Рішення

від 26.07.2013 по справі 903/590/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 липня 2013 р. Справа № 903/590/13

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов В.о. прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м.Луцьк

до Будинкового комітету «Вікторія-Луцьк», м.Луцьк

про стягнення 20 552, 6 грн., у т.ч. 10 207, 12 грн. основного боргу, 8, 04 грн. інфляційних втрат, 130, 32 грн. 3 % річних, 10 207, 12 грн. пені, за договором № 4-90 на надання послуг по теплопостачанню від 01.10.2010 р.

За участю представників:

від Прокуратури міста Луцька - Третяк І.Б. (прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах);

від позивача - Петрук І.В. (юрисконсульт, довіреність від 27.12.2012 р. № 7194/01 у матеріалах справи);

від відповідача - не з»явився

Прокурору та представнику позивача роз"яснено їх права й обов"язки, передбачені ст.ст.22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від прокурора, так і від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні присутній журналіст інтернет-видання «Під прицілом» Ровенчук Олена.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Господарського суду Волинської області від 26.06.2013 р. (а.с.40), від 10.07.2013 р. (а.с.42).

12.06.2013 р. В.о. прокурора міста Луцька звернувся з позовом до Господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про стягнення з Будинкового комітету «Вікторія-Луцьк» 20 552, 6 грн., у т.ч. 10 207, 12 грн. основного боргу, 8, 04 грн. інфляційних втрат, 130, 32 грн. 3 % річних, 10 207, 12 грн. пені, за договором № 4-90 на надання послуг по теплопостачанню від 01.10.2010 р.

Підставою позовних вимог прокурором визначено невиконання відповідачем зобов»язання в частині оплати за надані послуги.

Суд виконав умови ст.64 ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до витягу від 16.07.2013 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідки Головного управління статистики у Волинській області від 15.07.2013 р. Будинковий комітет «Вікторія-Луцьк» зареєстрований як юридична особа за адресою: 43000, м.Луцьк, пр.Молоді 8, кв.4, куди і були направлені ухвали Господарського суду Волинської області від 26.06.2013 р. і 10.07.2013 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте останні повернені без вручення поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (ч.1 ст.64 ГПК України та п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалами суду від 26.06.2013 р. і 10.07.2013 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті, то за таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Виходячи з положень ст.75 ГПК України, відсутність відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті.

Господарським судом встановлено, що 1 жовтня 2010 року між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» (теплопостачальна організація за договором, позивач у справі) і Будинковим комітетом «Вікторія-Луцьк» (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 4-90 на надання послуг по теплопостачанню (далі - договір) (а.с.12), який відповідно до його пункту 5.1 діє до 30.09.2011 р., по закінченню строку дії договору він вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не поступила заява про його перегляд або відмову однієї зі сторін.

03.12.2012 р. до нього внесені зміни шляхом укладення окремого договору (а.с.13, зворот).

Як вбачається з позовної заяви (а.с.2-4) та розрахунку позовних вимог (а.с.22), спірним періодом прокурором визначено жовтень 2012 року - квітень 2013 року.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки на оплату послуг по теплопостачанню на загальну суму 13 067, 22 грн., що долучені до позовної заяви (а.с.14-18).

У цих рахунках зафіксовано, що вони є актами надання послуг за відповідний місяць.

Відповідач частково оплатив надані послуги на суму 2 860, 1 грн. , що не заперечено прокурором у позовній заяві та розрахунку позовних вимог.

Залишок неоплаченої суми основного боргу становить 10 207, 12 грн., стягнення якої є однією з позовних вимог.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору передбачено, що вартість наданих споживачу послуг за чинними тарифами визначається згідно з показами приладів обліку, при відсутності приладу обліку - на підставі розрахунків відповідно до обсягів загальної площі, норм споживання та витрат гарячої води, що оформляються додатками № 1 до договору (а.с.13).

Згідно з п.3.2 договору остаточний розрахунок за надані послуги з теплопостачання проводиться до 1 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши платіжних доручень про його погашення.

Часткова оплата за надані послуги, про яку вказувалося вище, тим самим свідчить про визнання відповідачем позову.

Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання , вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 10 207, 12 грн. основного боргу є підставною й обґрунтованою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення 8, 04 грн. інфляційних втрат, 130, 32 грн. 3 % річних на підставі ст.625 ЦК України, то слід зазначити наступне.

Відповідно до розрахунку позовних вимог (а.с.22) періодом нарахування інфляційних втрат прокурором визначено жовтень 2012 року - травень 2013 року.

Величини

індексів інфляції у 2012 році за даними

Державного комітету статистики України

Жовтень 100,0 - Листопад 99,9 - Грудень 100,2 20, 41 грн. Величини

індексів інфляції у 2013 році за даними

Державного комітету статистики України

Січень 100,2 20, 41 грн. Лютий 99, 9 - Березень 100,0 - Квітень 100,0 - Травень 100,1 10, 2 грн. Оскільки в жовтні-листопаді 2012 року, лютому-квітні 2013 року мала місце дефляція, то при розрахунку інфляційних втрат дані місяці не братимуться до уваги.

Після перевірки судом розрахунку позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат сума останніх становить 51, 02 грн., яка є значно більшою, ніж та, яка заявлена при поданні позову (8, 04 грн.).

У розрахунку позовних вимог (а.с.22) періодом нарахування 3 % річних прокурором визначено 01.10.2012 р.-30.05.2013 р. (термін прострочення - 243 дні).

Після перерахунку судом 3 % річних сума останніх становить 203, 86 грн.

Прокурором пред»явлено суму 3 % річних у розмірі 130, 32 грн.

Враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає 8, 04 грн. інфляційних втрат і 130,32 грн. 3 % річних , які і просив прокурор стягнути в позовній заяві.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 10 207, 12 грн. пені, нарахованої згідно з розрахунком позовних вимог за період 01.11.2012 р.-30.04.2013 р. (а.с.22) , то слід зазначити наступне.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України" від 20.10.2011 р. № 3932-VI, який набрав чинності 13.11.2011 р., частину 3 статті 82 ГПК України доповнено реченням такого змісту: "Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111 16 цього Кодексу.

Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 р. № 686-XIV (далі - Закон № 686-ХІУ) є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за спожиті комунальні послуги, про що і зазначено в преамбулі цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим, зокрема, для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Прокурор обґрунтовує розмір пені приписами ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 р. № 686-XIV (далі - Закон № 686-ХІУ), відповідно до яких суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Аналогічний розмір пені встановлений і в п.4.4 договору.

Отже, в даному випадку прокурором дотримано норми спеціального закону при нарахуванні пені, положення якого застосовуються при виникненні подібних правовідносин, про що і зазначено в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 р. у справі № 18/957/12, прийнятій за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.111 16 цього Кодексу.

Таким чином, позов у частині стягнення 10 207, 12 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.49 ГПК України в редакції Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 р. (далі - Закон № 3674-УІ) , стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, господарський суд повинен виходити з такого.

Якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати (п.п.4.5-4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Будинкового комітету «Вікторія-Луцьк» (43000, м.Луцьк, пр.Молоді 8, кв.4; ідентифікаційний код 33273734) на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (43000, м.Луцьк, вул.Гулака-Артемовського, 20; ідентифікаційний код 30391925) 20 552, 6 грн., у т.ч. 10 207, 12 грн. основного боргу, 8, 04 грн. інфляційних втрат, 130, 32 грн. 3 % річних, 10 207, 12 грн. пені, за договором № 4-90 на надання послуг по теплопостачанню від 01.10.2010 р.

Стягнути з Будинкового комітету «Вікторія-Луцьк» (43000, м.Луцьк, пр.Молоді 8, кв.4; ідентифікаційний код 33273734) на користь Державного бюджету України (отримувач - Управління державної казначейської служби України у м.Луцьку Волинської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38009628, банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, код банку отримувача (МФО) - 803014, розрахунковий рахунок № 31219206783002, найменування суду - Господарський суд Волинської області) 1 720, 5 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

26.07.13

Суддя В. О. Кравчук