Рішення

від 16.07.2013 по справі 910/8992/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8992/13 16.07.13

За позовом Приватного вищого навчального закладу "Український морський інститут"

до Севастопольської міської ради

про припинення договору оренди земельної ділянки № 041088400110 від 22.04.2010

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача: Воробйов О.В. - адвокат

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання припиненим з 24.12.2011 договору оренди земельної ділянки площею 1,8582 га, що знаходиться за адресою м. Севастополь, вул. Героїв Бреста 1-А, кадастровий номер 8536400000:01:004:0147, укладеного 22.04.2010 між Приватним вищим навчальним закладом "Український морський інститут" та Севастопольською міською радою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 було порушено провадження у справі №910/8992/13, розгляд справи було призначено на 04.06.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу №910/8992/13 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 910/8992/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу № 910/8992/13 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 910/8992/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2013 розгляд справи відкладено до 16.07.2013.

16.07.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем було подано уточнення до п. 2 прохальної частини позову, в якому позивач просив п.2 резолютивної частини позовної заяви читати в наступній редакції: Визнати дію договору оренди від 03.06.2010 № 041088400110, земельної ділянки площею 1,8582 га, кадастровий № 8536400000:01:004:0147, що знаходиться за адресою м. Севастополь вул. Героїв Бреста, 1-а, припиненим шляхом розірвання з 28.12.2012, відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-ХІV/".

В судовому засіданні 16.07.2013 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані посиланням на положення частини другої статті 120 Земельного кодексу України, пунктів "а", "е" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України , статей 7 , 31 Закону України "Про оренду землі" та обґрунтовані підставою зміни власника нерухомого майна, яке знаходиться на орендованій за договором оренди земельної ділянки від 22.04.2010, та її невикористання позивачем.

Відповідач у судові засідання 02.07.2013 та 16.07.2013 своїх представників не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду - не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань повідомлявся належним чином за адресою юридичного місцезнаходження. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Також, в судовому засіданні судом було розглянуто уточнення Приватного вищого навчального закладу "Український морський інститут" до п. 2 прохальної частини позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає уточнення позивача до п. 2 прохальної частини позову до розгляду як зменшення розміру позовних вимог.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2010 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та позивачем - Приватним вищим навчальним закладом "Український морський інститут", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 03.06.2010 за № 041088400110.

Відповідно до умов договору оренди від 22.04.2010, орендодавець на підставі рішення Севастопольської міської ради № 9582 від 16.02.2010 передає, а орендар приймає в строкове оплатне користування земельну ділянку для обслуговування виробничих будівель та споруд радіоцентру з віднесенням цих земель до категорії земель жилої та суспільної застройки, яка знаходиться за адресою м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, 1-А. Також умовами договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка площею 1,8582 га (п.2.1.), а також те, що договір укладений терміном на 25 років (п.3.1.).

22.04.2010 Севастопольською міською радою та позивачем - Приватним вищим навчальним закладом "Український морський інститут" був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки.

24.12.2011 між позивачем, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лексус-Фортуна", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу 24.12.2011 за реєстровим № 5957, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі та споруди радіоцентру, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, буд. 1 "А". Також, умовами договору було встановлено, що вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 1,8582 га, право користування якою належить продавцю на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного з Севастопольською міською радою 22.04.2010, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:004:0147.

28.12.2011 позивачем - Приватним вищим навчальним закладом "Український морський інститут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лексус-Фортуна" був підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення.

Відповідно до накладної № ДО-0000003 від 28.12.2011 на суму 591 000,00 грн., яка підписана представниками позивача та ТОВ "Лексус-Фортуна" та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було передано ТОВ "Лексус-Фортуна" на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2011 (та акту прийому-передачі від 28.12.2012) нерухоме майно на загальну суму 591 000,00 грн.

12.02.2013 позивач звернувся до Севастопольської міської ради з клопотанням за вих. № 15/02, в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 22.04.2010 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, який зареєстровано Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 03.06.2010 за № 041088400110, у зв'язку з відчуженням належного позивачу нерухомого майна, яке було розташовано на відповідній земельній ділянці.

04.03.2013 Приватний вищий навчальний заклад "Український морський інститут" повторно звернувся до Севастопольської міської ради із заявою, в якій повідомив, що у зв'язку з продажем нерухомого майна за договором купівлі-продажу, посвідченого 24.12.2011 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу за реєстровим № 5957, добровільно відмовляється від договору оренди земельної ділянки площею 1,8582 га, кадастровий № 8536400000:01:004:0147, укладеного 22.04.2010 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, який зареєстровано Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 03.06.2010 за № 041088400110

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, вищезазначене клопотання та заява залишена Севастопольською міською радою без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про визнання припиненим з 24.12.2011 договору оренди земельної ділянки площею 1,8582 га, що знаходиться за адресою м. Севастополь, вул. Героїв Бреста 1-А, кадастровий номер 8536400000:01:004:0147, укладеного 22.04.2010 між Приватним вищим навчальним закладом "Український морський інститут" та Севастопольською міською радою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі", (в редакції, чинній на момент відчуження позивачем належного йому нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 24.12.2011) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", (в редакції, чинній на момент відчуження позивачем належного йому нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 24.12.2011) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент відчуження позивачем належного йому нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 24.12.2011 та на момент звернення позивача до відповідача з заявою та клопотанням про розірвання договору оренди), якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п. е)).

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Ч. 2 статті 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача в порядку статті 188 Господарського кодексу України з клопотанням від 12.02.2013 та письмовою заявою від 04.03.2013 про припинення шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.04.2010 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, який зареєстровано Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 03.06.2010 за № 041088400110, посилаючись на те, що право власності позивача на нерухоме майно, для обслуговування якої і було укладено наведений договір оренди - припинилось, внаслідок продажу нежитлових будівель та споруди радіоцентру по договору купівлі-продажу від 24.12.2011.

Але відповідачем всупереч ст. 32 Закону України "Про оренду землі" не було вчинено дій по припиненню шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.04.2010 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, який зареєстровано Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 03.06.2010 за № 041088400110.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки згідно договору купівлі-продажу від 24.12.2011 позивачем - Приватним вищим навчальним закладом "Український морський інститут" було продано об'єкт нерухомості: нежитлові будівлі та споруди радіоцентру, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, буд. 1 "А", які розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, 1-А, кадастровий номер - 8536400000:01:004:0147, а тому право власності позивача на вказану будівлю - припинилось, а отже, припинилось і право користування позивачем наведеною вище земельною ділянкою, на якій зазначене нерухоме майно розташоване, а тому, згідно ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" - договір оренди земельної ділянки, укладений 22.04.2010 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, який зареєстровано Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 03.06.2010 за № 041088400110 - також має бути припинений в силу наведених норм закону шляхом його розірвання на майбутнє, оскільки вимогами вищенаведених Закону та Земельного кодексу України не передбачено розірвання договору з моменту його укладення або з моменту відчуження нерухомого майна, що розташовано на орендованій земельній ділянці.

Вказана позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 06.06.2011 в справі 11/227, в якій зокрема Верховний Суд України вказав на те, що виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на обєкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу права власності або права користування. У звязку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, а тому наявні підстави для задоволення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимоги позивача, а саме в частині припинення договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.04.2010 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, який зареєстровано Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 03.06.2010 за № 041088400110, шляхом його розірвання. В іншій частині вимога позивача задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, суд враховує приписи п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", яким визначено, що судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача). Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Таким чином, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Договір оренди земельної ділянки, укладений 22.04.2010 між Севастопольською міською радою, як орендодавцем, та Приватним вищим навчальним закладом "Український морський інститут", як орендарем, який зареєстровано Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 03.06.2010 за № 041088400110 - припинити, шляхом його розірвання.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Севастопольської міської ради (код ЄДРПОУ 24872845; місцезнаходження: 99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3) на користь Приватного вищого навчального закладу "Український морський інститут" (код ЄДРПОУ 33965773; місцезнаходження: 99014, м. Севастополь, Гагарінський район, вул. Рибаків, буд. 5-А) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 22.07.2013