Рішення

від 24.07.2013 по справі 910/11283/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11283/13 24.07.13

за позовомПублічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд - 6" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавекс Плюс" простягнення 9 042,28 грн. Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Саченок В.О. - представник за довіреністю від 17.12.12; від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 24.07.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавекс Плюс" 9042,28 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна № 11-О/12 від 01.01.2012 відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо внесення орендної плати, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 7 500,00 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 1 288,22 грн. пені та 254,06 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/11283/13 та призначено розгляд справи на 24.07.2013.

У судове засідання 24.07.2013 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав в повному обсязі, надав розрахунок заборгованості станом на момент вирішення спору, з якого вбачається, що відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 3750,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2013р. було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 01133 м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9, кім. 6 та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надана позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-6" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тавекс Плюс" (орендар) було укладено договір № 11-О/12 оренди нерухомого майна (нежилого приміщення) без права викупу (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування частину приміщення в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9, перший поверх, кімната № 6, площею 9,40 м 2. , для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 12.1 договору строк оренди починається з моменту передачі об'єкта оренди орендарю і діє до моменту повернення об'єкта оренди орендодавцю, але в будь-якому разі не довше ніж до 31.06.12.

Додатковими угодами № 1 від 01.07.12 та № 2 від 01.01.13 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.12 та 01.06.13 відповідно.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що орендодавець протягом 3-х календарних днів з дня підписання цього Договору зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди згідно з цим Договором по акту приймання-передачі, який підписується (затверджується) сторонами.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування об'єкт оренди, про що свідчить акт приймання-передачі від 01.01.2012, копія якого наявна в матеріалах справи.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Умовами Договору (п. 3.1.) передбачено, що за користуванням об'єктом оренди, орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Орендна плата сплачується виключно у грошовій формі. Орендна плата за користуванням об'єктом оренди за один місяць становить - 1250,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.3.2, 3.3 договору орендна плата сплачується орендарем з моменту передачі об'єкта оренди за актом приймання-передачі до моменту повернення об'єкта оренди орендодавцеві за актом приймання-передачі. Орендна плата сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря в безготівковому порядку щомісячно не пізніше 25 числа місяця, який є попереднім перед місяцем, за який здійснюється оплата.

Пунктом 5.2 договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за Договором № 11-О/12 від 01.01.2012 відповідачем не виконано.

Після звернення позивача до суду (12.06.13) відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 3 750,00 грн.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд припиняє провадження у справі в частині суми основної заборгованості з орендної плати в розмірі 3750,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, з урахуванням часткового погашення заборгованості, станом на момент вирішення спору відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача за користування орендованим приміщенням за період з березня по травень 2013 року 3 750,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг № 157 від 31.03.13, № 233 від 30.04.13, № 291 від 31.05.13, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не наддав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 3750,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 288,22 грн. - пені та 254,06 грн. - 3 % річних.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, протягом усього часу заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.ст.1,3 Закону).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних визнаються судом правомірними.

Вимоги про стягнення 1288,22 грн. пені та 254,06 грн. 3 % річних підлягають задоволенню відповідно до обґрунтованого розрахунку, наданого позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 3750,00 грн., пені в сумі 1288,22 грн. та 3 % річних в сумі 254,06 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник з вини відповідача, а часткова сплата заборгованості була здійснена ним після звернення позивача з даним позовом до суду, то судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 3 750,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавекс Плюс" (01133 м. Київ, вул. Л.Первомайського, буд. 9, кім. 6, ідентифікаційний код 37881928) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, ідентифікаційний код 04012885) 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 288 (одну тисячу двісті вісімдесят вісім) грн. 22 коп. - пені, 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 06 коп. - 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.07.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.