Рішення

від 19.07.2013 по справі 916/1627/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2013 р.Справа № 916/1627/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Ільєвій Л.М.

за участю представників:

від позивача - Кульча А.Г.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії до Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" про стягнення 85824,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дунайська гідрометеорологічна обсерваторія звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" про стягнення заборгованості за договором від 03.01.2012 р. № 7 про спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування в сумі 94251,28 грн., посилаючись на наступне.

03 січня 2012 року між Дунайською гідрометеорологічною обсерваторією та ПАТ „Чорномортехфлот" було укладено договір № 7 про спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування з додатком № 1 у вигляді протоколу узгодження договірної ціни на спеціалізовану гідрометеорологічну інформацію на 2012 рік. Вказаний договір набув чинності з 01 січня 2012 року діяв до 31 грудня 2012 року.

Як вказує позивач, відповідно до вказаного договору він своєчасно виконував свої обов'язки та в повному об'ємі надавав відповідачу послуги по спеціалізованому гідрометеорологічному обслуговуванню відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.2 договору оплата замовником здійснюється щомісячно, на підставі рахунку та акту приймання-передачі виконаних послуг, що виставляються виконавцем, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту.

Наразі позивач вказує, що неодноразово відповідач попереджався про заборгованість за надані послуги згідно вказаного договору. Так, 01.03.2013 р. до відповідача була пред'явлена претензія на суму 127634,13 грн., яку відповідачем було отримано 13.03.2013 р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення листа.

Крім того, у зв'язку з затриманням оплати відповідачем наданих послуг позивач згідно з п. 4.4. договору нарахував відповідачу пеню у вигляді сплати подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.

Таким чином, позивач зазначає, що заборгованість відповідача станом на 21.05.2013 р. складає 89089,00 грн. - основний борг та 5162,28 грн. - пеня (89089,00 грн. х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. х 141 дн.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2013 р. позовну заяву Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1627/13, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду.

У судовому засіданні 08.07.2013 р. представник подав уточнення до позовної заяви (а.с. 25-27), згідно яких позивач зменшив позовні вимоги до 67222,80 грн. Так, позивач у вказаних уточненнях зазначив, що 19.03.2013 р. відповідачем було сплачено частину боргу в сумі 20000,00 грн., а 31.05.2013 р. - сплачено 30000,00 грн., у зв'язку з чим сума основного боргу станом на 01.07.2013 р. складає 59089,00 грн. Також позивачем було здійснено перерахунок пені з урахуванням уточненої суми основного боргу: 59089,00 грн. х 15% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 дн. х 335 дн. = 8133,80 грн., вказуючи при цьому, що прострочення виникло з 01.08.2012 р. та тривало по 01.07.2013 р. включно.

У судовому засіданні 19.07.2013 р. представник подав детальний обґрунтований розрахунок стягуваної суми боргу за відповідним актом виконаних робіт (а.с. 59-61), в якому позивач здійснив нарахування пені в сумі 26735,75 грн. Так, у вказаному детальному обґрунтованому розрахунку стягуваної суми боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 59089,00 грн. основного боргу за виконані роботи згідно договору № 7 від 03.01.2012 р. на спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування та 26735,75 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

Наразі під час розгляду справи судом було з'ясовано, що позивачем заявлено про збільшення позовних вимог до 85824,75 грн., що викладено у вказаному вище детальному обґрунтованому розрахунку стягуваної суми боргу.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в позовній заяві та договорі. Проте докази, які підтверджують отримання відповідачем надісланої судом поштової кореспонденції, до суду не були повернуті.

Так, у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, як зазначено в абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

03 січня 2012 року між Дунайською гідрометеорологічною обсерваторією (виконавець) та Публічним акціонерним товариством „Чорномортехфлот" (замовник) було укладено договір № 7 про спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування (а.с. 8-9), відповідно до п. 1.1 якого відповідач як замовник доручає, а відповідач як виконавець приймає на себе зобов'язання по спеціалізованому гідрометеорологічному обслуговуванню відповідача відповідно до додатку № 1 (протокол узгодження договірної ціни на спеціалізовану гідрометеорологічну інформацію на 2012 рік), що є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 10). При цьому відповідач (замовник) зобов'язаний прийняти і сплатити послугу, виконану позивачем як виконавцем (п. 1.2 договору).

В п.1.3 вказаного договору передбачено, що договір набуває чинності з 01 січня 2012 року і діє до 31 грудня 2012 року.

Як визначено п. 1.4 договору, послуга вважається виконаною після підписання акту приймання-передачі виконаних послуг замовником або уповноваженою ним особою.

В п. 2.1 визначено вартість послуг, що надаються відповідачу, яка визначається протоколом узгодження договірної ціни на спеціалізовану гідрометеорологічну інформацію на 2012 рік (додаток № 1) та складає 356,50 грн. (в т.ч. ПДВ 59,42 грн.) за добу.

Згідно п. 2.2 договору оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно, на підставі рахунку та акту приймання-передачі виконаних послуг, що виставляються виконавцем, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту.

Відповідно до п. 3.1 договору після надання інформації згідно договору виконавець щомісячно направляє замовникові рахунок та акт приймання-передачі виконаних послуг у 2-х примірниках.

За умовами п. 3.2. договору замовник протягом 5 днів з моменту отримання акту приймання-передачі виконаних послуг, зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт приймання-передачі виконаних послуг, зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт приймання-передачі виконаних послуг або мотивовану відмову в його підписанні із складанням із складанням двохстороннього акту, в якому вказуються недоліки і термін їх усунення за рахунок виконавця. В разі неотримання від замовника зауважень або підписаного акту приймання-передачі виконаних послуг в строк, передбачений п. 3.2 цього договору, акт приймання-передачі виконаних послуг вважається за прийнятий (п. 3.3. договору).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Укладений між сторонами по справі договір про спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, відповідно до умов укладеного з ПАТ „ЧТФ" договору в період його дії позивач здійснював спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-приймання № 4-12 (а.с. 46-54), що були підписані без зауважень представниками обох сторін.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Так, позивачем для оплати наданих послуг відповідачу були виставлені відповідні рахунки за період з травня 2012 року по січень 2013 р. (а.с. 41-45), а саме: № 58 від 03.05.2012 р. на суму 10695,00 грн., № 73 від 01.06.2012 р. на суму 11051,50 грн., № 78 від 02.07.2012 р. на суму 10695,00 грн., № 100 від 01.08.2012 р. на суму 11051,50 грн., № 111 від 03.09.2012 р. на суму 11051,50 грн., № 128 від 02.10.2012 р. на суму 10695,00 грн., № 138 від 01.11.2012 р. на суму 11051,50 грн., № 148 від 03.12.2012 р. на суму 10695,00 грн., № 6 від 08.01.2013 р. на суму 11051,50 грн.

Як вказує позивач, листом від 01.04.2013 р. № 20-03-23/353 відповідач повідомлявся про необхідність оплати вказаних рахунків. Так, за ствердженнями позивача, відповідачем були частково сплачені вказані рахунки, що не спростовано останнім.

Як з'ясовано судом та зазначено позивачем, станом на 01.07.2013 р. залишились несплаченими наступні рахунки: № 100 від 01.08.2012 р. в сумі 4544,50 грн., № 111 від 03.09.2012 р. на суму 11051,50 грн., № 128 від 02.10.2012 р. на суму 10695,00 грн., № 138 від 01.11.2012 р. на суму 11051,50 грн., № 148 від 03.12.2012 р. на суму 10695,00 грн., № 6 від 08.01.2013 р. на суму 11051,50 грн., всього на суму 59089,00 грн.

Між тим відповідачем не спростовано наявність спірної заборгованості перед позивачем, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за здійснене спеціалізоване гідрометеорологічне обслуговування згідно договору № 7 від 03.01.2012 р. відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказані послуги в розмірі 59089,00 грн.

Разом з тим, як вже зазначалось, відповідачем виставлені позивачем рахунки не були оплачені, тоді як за умовами договору вказані рахунки мали бути оплачені повністю на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання акту. Отже, має місце прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг зі спеціалізованого гідрометеорологічного обслуговування.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем виконаних робіт) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Як передбачено п. 4.4 спірного договору, за затримку оплати згідно п. 3.2 договору замовник платить виконавцю пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка є чинною в період нарахування пені від суми простроченого платежу. Оплата пені або штрафу не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за даним договором.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також за період у шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання за договором щодо повної оплати наданих позивачем послуг, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення. Однак, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені в сумі 26735,75 грн., який наведено у детальному обґрунтованому розрахунку стягуваної суми боргу із зазначенням заборгованості за відповідним актом виконаних робіт (а.с. 59-61), судом встановлено неправильність проведення розрахунку пені, оскільки позивачем нараховано пеню на існуючу суму боргу, починаючи з дати видачі рахунку на оплату, тоді як вказана сума боргу склалася за наростаючим підсумком неоплачених послуг. Зокрема, як вказує позивач та з'ясовано судом, станом на 21.05.2013 р. заборгованість відповідача складала 89089,00 грн., однак 31.05.2013 р. відповідачем було сплачено 30000,00 грн., у зв'язку з чим заявлена до стягнення сума боргу, на яку позивачем нараховано пеню, мала місце з 01.06.2013 р. Більш того, слід зазначити, що за умовами договору відповідач мав сплачувати рахунки протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту, однак наявні в матеріалах справи акти наданих позивачем послуг не містять дат їх підписання, а відтак встановити початок прострочення оплати за кожним актом не уявляється можливим, відповідних доказів позивачем не надано. За таких обставин, судом здійснено перерахунок пені, виходячи з облікової ставки НБУ та існуючої суми боргу, за період з моменту її виникнення (01.06.2013 р.) по 08.07.2013 р. (кінцевий строк нарахування пені, обраний позивачем). При цьому з огляду на те, що облікова ставка НБУ в період з 01.06.2013 р. по 09.06.2013 р. становила 7,5% річних згідно з постановою Правління НБУ від 21.03.2012 р. № 102, а в період з 10.06.2013 р. по 08.07.2013 р. облікова ставка НБУ становила 7,0% річних згідно з постановою Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 209, сума пені складає 875,81 грн. ((59089,00грн./100%х2х7,5%/365дн.х 9дн.) + ((59089,00 грн./100%х 2х 7,0%/365дн.х 29 дн.))

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача прострочення оплати спірної суми боргу, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені в сумі 875,81 грн., що розрахована судом.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 59964,81 грн. (59089,00 грн. основного боргу + 875,81 грн. пені).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії обґрунтовані частково та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення частково відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, виходячи із заявленої до стягнення суми боргу. Так, з огляду на те, що за заявленими остаточними позовними вимогами сума судового збору складає 1720,50 грн., відповідно до стягнення з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 1202,09 грн. (59964,81 грн. х 1720,50 грн. / 85824,75 грн.).

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії до Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" про стягнення 85824,75 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" (65026, м. Одеса, вул. Польська, буд. 18; код ЄДРПОУ 01385479; р/р 26002301754042 в Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Херсон, МФО 352286) на користь Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграда, 36; код ЄДРПОУ 23209398; р/р 31256272212329 ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) суму боргу в розмірі 59089/п'ятдесят дев'ять тисяч вісімдесят дев'ять/грн. 00 коп., пеню в сумі 875/вісімсот сімдесят п'ять/грн. 81 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1202/одна тисяча двісті дві/грн. 09 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії до Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2013 р.

Суддя Петров В.С.