Постанова

від 25.07.2013 по справі 823/2343/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року справа № 823/2343/13-а

м. Черкаси

10 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до виробничого кооперативу «Виробнича агрофірма «Пролісок» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, в якому просить стягнути з виробничого кооперативу «Виробнича агрофірма «Пролісок» заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені на загальну суму 2665 грн. 37 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України. Станом на 03.07.2013р. відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2355 грн. 08 коп., штрафних санкцій у розмірі 69 грн. 00 коп. та пені в розмірі 241 грн. 29 коп., яку позивач просить стягнути на його користь.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив доповнення до позову, в якому просить суд провести засідання без участі представника управління, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 20325, Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. (далі по тексту - Закон №2464), що набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Судом встановлено, що відповідач - виробничий кооператив «Виробнича агрофірма «Пролісок» зареєстрований як суб'єкт господарювання Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 30.10.1995р., ідентифікаційний код 21352329.

З огляду на викладені вище норми Закону №2464 відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за реєстраційним номером 2321040279.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Так, згідно ч. 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому платники-роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сумм готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 статті 9 Закону №2464).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем за лютий - травень 2013р. самостійно нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2355 грн. 08 коп., в тому числі у лютому 2013р. - 650 грн. 11 коп., у березні 2013р. - 589 грн. 05 коп., у квітні 2013р. - 588 грн. 70 коп., у травні 2013р. - 527 грн. 22 коп., що підтверджується звітами про суму нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за лютий - травень 2013 року.

В той же час, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий - травень 2013 року відповідач в установлені статтею 9 Закону № 2464 строки в повному обсязі не перерахував у зв'язку з чим утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України за відповідний період в розмірі 2355 грн. 08 коп.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, в тому числі обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою.

Згідно з ч. 4 статті 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У зв'язку з несплатою виробничим кооперативом «Виробнича агрофірма «Пролісок» самостійно нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування управлінням Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області відповідачу була направлена вимога №Ю-62 від 03.06.2013р. на суму 18865 грн. 54 коп., яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана уповноваженою особою відповідача 06.06.2013р.

Відповідачем вимога про сплату недоїмки №Ю-62 від 03.06.2013р. в порядку узгодження не оскаржувалась, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за лютий - травень 2013 року в повному обсязі протягом встановленого для його сплати строку не сплачено.

Відповідно до ч. 4 статті 25 Закону №2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. За означених підстав територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до пункту 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464).

Судом встановлено, що 22.03.2013р. позивачем винесено рішення №92 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого на підставі п. 2 ч.11 ст. 25 Закону №2464 на відповідача накладено штраф у розмірі 69 грн. 00 коп. та нараховано пеню у розмірі 241 грн. 29 коп. за період з 20.03.2012 до 19.03.2013. Вказане рішення отримане уповноваженою особою відповідача 27.03.2013р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 14 статті 25 Закону №2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені не оскаржив, визначену в них суму штрафу та пені не сплатив.

Оскільки, суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (ч. 15 статті 25 Закону №2464), право територіального органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення якої передбачено п. 7 ч. 1 статті 13 та ч. 4 статі 25 Закону №2464, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені на загальну суму 2665 грн. 37 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з виробничого кооперативу «Виробнича агрофірма «Пролісок» (20325, Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, ідентифікаційний код 21352329) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені на загальну суму 2665 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 37 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко