Рішення

від 22.07.2013 по справі 907/580/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2013р. Справа № 907/580/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСПЕЦПЕРЕРОБКА", м. Дніпропетровськ

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „КСК Україна", м. Ужгород

ПРО стягнення 20911,18грн., в тому числі 14500грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію, 6307,50грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 103,68грн. три відсотки річних

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Когут Н.В. - представник за довіреністю №;1 від 16.07.2013р.

від відповідача - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АГРОСПЕЦПЕРЕРОБКА", м. Дніпропетровськ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „КСК Україна", м. Ужгород про стягнення 20911,18грн., в тому числі 14500грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію, 6307,50грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 103,68грн. три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2013р. порушено провадження у справі №907/580/13 та призначено справу до розгляду на 14.06.2013р.

Ухвалою суду від 14.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 22.07.2013р. для надання відповідачу можливості виконати вимоги суду.

Позивач просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зазначає про порушення відповідачем умов договору в частині проведення своєчасного та повного розрахунку по оплаті за придбану продукцію. Окрім того, на виконання вимог суду подав розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період прострочки платежу.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 14.06.2013р., повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду у справі від 05.03.2013 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №04732210, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 06.06.2013 року.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.07.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2011р. мііж ТОВ «АГРОСПЕЦПЕРЕРОБКА» (далі - «Позивач») та ТОВ «КСК Україна» (далі - «Відповідач») був укладений договір поставки № 030611, відповідно до умов якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у власність товар - борошно м'ясо-кісткове.

ТОВ «КСК Україна» товар отримав повністю, що підтверджується товарною накладною № РН-0000080 від 01.03.2013р. Товару було отримано на загальну суму 24 500,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору, оплата товару Покупцем здійснюється на умовах 100 % передплати. Однак, оплату за поставлений товар Покупець здійснив не у повному обсязі, а саме 01.03.2013р. Покупцем було сплачено 10000грн

В зв'язку з цим позивач зазначає, що Відповідач має заборгованість перед ТОВ «АГРОСПЕЦПЕРЕРОБКА» за поставлений товар у розмірі 14500грн

29 квітня 2013 року Позивач звернувся до Відповідача з листом - вимогою про погашення заборгованості за отриманий товар. Відповідач викладені в листі вимоги не виконав.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику неустойку у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

З урахуванням вищенаведеного позивач просить також стягнути з відповідача суму пені за несвоєчасний розрахунок, розмір якої у відповідності до наведеного у позовній заяві розрахунку станом на 27 травня 2013р. складає 6307,50грн.

Окрім того, просить у відповідності до вимог статті 625 ЦК України стягнути з відповідача також суму 103,68грн. три відсотки річних за період з 01 березня 2013р. по 27 травня 2013р. від простроченої суми.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар, загальна вартість якого складає 24500грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених останнім осіб на отримання ними товарно-матеріальних цінностей та які водночас скріплені печаткою відповідача у видаткових накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах даної справи.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, в порушення прав позивача та умов передбачених пунктом 5.2 Договору, отриманий ним товар оплатив на користь позивача лише частково, в сумі 10000грн., що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 14500грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повного погашення відповідачем перед позивачем заборгованості, сторонами даного спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14500грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач своє зобов'язання щодо вчасної поставки продукції виконав неналежним чином.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.2. Договору за порушення строку оплати поставленої продукції за Договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення. У відповідності до наведеного у позовній заяві розрахунку пені позивач просить стягнути з відповідача суму 6307,50грн. пені за період з 01.03.2013р. по 27.05.2013р.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

На виконання вимог суду позивачем подано розрахунок суми пені з урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір якої за період з 01.03.2013р. по 27.05.2013р. становить суму 518,42грн. та яка підлягає до задоволення з урахуванням вищенаведеного.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних нарахованих на загальну суму заборгованості в розмірі 14500грн. встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 103,68грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 15122,10грн., в тому числі 14500грн. суми основного боргу, 518,42грн. пені та 103,68грн. три відсотки річних.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КСК Україна" (88000, м. Ужгород, вул. Джамбула, буд.. 47А, кв. 5, код ЄДРПОУ 37161448) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОСПЕЦПЕРЕРОБКА" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Тверська, буд. 1, код ЄДРПОУ 33473523) суму 15122,10грн., в тому числі 14500грн. суми основного боргу, 518,42грн. пені та 103,68грн. три відсотки річних, а також суму 1244,27грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ф. Ремецькі