Рішення

від 23.07.2013 по справі 914/2530/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 р. Справа № 914/2530/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олео-Захід», м.Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 8 162 грн. 01 коп.

Суддя Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Представники:

від позивача: Сировець В.В. - представник (довіреність б/н від 10.07.2013р., дійсна до 10.10.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олео-Захід» звернулось з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 8 162 грн. 01 коп. та судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 01.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.07.2013р. У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконанням сторонами всіх вимог ухвали суду від 01.07.2013р., а також з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, розгляд справи відкладено на 23.07.2013р.

В судовому засіданні 23.07.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд, з урахуванням уточненого розрахунку пені, позов задоволити повністю і стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8 115 грн. 86 коп. (в т.ч. 5 904 грн. 43 коп. - основного боргу, 440 грн. 11 коп. - пені та 1 771 грн. 32 коп. - штрафу), а також судовий збір у сумі 1 720 грн. 50 коп. Щодо уточнення розрахунку пені, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 26.12.2011р. №18 передбачено, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як збільшення або зменшення розміру позовних вимог. Відтак, судом прийнято до розгляду подане представником позивача зменшення розрахунку суми пені.

Відповідач в судові засідання 11.07.2013р. та 23.07.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав. Оскільки відповідач двічі не з'явився у засідання, суд розглядає спір в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами, без участі відповідача та за відсутності відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке:

26.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олео-захід» (продавець, позивач по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач по справі) укладено договір поставки №2-26/09/2012 (далі по тексту - договір). Цей договір набув чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх обов'язків по договору (п.10.1 договору).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється по даному договору, визначаються у накладних, які оформлюються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару (п.1.2. договору).

На виконання умов договору, позивачем, як продавцем за договором, відповідачеві були поставлені товари та видані видаткові накладні: №РН-0002074 від 31.10.2012р. на суму 4 161 грн. 50 коп. (з ПДВ), №РН-0002343 від 21.11.2012р. на суму 825 грн. 60 коп. (з ПДВ) та №РН-0002501 від 05.12.2012р. на сум 2 966 грн. 40 коп. Загальна сума поставлених товарів, згідно перелічених накладних становить 7 953 грн. 50 коп.

Між позивачем та відповідачем був складений акт звірки взаєморозрахунків, станом на 31.01.2013р., підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт, що позивач поставив відповідачеві товари на суму 7 953 грн. 50 коп. (з ПДВ).

Станом на день подання позовної заяви, відповідач частково оплатив позивачу борг в сумі 2 049 грн. 07 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, і основна сума заборгованості становить 5 904 грн. 43 коп.

Відповідно до п.5.2 договору постачальник може надати покупцю право сплатити вартість поставленного товару протягом 10 (десять) банківських днів з дати поставки.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. У випадку прострочки покупцем оплати вартості поставленого товару більше ніж на 2 календарних місяці покупець зобов'язаний додатково сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено (п.7.4).

Відповідно до вимог п.7.1. та п.7.4. договору, ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, ст. ст. 549, 599 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 440 грн. 11 коп. та штраф у сумі 1 771 грн. 32 коп.

Щодо нарахування пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, нараховуючи пеню, позивач не врахував кількість днів у 2012р. (366 днів).

Враховуючи наведене, суд, здійснюючи перерахунок пені, дійшов висновку, що її сума повинна становити не 440 грн. 11 коп., як вказує позивач, а 439 грн. 63 коп.

Як вбачається з платіжних доручень №223 від 27.06.2013р. на суму 500 грн. 00 коп. та №329 від 05.07.2013р. на суму 500 грн. 00 коп., які були подані до акту звірки взаєморозрахунків, відповідач, під час розгляду справи сплатив позивачу заборгованість в сумі 1 000 грн. 00 коп. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 1 000 грн. 00 коп. - основного боргу, у зв'язку із відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Доказів погашення боргу, пені та штрафу станом на день розгляду справи, відповідач суду не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за цього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то він підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем повністю доведено факт виконання ним своїх договірних зобов'язань по поставці товарів у повному обсязі. Підтвердженням цього, є видаткові накладні, підписані відповідачем без жодних застережень проте, в порушення зобов'язання, передбаченого договором поставки №2-26/09/2012 від 26.09.2012р., відповідач не оплатив позивачу повної вартості отриманих товарів.

На підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги по основному боргу в сумі 4 904 грн. 43 коп., пені в сумі 439 грн. 63 коп. та штрафу в сумі 1 771 грн. 32 коп. підлягають до задоволення. Решта позовних вимог до задоволення не підлягає. В частині стягнення 1 000 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 202, ч. 2 ст. 218, ст.230-232, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 530, 599, 610-612, ч. 1 ст. 625, ст. ст. 629, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити частково.

2. Провадження у справі, в частині стягнення основного боргу у сумі 1 000 грн. 00 коп. припинити.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код ДРФО НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олео-Захід» (79039, м.Львів, вул.Залізнична, 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31804958) 4 904 грн. 43 коп. - основного боргу, 439 грн. 63 коп. - пені, 1 771 грн. 32 коп. - штрафу та 1 720 грн. 40 коп. - судового збору.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 26.07.2013р.

Суддя Ділай У.І.