Постанова

від 25.07.2013 по справі 5006/27/111б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.07.2013 р. справа №5006/27/111б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіна Н.О. Агапова О.Л., Гези Т.Д. за участю представників: від скаржника не з'явився від кредиторів:не з'явився від боржника:не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Дюфор», м. Донецьк на постанову господарського суду Донецької області (Суддя Тарапата С.С.) від 25.12.2012 року у справі№ 5006/27/111б/2012 за заявою кредитораФізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Донецьк до боржникаТовариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2012р. по справі № 5006/27/111б/2012 було порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк

Провадження у даній справі здійснюється за загальною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Донецької області від 25.12.2012р. суд визнав банкрутом Товариство з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк, відкрив ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк строком на два місяці, призначив ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк арбітражного керуючого Карпенко Андрія Анатолійовича, (ліцензія серіїї НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Не погодившись з прийнятою постановою Дочірнє підприємство «Дюфор», м. Донецьк подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 25.12.2012р. по справі №5006/111б/2012.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що судом першої інстанції під час винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури Товариство з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк не повною мірою враховано обставини справи.

Зокрема, апелянт вказує на те, що безспірність вимог ініціюючого кредитора підтверджується виконавчим написом нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 від 15.08.2012року за реєстровим № 5243 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Донецьк суми заборгованості у розмірі 348500,00 грн. на підставі договору купівлі - продажу від 24.06.2011 року та суми сплаченого державного мита та понесених витрат на вчинення виконавчого напису у розмірі 2350,00грн.

Однак, апелянт вважає, що виконавчий напис здійснювався без належного підтвердження безспірності вимог стягувача та за відсутності нотаріально посвідченого договору. Суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам та правомірності вчиненому виконавчому напису. Разом з цим, справа про банкрутство не може базуватися на виконавчому документі, який фактично є неналежним та недопустимим доказом у справі.

Ухвалою від 20.05.2013р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2013року, у зв'язку з відпусткою постійно діючого члена колегії судді Кододової О.В. склад колегії змінено та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді Агапов О.Л., Геза Т.Д.

В останнє судове засідання представники апелянта та боржника не з'явилися, в попередніх судових засіданнях апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову господарського суду Донецької області від 25.12.2012р.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, сторони були обізнані про можливість явки в судове засідання. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Господарським судом Донецької області ухвалою від 04.10.2012р. порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк, на підставі ст. 1,6,7,8,11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком на 4 місяці до 04.02.2013р., розпорядником майна призначений арбітражний керуючий ОСОБА_8

Ухвалою від 15.10.2012р. за результатами підготовчого засідання, були визнанні вимоги ініціюючого кредитора - Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Донецьк в сумі основного боргу 348 500,00грн., дата попереднього засідання суду з розгляду вимог кредиторів встановлена на 11.12.2012р., дата засідання суду з розгляду питання щодо введення подальшої процедури по справі встановлена на 11.12.12р.

26.10.2012р. в газеті «Голос України» було вчинено публікацію про прийняття вимог кредиторів в місячний термін.

Ухвалою від 11.12.12р. судом затверджено реєстр вимог кредиторів у складі Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 з кредиторськими вимогами на суму 348 500,00 грн. Дату засідання суду з розгляду питання щодо введення подальшої процедури по справі встановлено на 25.12.2012р.

Постановою господарського суду Донецької області від 25.12.2012р. визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано його вчинити певні дії. Постанова обґрунтована наявністю клопотання розпорядника майна та комітету кредиторів про введення процедури ліквідації боржника, висновками звіту та аналізу фінансово-господарського стану боржника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що ініціюючий кредитор Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, м. Донецьк звернувся з заявою про банкрутство, у зв'язку з не оплатою боржником заборгованості у сумі 350850,00грн., яка виникла на підставі договору купівлі-продажу від 24.06.2011року. Кредитор вказує на те, що прийняття боржником товару за договором на суму 348500,00 підтверджується накладною від 28.06.2011р.

Також, кредитор зазначає, що безспірність його вимог підтверджується виконавчим написом приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 від 15.08.2012року за реєстровим № 5243 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М»,

м. Донецьк на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5,

м. Донецьк суми заборгованості у розмірі 348500,00 грн. на підставі договору купівлі - продажу від 24.06.2011 року та суми сплаченого державного мита та понесених витрат на вчинення виконавчого напису у розмірі 2350,00грн.

Виконавчий напис був надісланий до Відділу державної виконавчої служби за місцем реєстрації боржника та 03.09.2012року Відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

21.09.2012року ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні відповідно до закону заходи, щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, підприємство-боржник за юридичною адресою не знаходиться.

Статтею 1 Закону визначено, що «неплатоспроможність» - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків, зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Цією ж статтею Закону визначено, що «безспірні вимоги кредиторів» - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Відповідно до абз. 1 п. 31 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору.

Також, норми статті 1 Закону про банкрутство визначають, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

При цьому, як вказувалось вище, положення ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство визначають обов'язкові підстави для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, що складають предмет спору у такій справі, які полягають у тому, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, за приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, за якою було здійснено провадження у даній справі, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство є обов'язковим дотримання положень Закону про банкрутство, у тому числі щодо трьохмісячного терміну, протягом якого не були задоволені безспірні вимоги до боржника в сумі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження та саме з цього моменту починає свій перебіг визначений в ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний термін.

Інших вимог стосовно можливості порушення справи про банкрутство внаслідок недотримання трьохмісячного строку невиконання боржником своїх зобов'язань чинне законодавство про банкрутство не передбачає. Будь-якої процесуальної можливості скоротити, зупинити чи припинити перебіг зазначеного строку чинний Закон України про банкрутство не визначає.

Однак, як вбачається з матеріалів справи Відкриття виконавчого провадження було здійснено 03.09.2012року тоді, як справа про банкрутство була порушена вже 04.10.2012року, тобто через місяць після відкриття виконавчого провадження.

Навіть, якщо цей трьохмісячний строк обчислювати з дати вимоги нотаріуса за виконавчим написом 15.08.2012, то такий строк не сплив станом на момент порушення даної справи про банкрутство 04.10.2012р.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що без порушеного щодо боржника виконавчого провадження та без доказів невиконання боржником своїх зобов'язань щодо безспірних вимог саме протягом трьох місяців з моменту порушення такого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність «Будінвест Трейд-М», м. Донецьк порушено судом першої інстанції неправомірно та вимоги апелянта стосовно скасування постанови від 25.12.12р. про визнання боржника банкрутом є обґрунтованими.

Що стосується статусу апелянта - Дочірнього підприємства «Дюфор», як учасника в даній справі про банкрутство та його права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Донецької області від 25.12.12р., то апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2013р. було відмовлено Дочірньому підприємству «Дюфор», м. Донецьк в прийнятті апеляційної скарги на вказану постанову з тих підстав, що скаржник не набув статусу учасника провадження у справі.

В свою чергу, Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013р. ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2013р у справі № 5006/27/111б/2012 скасовано, справу передано до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття або відмову в прийнятті апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Дюфор», м. Донецьк. Зокрема, касаційна інстанція зазначила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство ).

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника . Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Разом з тим, відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство після визнання боржника банкрутом грошові вимоги поточних кредиторів набувають статусу конкурсних та можуть бути пред'явлені в межах ліквідаційної процедури.

В матеріалах справи міститься копія повідомлення ліквідатора боржника від 30.01.2013 р. про визнання грошових вимог скаржника на загальну суму 169 000 грн. (а.с. 73). Вказана обставина може свідчити про набуття скаржником статусу учасника провадження у справі про банкрутство - кредитора.

Так, відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації), зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів (ст. 15 Закону про банкрутство) .

При цьому ліквідатор у загальній процедурі банкрутства не наділений повноваженнями щодо розгляду вимог поточних кредиторів, а згідно зі ст. 25 Закону про банкрутство може лише заявляти заперечення по таких вимогах. Вимоги щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом , включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що відмову або залишення без розгляду саме господарським судом кредиторських вимог апелянта матеріали справи не містять. Тобто, остаточного процесуального акту щодо кредиторських вимог судом не прийнято, а ліквідатором його вимоги визнані, у зв'язку з чим, апелянт є кредитором боржника та має правові підстави для апеляційного оскарження постанови господарського суду Донецької області від 25.12.12р.

Крім того, суд приймає до уваги й письмові пояснення апелянта щодо набуття статусу учасника провадження у справі, надані через канцелярію суду 24.07.13р. на виконання ухвали апеляційного суду від 10.07.13р., в яких Дочірнє підприємство «Дюфор» посилається на обставини, що підтверджують наявність поточних вимог до боржника. Зокрема, апелянт обґрунтовує їх тим, що його грошові вимоги виникли із факту перерахування боржнику попередньої оплати в розмірі 169000 грн. на підставі договору підряду № 11-с від 05.08.10р., проте роботи не виконані, а договір не встановлює прямого обов'язку з повернення авансу, оскільки цей обов'язок виникає у боржника із заявленої вимоги на підставі частини 2 ст. 530 ЦК України.

Що стосується клопотання апелянта, яке було усно заявлено під час попередніх судових засідань та 24.07.2012 року надано через канцелярію суду, про зупинення провадження у справі № 5006/27/111б/2012року до вирішення пов'язаної з нею справою за позовом ДП «Дюфор» до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання таким, що не підлягає виконанню та скасуванню виконавчого напису, вчиненого15.08.2012р., зареєстрованого за реєстровим № 5243, яка розглядається Куйбишевським районним судом м. Донецька, з додатками копій Ухвал Куйбишевського районного суду міста Донецька та Апеляційного суду Донецької області по справі № 259/1405/13-ц.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності боржника з інших підстав та неправомірність оскаржуваної постанови. Отже, зазначена цивільна справа жодним чином не впливає на розгляд апеляційної скарги по суті.

Згідно вищенаведеного судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції під час винесення Постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не повною мірою з'ясував обставини справи та надав невірну оцінку наявним у справі доказам.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Донецької області від 25.12.2012р. у справі

№ 5006/27/111б/2012 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Дюфор», м. Донецьк на постанову господарського суду Донецької області від 25.12.2012р. у справі № 5006/27/111б/2012- задовольнити.

Постанову господарського Луганської області від 25.03.2013р. у справі № 5006/27/111б/2012- скасувати.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест Трейд-М» № 5006/27/111б/2012 - припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

Т.Д. Геза