Постанова

від 25.07.2013 по справі 904/424/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2013 року Справа № 904/424/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Вечірко І.О., Науменко І.М. (зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 22.07.2013року)

при секретарі судового засідання : Ревковій Г.О.

Представники сторін:

від скаржника: Калита К.В., представник, довіреність № 8490/10/10-039 від 16.04.13;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у справі № 904/424/13-г

за заявою Приватного підприємства "КАРАМБОЛЬ", м.Донецьк

до боржника Приватного підприємства "АЛДО", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у справі № 904/424/13-г (суддя Чередко А.Є.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства "АЛДО", м. Дніпропетровськ, ліквідовано юридичну особу Приватне підприємство "АЛДО", м. Дніпропетровськ, провадження у справі припинено ( а.с.91-93; т.1).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22, 32, п.6 ст.40, ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року, припинити провадження у даній справі, у зв»язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з»ясуванням обставин справи виходячи з наступних підстав зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- господарським судом не прийнято до уваги,що ліквідатором, не були надані ДПІ у Бабушкінському районі первинні документи фінансово-господарської діяльності,що позбавило можливості провести позапланову перевірку банкрута та, у разі виявлення податкової заборгованості, заявити додаткові грошові вимоги до банкрута.

Враховуючи, що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.07.2013року ( а.с. 95; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013року ( погоджено з Вищим господарським судом України від 19.02.2013року № 01-17/315/384/13), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника скаржника, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню, виходячи з наступних підстав.

15.01.2013 року Приватне підприємство «КАРАМБОЛЬ», м.Донецьк звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «АЛДО», м.Дніпропетровськ ( а.с.2; т.1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2013 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі № 904/424/13-г; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.01.2013 року о 10 годині 45 хвилин; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів( обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію, сторони зобов'язувались вчинити певні дії. (а.с.1; т.1).

При цьому ініціюючий кредитор - Приватне підприємство «КАРАМБОЛЬ», м.Донецьк в своїй заяві посилалось на неоплату боржником заборгованості у сумі 3500 грн. 00 коп. за договором на надання інформаційно-консультаційних послуг № 12-1 від 01.08.2012року, також до заяви надані: акт прийому-передачі векселя від 15.08.2012 року, акт пред»явлення векселя до платежу від 19.09.2012року, копія простого векселя серії АА №2655180 від 15.08.2012року « за пред»явленням», копія протесту про неоплату векселя № 75 від 10.01.2013року, копія виконавчого напису №76 від 10.01.2013року, постанова Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 11.01.2013року про відкриття виконавчого провадження, постанову Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 11.02.2013року про повернення виконавчого документа - виконавчого напису №76 від 10.01.2013року - стягувачеві без виконання через відсутність будь-якого майна та грошових коштів у боржника ( а.с.6-14; 82-87; т.1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013року Приватне підприємство "АЛДО" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 29.07.2013 року; призначено ліквідатором ініціюючого кредитора - Приватне підприємство "КАРАМБОЛЬ", зобов'язано ліквідатора вчинити певні

дії та інше ( а.с.33-35; т.1).

12.02.2013 року в газеті "Голос України" № 28(5528) було здійснено публікацію оголошення про банкрутство Приватного підприємства «АЛДО», м.Дніпропетровськ.

19.03.2013 року до господарського суду надійшов ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ( а.с.53-54; т.1).

19.03.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області призначено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство Приватного підприємства «АЛДО», м.Дніпропетровськ на 09.04.2013 року ( а.с.72; т.1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у справі № 904/424/13-г затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства "АЛДО", м. Дніпропетровськ, ліквідовано юридичну особу Приватне підприємство "АЛДО", м. Дніпропетровськ, провадження у справі припинено ( а.с.91-93; т.1). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх кредиторських вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення вимог кредиторів в результаті здійснення ліквідаційної процедури). Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Копія постанови господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року по справі № 904/424/13-г судом першої інстанції направлена органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів ( обов"язкових платежів). Матеріали перевірки зобов"язано направити для доручення до справи про банкрутство.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов"язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали. Порушення прав органів ДПІ полягає в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання постанови суду і функції органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи до заяви про порушення справи про банкрутство надана копія простого векселя серія АА 2655180.

Статтею 33 ГПК України передбачений обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України регламентовано, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника з урахуванням вищенаведених норм процесуального права та ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) не підтверджені відповідними доказами.

Виходячи із системного на налізу положень законодавства, вимоги кредитора (кредиторів) повинні підтверджуватись первісними документами (угодами, накладними, рахунками, векселями, актами тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини між сторонами або рішення органу юрисдикції до компетенції якого віднесено вирішення цього правового спору.

Заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором ґрунтується на факті неоплати простого векселю.

Відповідно до ч.3 ст.36 ГПК України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Правова позиція про необхідність витребування у кредитора оригіналу векселю на підтвердження грошових зобов`язань боржника перед кредитором викладена в постанові Верховного Суду України № 04/262 від 08.06.2004р. по справі № 32/173б (ксерокопію долучено до справи). На необхідність долучення до справи та дослідження оригіналів векселів звернув увагу і Вищий господарський суд України в своїй постанові від 26.10.2011р. по справі № Б29/122-09.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство» передбачено, що за змістом ч.3 ст.6 та ч.ч.1, 8 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.), справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором своєї вимоги до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безпірність.

Пунктом 36 цієї Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2009р. № 15 регламентовано, що у випадку, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону та п.1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що оскільки ініціюючим кредитором на момент подання заяви не доданий оригінал векселю, тобто без підтвердження грошових вимог належними доказами в розумінні ст..ст.32,34,36 Господарського процесуального кодексу України, то провадження у справі було порушено без належних правових підстав.

Згідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб від 14.01.2013 року №15584431 ( том 1 а.с.16-19) 11.01.2013 року внесено Запис № 10 про відсутність Приватного підприємства "АЛДО", м.Дніпропетровськ за місцезнаходженням: 49044, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Виконкомівська, будинок 24 А , квартира 30.

Постанова про визнання Приватного підприємства "АЛДО", м.Дніпропетровськ банкрутом і призначення ліквідатора винесена 29.01.2013 року.

До Звіту ліквідатора наданий лист Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 13.03.2013 року № 5258/ю/ю-ои з Додатком про рахунки боржника ( том 1; а.с.67-69), відповідно до якого з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців про відсутність боржника за місцезнаходженням ( 11.01.2013 року) та відкриттям ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора ( 29.01.2013 року) закрито 14.01.2013 року у банках Ф «Донбаське.рег.Упр.» АТ «Фінростбанк», ПАТ «КБ «Південкомбанк» , три розрахункові рахунки банкрута.

Відповідно до статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта.

Аналогічні вимоги передбачені і пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття , використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, яким встановлено,що поточні рахунки клієнтів банків закриваються,зокрема, на підставі заяви клієнта.

З огляду на викладене, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає,що закриття рахунків боржника після внесення запису про відсутність його за місцезнаходженням свідчить про фактичне здійснення ним господарської діяльності та, відповідно, і відсутність підстав для застосування до нього процедури банкрутства відсутнього боржника за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, слід зазначити,що після порушення даної справи і внесення змін до реєстру про відсутність боржника за місцезнаходженням, Приватне підприємство «АЛДО», м.Дніпропетровськ бере участь як позивач, який знаходиться за адресою : м.Дніпропетровськ, вулиця Виконкомівська, 24 А/30, в адміністративній справі № 804/141/13-а, відкритої Дніпропетровським окружним адміністративним судом 14.01.2013 року.

Вищий господарський суд України в своїх постановах за результатами касаційного розгляду справ неодноразово звертав увагу, що докази, які підтверджують наявність підстав для порушення справи про банкрутство не можуть бути витребувані в подальшому, оскільки їх надання ініціюючим кредитором разом із заявою про порушення справи про банкрутство є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство. Неподання належних і допустимих доказів того, що боржник був відсутній за місцезнаходженням на момент звернення із заявою ініціюючого кредитора є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Такий висновок підтверджується, зокрема, постановами Вищого господарського суду України від 04.04.2012 року у справі № 26/5005/12051/2011, від 23.10.2012 року у справі № 5016/583/2012(5/17), від 12.02.2013 року у справі № 5021/1374/12, від 27.02.2013 року, у справі № 5010/774/2012-Б-25/20, від 05.03.2013 року у справі 5010/773/2012-Б-26/18, від 20.03.2013 року у справі № 04/5026/751/2012.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013 року по справі № 904/424/13-г підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у справі № 904/424/13-г покладається на Приватне підприємство "КАРАМБОЛЬ", м.Донецьк згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, яке безпідставно ініціювало справу про банкрутство боржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року у справі № 904/424/13-г- скасувати.

Провадження у справі припинити.

Стягнути з Приватного підприємства "КАРАМБОЛЬ", м.Донецьк в доход Спецфонду Державного бюджету України 573грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказу та його надсилання до органів стягнення доручити здійснити згідно зі ст.ст. 116-117 ГПК України господарському суду Дніпропетровської області.

Копію цієї постанови направити державному реєстратору .

Матеріали справи направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 26.07.2013 року.

Головуючий О.М.Лисенко

Суддя І.О.Вечірко

Суддя І.М.Науменко