, що договір підлягає нотаріальному посвідченню.

07.09.2011 р. позивач листом № 27 звернувся до відповідача з проханням повідомити дату запланованого нотаріального посвідчення договору. Відповідачем, 25.11.2011 р. листом № 5 повідомлено позивача про неможливість нотаріального посвідчення договору, оскільки виникла необхідність переоформити правовстановлюючі документи на будівлі.

ТзОВ "Агроторг" листом від 05.06.2012 р. № 14 повторно звернулось до КСП "Золочівське" з проханням повідомити причину ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.

З огляду на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, як це передбачено у п. 1.5 договору, у позивача відсутня можливість оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна в установленому законодавством України порядку.

Таким чином, позивач просить визнати договір купівлі-продажу від 29.08.2011 р. дійсним та визнати право власності за ним на нерухоме майно, а саме: водонасосну (літ. "З"), загальною площею 6,3 м 2 ; водонасосну (літ. "У"), загальною площею 23,6 м 2 ; підстанцію (літ. "М"), загальною площею 95,7 м 2 ; прохідну з ваговою (літ. "Ф"), площею 73,0 м 2 , що знаходяться за адресою: на вул. Об'їздна, 1 в с. Городилів Золочівського району Львівської області.

В представленому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав, однак зазначив про неможливість нотаріального посвідчення, оскільки свідоцтво про право власності на будівлі було виготовлене лише 26.09.2012 р., а також зазначив про відсутність коштів для посвідчення вказаного договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних мотивів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячиі із приписів ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Судом встановлено, що 29.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторг" та Колективним сільськогосподарським підприємством "Золочівське" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого відповідач продав, а позивач купив нежитлові будівлі, а саме будівлю водонасосної (літ. З), загальною площею 6,3 м 2 , будівлю підстанціі (літ. М), загальною площею 95,7 м 2 , будівлю прохідної з ваговою (літ. Ф), загальною площею 73,0 м 2 , будівлю водонасосної (літ.У), загальною площею 23,6 м 2 , що знаходяться за адресою: вул. Об'їздна, 1, с. Городилів Золочівського району Львівської області.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 29.08.2011 р., який укладено між сторонами, досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (предмет, ціна, перехід права власності та пов'язаних ризиків, порядок приймання-передачі та порядок розрахунків).

Крім цього, пунктом 1.5 укладеного між сторонами договору передбачено, що договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення..

Згідно ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

На підставі ст. 220 Цивільного кодексу України, дійсним може бути визнано договір тільки за трьох складових:

1) сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами;

2) відбулося повне або часткове виконання договору;

3) одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, вказані всі три умови визнання договору дійсним відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України мають місце в взаємовідносинах сторін. Між сторонами укладений договір купівлі-продажу, скріплений підписами і печатками з обох сторін, яким узгоджено істотні умови. Відбулось повне виконання умов договору - з однієї сторони сплачено, з іншої - передано майно, про що свідчить акт приймання-передачі. Має місце також і третя складова, а саме відмова відповідача від нотаріального посвідчення договору.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу від 29.08.2011 р., укладеного між позивачем та відповідачем дійсним, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на будівлю водонасосної (літ. З), загальною площею 6,3 м 2 , будівлю підстанціі (літ. М), загальною площею 95,7 м 2 , будівлю прохідної з ваговою (літ. Ф), загальною площею 73,0 м 2 , будівлю водонасосної (літ.У), загальною площею 23,6 м 2 , що знаходяться за адресою: вул. Об'їздна, 1, с. Городилів Золочівського району Львівської області, то відмовляючи в її задоволенні, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пунктом 1.3. договору, укладеного між сторонами, встановлено, що право власності на майно, що відчужується, переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Частиною 3 ст. 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Тобто з вказаної норми можна зробити висновок, що необхідною умовою виникнення права власності позивача на придбане за вказаним договором купівлі-продажу майно, є набрання законної сили вказаним рішенням суду про визнання договору, який не посвідчено нотаріально, дійсним.

Крім того, у відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем свого права власності на майно.

Враховуючи наведене, у позивача право власності на спірні нежитлові приміщення виникне лише при набранні законної сили вказаним рішенням суду про визнання договору, який не посвідчено нотаріально, дійсним, а отже позивач, не набувши права власності на майно, звернувся до суду із вимогою про визнання його права власності на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України передчасно, тому у задоволенні позовних вимог у цій частиі слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись 49, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений 29 серпня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторг" (80200, м. Радехів Львівської області, пл. Стуса, 3, код ЄДРПОУ 22395466) та Колективним сільськогосподарським підприємством "Золочівське" (80716, с. Городилів Золочівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 05393659) дійсним.

3. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Золочівське" (80716, с. Городилів Золочівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 05393659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг" (80200, м. Радехів Львівської області, пл. Стуса, 3, код ЄДРПОУ 22395466) 1 147, 00 грн. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 25.07.2013 року.

Суддя Манюк П.Т.