Постанова

від 22.07.2013 по справі 805/8498/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 р. Справа № 805/8498/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Череповського Є.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 11429" до Реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції у Донецький області за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про визнання протиправним та скасувати рішення №1027488 від 21 березня 2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції Нілової Ангеліни Олександрівни у відмові в державній реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок, 45; зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок, 45, а саме: адміністративної будівлі (що складається: літ. А-2 та прибудови літ аЗ) загальною площею 673 кв.м.; виробничої будівлі загальною площею 3276,3 кв.м. (літ. Б-1); будівлі КТП га шиномонтажу загальною площею 44,3 кв.м. (Г-1); будівлі допоміжних цехів загальною площею 372,8 кв.м. (Д-1), будівлі трансформаторної підстанції загальною площею 38,6 кв.м. (літ. С-1), будівлі вбиральні загальною площею 20,6 кв.м. (літ. Ж-1), навісу з оглядовою ямою площею 76 кв.м. (літ. У), майданчику для ремонту загальною площею 140,4 кв.м., огорожі (N1-2)",-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованих за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок, 45.

Заявою від 15.07.2013 р., поданою через канцелярію суду, позивач змінив предмет позову і просив визнати протиправним та скасувати рішення №1027488 від 21 березня 2013 р. державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції Нілової Ангеліни Олександрівни про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок, 45.

Ухвалою суду від 17.07.2013 р. до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку".

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Систему органів державної реєстрації прав визначає ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , відповідно до ч. 1 якої, систему органів державної реєстрації прав складають становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що позивач є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок, 45, а саме: адміністративної будівлі (що складається: літ. А-2 та прибудови літ а3) загальною площею 673 кв.м.; виробничої будівлі загальною площею 3276,3 кв.м. (літ. Б-1); будівлі КТП та шиномонтажу загальною площею 44,3 кв.м. (Г-1); будівлі допоміжних цexiв загальною площею 372,8 кв.м. (Д-1), будівлі трансформаторної підстанції загальною площею 38,6 кв.м. (літ. Є-1), бyдiвлі вбиральні загальною площею 20,6 кв.м. (літ. Ж-1), навісу з оглядовою ямою площею 76 кв.м. (літ. У), майданчику для ремонту загальною площею 140,4 кв.м., огорожі (N1-2).

Право власності на зазначене майно підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 07.12.2011 р.

Право власності було зареєстровано Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 06.01.2012 р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який був утворений та використовувався відповідно до затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме.

Наявність державної реєстрації підтверджено Витягом про державну реєстрацію прав, виданим Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 06.01.2012 р.

06.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, розташованого за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект генерала Данилова, будинок, 45.

Проте, 21.03.2013 р. отримав від відповідача рішення №1027488 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яке вважає протиправним.

Оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703.

Відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно державний реєстратор прав на нерухоме майно мотивував тим, що заявлене право вже зареєстроване, а саме: в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок, 45.

Суд вважає таку відмову протиправною з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Із наведеної норми слідує, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, визнаються дійсними якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Відтак, в силу того, що право власності позивача було зареєстровано Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 06.01.2012 р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, згідно з законодавством, що діяло на момент державної реєстрації прав, то зареєстроване право власності ТОВ «АТП 11429» на нерухоме майно в силу Закону визнається дійсним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне також зазначити наступне.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено вичерпний перелік підстав відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Оскаржуване рішення не містить посилань на відповідний пункт статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який став підставою для відмови у державній реєстрації прав. При цьому вказаний перелік не передбачає відмови в реєстрації права власності з підстав, вказаних відповідачем.

Ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень, однією з яких є рішення судів, що набрали законної сили.

Пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 визначено перелік документів для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідних для виникнення, переходу або припинення права власності. Документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу документ, який згідно з законодавством, є підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно.

Крім цього, при зверненні с заявою, прийнятою відповідачем 06.03.2013 р. позивачем було надано відповідачу інші документи, що підтверджують право власності позивача на об'єкти нерухомості: технічний паспорт, державний акт про право власності на земельну ділянку.

Вказані документи, на думку суду, є достатніми в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №703 від 22.06.2011 р. за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. П.23 цього ж Порядку передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених чим Законом, заборонена.

Ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. А рішення відповідача зачіпає законні права та інтереси позивача і обмежує його в розпорядженні своєю власністю.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, за результатами системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 11429».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Рішення, прийнятті суб'єктом владних повноважень, в даному випадку постанови про накладення штрафу, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо незаконність рішень про стягнення штрафних санкцій, тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про визнання незаконним та скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі № 165/11/13-12 від 18 січня 2012 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року № 3828-VI), розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 % розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2013 року складає 1 147,00 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою суму сплаченого позивачем судового збору саме в розмірі 34,41 грн., у зв'язку з чим він підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 11429» до Реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про визнання протиправним та скасування рішення №1027488 від 21 березня 2013 р. та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення №1027488 від 21 березня 2013 р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області Нілової Ангеліни Олександрівни про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок, 45.

Зобов'язати Реєстраційну службу Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області зареєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок, 45, а саме: адміністративної будівлі (що складається: літ. А-2 та прибудови літ а3) загальною площею 673 кв.м.; виробничої будівлі загальною площею 3276,3 кв.м. (літ. Б-1); будівлі КТП та шиномонтажу загальною площею 44,3 кв.м. (Г-1); будівлі допоміжних цexiв загальною площею 372,8 кв.м. (Д-1), будівлі трансформаторної підстанції загальною площею 38,6 кв.м. (літ. Є-1), бyдiвлі вбиральні загальною площею 20,6 кв.м. (літ. Ж-1), навісу з оглядовою ямою площею 76 кв.м. (літ. У), майданчику для ремонту загальною площею 140,4 кв.м., огорожі (N1-2).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 11429» (ЄДРПОУ 33049179) судовий збір при подачі позову у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійку.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.