Рішення

від 16.07.2013 по справі 911/2106/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"16" липня 2013 р. Справа № 911/2106/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва люкс плюс", м. Київ до Приватного підприємства "Техноінтер", м. Біла Церква про стягнення 27148,07 грн. за участю представників:

позивача:Ніколаєнко Н.О. - дов. від 05.07.2013р. № 21 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва люкс плюс" до Приватного підприємства "Техноінтер" (далі - відповідач) про стягнення 27148,07 грн., з яких 19453,56 основний борг, 591,61 грн. 3% річних, 7102,90 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором поставки товарів від 17.01.2011р. № 093 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки товарів від 17.01.2011р. № 093 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався передати (поставити) на умовах та у встановлені договором строки непродовольчу продукцію (надалі - товар) у власність відповідача - покупця, а відповідач зобов'язався прийняти товар у власність і сплатити за нього певну грошову суму на умовах договором (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору асортимент, загальна кількість та ціна товару, що може бути поставлений згідно договору визначається у специфікації (додаток до договору).

Відповідно до п. 2.4 договору, приймання-передача товару оформлюється шляхом надання постачальнику покупцем довіреності на особу на отримання товару, передачі постачальником особі, зазначеній у довіреності.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання повноважними представниками сторін оформленої належним чином накладної (товарної накладної, видаткової накладної) на товар.

Згідно п. 2.6 договору, зобов'язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної.

Відповідно до п. 6.6 договору, покупець оплачує товар в порядку 100% попередньої оплати.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012р. Припинення даного договору не звільняє сторони від зобов'язань, що виникли протягом його дії (п. 8.1 договору).

Специфікацією № 1 до договору поставки товарів від 17.01.2011р. № 093 (далі - специфікація до договору) сторони погодили найменування, одиницю виміру, кількість та вартість товару, що підлягає поставці, а саме, В-FM-0661 Прож-р ATLANTIS 150 IP65 чорн. у кількості 70 шт, ціна за 1 шт. складає 231 грн. (без ПДВ), загальна вартість товару становить 19453,56 грн. Зазначена специфікація підписана в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 22.05.2012р. № 2029 поставив відповідачу товар на загальну суму 19453,56 грн., а відповідач на підставі довіреності від 22.05.2012р. № 9 вказаний товар отримав. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію від 25.12.2012р. вих. № 234 щодо сплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 19453,56 грн. Факт надіслання претензії підтверджується чеком "Укрпошта" від 27.12.2012р. № 0260 та описом вкладення у цінний лист від 27.12.2012р. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вимоги претензії та свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по вищезазначеній накладній не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 19453,56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 19453,56 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 19453,56 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми за період з 23.05.2012р. по 27.05.2013р. складають 591,61 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 591,61 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Також позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за період з 22.05.2012р. по 22.05.2013р. складає 7102,90 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, покупець повинен був здійснити оплату за поставлений товар після його прийняття, а отже прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по видатковій накладній від 22.05.2012р. № 2029 починається з 23.05.2012р.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за шість місяців з простроченого платежу за відповідний період виходячи із подвійної облікової ставки НБУ з дня початку строку прострочення.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства, зокрема, вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" стягненню підлягає пеня за період прострочення з 23.05.2012р. по 23.11.2012р. (шість місяців) в розмірі 1474,96 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19453,56 грн. основного боргу, 591,61 грн. 3% річних, 1474,96 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Техноінтер" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Залізнична, буд. 97А, ідентифікаційний код 35046363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва люкс плюс" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, ідентифікаційний код 36676101) 19453 (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 56 коп. основного боргу, 591 (п'ятсот дев'яносто одну) грн. 61 коп. 3% річних, 1474 (одну тисячу чотириста сімдесят чотири) грн. 96 коп. пені, 1363 (одну тисячу триста шістдесят три) грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 23.07.2013р.