Постанова

від 13.06.2013 по справі 801/1905/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2013 р. Справа №801/1905/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула -2012"

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-2012" про стягнення податку на додану вартість та пені у сумі 999 987,00грн та податку на прибуток приватних підприємств у сумі 20,40грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.05.2013 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула -2012" заборгованість зі сплати податку на додану вартість та пені у сумі 999 987,00грн. та комунального податку у сумі 20,40 грн.(а.с.46).

Позивач явку свого представник у судове засідання не забезпечив, про день, час, місце судового розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить розписка (а.с.58), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Відповідач явку свого представник у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, але конверт повернувся з відміткою "за зазначеною адресою не зареєстрований" (а.с.60), так відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань відповідач не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС) є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула - 2012" зареєстровано в якості юридичної особи 03.12.2009 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців (а.с.12).

Згідно довідки від 25.12.2012 року вих. №2979/18-337 відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій службі у м. Сімферополі АР Крим ДПС з 07.12.2009 року (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула -2012" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Касадія Сервіс" (код ЄДРПОУ 36387652) за січень 2010 року, за результатами якої було складено акт від 30.08.2010 року №624/23-6/36844340 (а.с.16-18).

В результаті перевірки встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.2.3, п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 667706грн., в тому числі за січень 2010 року на суму 667706грн.

На підставі акту перевірки від 30.08.2010 року №624/23-6/36844340 було прийнято податкове повідомлення - рішення №0007152309/0 від 21.09.2010 року на суму 667706,00грн. основного платежу та нараховані штрафні санкції у сумі 333853,00грн.(а.с.15), яке було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією, але 28.10.2010 року конверт повернувся на адресу позивача з відміткою "за зазначеною адресою підприємство не значиться" (зворотній бік а.с.32).

До теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.

На підставі податкового розрахунку комунального податку за ІІ квартал 2010 року № 9002871912 від 21.07.2010 року наданого ТОВ "Формула - 2012" до ДПІ у м. Сімферополі, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати у розмірі 20,40 грн. До теперішнього часу сума не сплачена.

Суд зазначає, що при розгляді справи керується законами, які діяли на момент виникнення правовідносин.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509 від 04.12.1990р. (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251-XII (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991р. (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать також таки податки, як податок на додану вартість та комунальний податок.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Пунктом 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва до ТОВ «Формула-2012» направлена перша податкова вимога № 1/8830 від 25.08.2010 року (а.с. 21), у зв'язку не неможливістю вручення якої було складено акт № 184/2 від 11.10.2010 року (а.с. 22), податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень. 15.11.2010 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва до ТОВ «Формула-2012» направлена друга податкова вимога № 2/11396 (а.с. 23), у зв'язку не неможливістю вручення якої було складено акт № 208/2 від 15.11.2010 року (а.с. 24), податкова вимога була розміщена на дошці податкових.

До теперішнього часу сума заборгованості з податку на додану вартість та комунального податку відповідачем не сплачена.

На час розгляду справи діє Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 якого, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59 Податкового кодексу України, тобто після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Таким чином у відповідача виникла податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 1000007,40 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі 999987,00 грн., з комунального податку у сумі 20,40 грн.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Приймаючи до уваги те, що сума податкового боргу у розмірі 1000007,40 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості, суд вважає позовні вимоги таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула -2012"(ідентифікаційний код юридичної особи - 36844340), у банках обслуговуючих відповідача заборгованість у сумі 1000007,40 грн., у тому числі:

- з податку на додану вартість та пені у розмірі 999987,00 грн., зарахувавши на р/р 31114029700002 у ГУ ДКСУ в АР Крим, код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, код платежу 3014010100:

- з комунального податку у сумі 20,40 грн., зарахувавши на р/р 33216828700002 у ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, код платежу 5316010200.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко