Рішення

від 24.07.2013 по справі 918/996/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2013 р. Справа № 918/996/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" м. Рівне

до ТзОВ "Спільна Українсько-Польська компанія "Еко Лайф" м. Рівне

про стягнення в сумі 18 270 грн. 19коп., з яких 17 863 грн. 84 коп. - основного боргу, 406 грн. 35 коп.- пені

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача Мельник О.П. - за довіреністю № 47 від 13.05.2013 року

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 18 270 грн. 19 коп., з яких 17863 грн. 84 коп. - заборгованості по оплаті електроенергії спожитої за період з квітня по червень 2013 року та 406грн. 35коп. - пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В судовому засіданні 24.07.2013р. представником позивача, відповідно до ст. 22 ГПК України, подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 18 262 грн. 14 коп., з яких 17 863 грн. 84 коп. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію за квітень-червень 2013р., 398грн. 30коп.- пені, нарахованої з 25.04.2013р. по 02.07.2013р. на суму заборгованості в розмірі 14576грн. 38коп.

Заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, предмет позову становлять вимоги про стягнення з відповідача 17863 грн. 84 коп. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію за квітень-червень 2013р., 398 грн. 30 коп. - пені, нарахованої за період з 24.04.2013р. по 02.07.2013р. на суму заборгованості в розмірі 14576грн. 38коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору про постачання електричної енергії №270044433 від 16.06.2012 року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором про постачання електричної енергії №270044433 від 16.06.2012 року, рахунком за активну електроенергію №9878786145 за квітень 2013 року від 17.04.2013 р., рахунком за активну електроенергію №9017634404 за травень 2013 року від 29.05.2013 р., рахунком за активну електроенергію №9017976862 за червень 2013 року від 18.06.2013 р., довідкою про стан заборгованості №02-08/374 від 24.07.2013р.

В судовому засіданні 24.07.2013р. представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Ухвала суду від 04.07.2013р. про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача - ТзОВ "Спільна Українсько-Польська компанія "Еко Лайф" зазначену в позовній заяві - м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 4А/6А та внесену в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рекомендованим листом, однак повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції " особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК . В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини, належність повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно статуту Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" від 29.04.2013р. та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради 30.04.2013р., Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (код ЄДРПОУ 05424874) є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (код ЄДРПОУ 05424874), відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (п.1.1 статуту).

16.06.2012р. між ПАТ „АЕС Рівнеобленерго" в особі Сарненської дільниці (Постачальник) та ТзОВ "Спільна Українсько-Польська компанія "Еко Лайф" (Споживач) було укладено договір № 270044433 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 100,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.2.3.3 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника в терміни визначені додатком №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії № 170 від 30.06.2009р. визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком Споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Додатком №4 до договору "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" передбачено, що після зняття показів засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по кожному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним, не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту енергію.

Відповідно до додатку № 4 до договору розрахунковий період - період часу, який починається 16 числа кожного місяця і триває до 16 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

Пунктом 4 додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" визначено, що споживач протягом розрахункового періоду здійснює 1 плановий платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: 1-й платіж щомісячно до 6-го числа - оплата 50% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, яка передбачена додатком №1 до договору на постачання електричної енергії на поточний розрахунковий період; 2-й платіж згідно рахунку за попередній період.

Згідно до п.8.1. договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника в терміни визначені додатком №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Пунктом 8.5 договору передбачено, що тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

За п. 10.4. договору договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012 року. Договір вважається продовженим щорічно на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів того, що одна із сторін заявила про припинення договору, суд приходить до висновку, що останній вважається продовженим на 2013 рік.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію період з квітня по червень 2013р., що підтверджується рахунком за активну електроенергію №9878786145 за квітень 2013 року від 17.04.2013 р., рахунком за активну електроенергію №9017634404 за травень 2013 року від 29.05.2013 р., рахунком за активну електроенергію №9017976862 за червень 2013 року від 18.06.2013 р.

Відповідач своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за спожиту електроенергію в повному обсязі не виконав.

На час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту з квітня по червень 2013р. електроенергію становить 17 863 грн. 84 коп.

Зазначена сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за квітень-червень 2013р., довідкою про стан заборгованості вх.№02-08/374 від 24.07.2013р року.

За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача 398 грн. 30 коп. - пені, нарахованої відповідно до п.4.2.1 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості на квітень 2013р. у розмірі 14576грн. 38коп. за період з 25.04.2013р. по 02.07.2013р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергію, затверджених управлінсько-господарського постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктами 8.1 та 10.2 правил передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; 2) на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про електроенергетику" постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно із ст.ст. 24-26 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору № 270044433 від 16.06.2012р. позивач, з квітня по червень 2013р. здійснив постачання електричної енергії відповідачу, що підтверджується виставленими останньому рахунками за активну електроенергію №9878786145 за квітень 2013 року від 17.04.2013р., №9017634404 за травень 2013 року від 29.05.2013р., №9017976862 за червень 2013 року від 18.06.2013 р.

Доказом отримання рахунку №9878786145 за квітень 2013 року від 17.04.2013р. відповідачем є напис на останньому щодо отримання даного рахунку директором відповідача - 17.04.2013р.

Доказами отримання рахунків №9017634404 за травень 2013 року від 29.05.2013р., №9017976862 за червень 2013 року від 18.06.2013р. є супровідний лист направлений рекомендованим листлом з повідомленням про вручення (штрихкодовий ідентифікатор: 3450302109270) та виписка з реєстру рекомендованих листів сайту Укрпошта (http://www.ukrposhta.com/ ) за штрихкодовим ідентифікатором: 3450302109270.

Відповідач вартість спожитої за вказаний період електроенергії не оплатив, доказів щодо погашення заявленої до стягнення заборгованості в сумі 17863грн. 84 коп. суду не надав.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовано.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 398 грн. 30 коп. пені, нарахованої відповідно до п.4.2.1 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості за квітень 2013р. в сумі 14576грн. 38коп. за період з 25.04.2013р. по 02.07.2013р.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України ). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Згідно з ч. 624 Цивільного кодексу України , якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії № 270044433 від 16.06.2012р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком Споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на умови договору щодо строків оплати спожитої електричної енергії, враховуючи терміни отримання рахунків відповідачем, визначені позивачем терміни нарахування, перевіривши правильність розрахунку заявленої до стягнення суми пені, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення 398 грн. 30 коп. пені.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення в сумі 17 863 грн. 84 коп. - заборгованості за період з квітня по червень 2013р. та 398 грн. 30 коп. - пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1 , 12 , 33 , 34, 35, 44 , 49 , 75 , 82 , 84 , 85 , 115-116 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" м. Рівне до ТзОВ "Спільна Українсько-Польська компанія "Еко Лайф" м. Рівне про стягнення в сумі 18 262 грн. 14коп., з яких 17863 грн. 84 коп. - основного боргу, 398грн. 30коп.- пені задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна Українсько-Польська компанія "Еко-Лайф"(м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 4А/6А, код ЄДРПОУ 38116658) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) 17 863грн. 84 коп. (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 84коп.) - заборгованості, 398 грн. 30 коп. (триста дев'яносто вісім гривень 30 коп.) - пені, 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 26.07.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71);

3 - відповідачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 4А/6А);