Постанова

від 06.06.2013 по справі 9101/36112/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. справа № А23/67

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Метал» на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2012 року у справі № А23/67 за позовом прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі до державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар'єрів «Кривбасшахтопроходка», товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Метал» про визнання недійсним договору та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Кривого Рогу звернувся з позовом в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі до державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар'єрів «Кривбасшахтопроходка» (далі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Метал» (далі - відповідач-2) згідно якого просить:

- визнати недійсним договір № 30/175 від 27.05.2004 року, укладений між відповідачами;

- стягнути з тресту «Кривбасшахтопроходка» грошовий еквівалент належного стороні по договору №30/175 від 27.05.2004 року товару в розмірі 1 110 483,60 грн. в дохід держави;

- стягнути з ТОВ НВП «Метал» одержані та належні за договором №30/175 від 27.05.2004 року кошти в розмірі 1 110 483,60 грн. в дохід держави.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав недійсним договір № 30/175 від 27.05.2004 року, укладений між державним спеціалізованим будівельно-монтажним трестом по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар'єрів «Кривбасшахтопроходка» і товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Метал».

Стягнув з державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар'єрів «Кривбасшахтопроходка» (50000, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, буд. 1, ідентифікаційний код 00191980) та товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Метал», з кожного окремо, на користь держави 1 110 483,60 грн.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачі не виконали вимоги частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України та не довели обставини на яких ґрунтуються їх заперечення. Зокрема, не спростовано твердження прокурора і позивача про те, що договір № 30/175 від 27.05.2004 року був безтоварним. Крім того рішення суду обґрунтовано посиланням на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ НВП «Метал» подав апеляційну скаргу, згідно якої просив рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову відмовити. В апеляційній скарзі відповідач-2 посилався на те, що в суді не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, тому висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що факти протиправності та безтоварності угоди та умислу на її укладання з метою протиправної інтересам держави не доведено. Строк застосування адміністративно-господарських санкцій сплинув.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу прокурор посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача-2 викладених в апеляційній скарзі просив у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача-2, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора який посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги просив у її задоволені відмовити, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.05.2004 року між відповідачем-2 (продавець) і відповідачем-1 (покупець) було укладено договір № 30/175, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію - зливки нержавіючої сталі в кількості 43,042 тонни на суму 1 110 483,60 грн. На підтвердження виконання договору ТОВ НВП «Метал» видано видаткову накладну № РН-0000079 від 27.05.2004 року, сертифікат якості виробника - ДНВП «Цирконій» № 268/05-04 в якому вказані кількість та хімічний склад зливків нержавіючої сталі марки 08X18Н10, а також виписано податкову накладну № 83 від 27.05.2004 року на суму 1 110 483,60 грн. (ПДВ - 185 080,60 грн.).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2005 року по справі № 33/132, яким задоволено частково позов ТОВ НВП «Метал» щодо стягнення з тресту «Кривбасшахтопроходка» на користь відповідача-2 - 2 796 924,11 грн. - основного боргу, 156 282,09 грн. - пені, 124 774,25 грн. - інфляційних збитків, 25 182,41 грн. - 3% річних, за вказаним вище договором. Підставою для задоволення позову у вказаній частині було неналежне виконання трестом «Кривбасшахтопроходка» договору №30/175 від 27.05.2004 року щодо оплати вартості товару в сумі 796 924,11 грн. та зазначено, що відповідач-1 перерахував ТОВ НВП «Метал» за вказаним договором частину боргу лише в розмірі 313 559,49 грн.

Враховуючи наявну в матеріалах справи копію постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2011 року прийняту за результатами розгляду кримінальної справи, відносно посадових осіб тресту «Кривбасшахтопроходка» суд першої інстанції дійшов висновку про наявність факту вчинення злочину, та доведеність умислу на завдання збитків державі шляхом безпідставного завищення податкового кредиту підприємства і зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету. Так згідно вказаної постанови управляючий тресту «Кривбасшахтапроходка» ОСОБА_1 отримав від представників TOB НВП «Метал» договір №20/163 від 20.05.2004 року, який містив завідомо неправдиві відомості про придбання трестом «Кривбасшахтопроходка» у TOB НВП «Метал» зливків нержавіючої сталі в кількості 41,650 тон на загальну суму 1 074 570 грн. (в т.ч. ПДВ - 179 095 грн.), договір комісії №164 від 20.05.2004 року, який містив завідомо неправдиві відомості про передачу трестом «Кривбасшахтопроходка» вказаних зливків на комісію ПП «Еліта» для реалізації на експорт, за фактичної відсутності товару підписав господарські документи створивши видимість здійснення 20.05.2004 року фінансово-господарських операцій і створив умови для незаконного формування податкового кредиту з ПДВ; в результаті неналежного виконання управляючим тресту «Кривбасшахтопроходка» ОСОБА_1 і головним бухгалтером тресту ОСОБА_2 своїх службових обов'язків щодо забезпечення правильного ведення податкового обліку з податку на прибуток і ПДВ, що підлягали перерахуванню до бюджету за період 2004 року державним інтересам завдано збитків у виглядів ненадходження до державного бюджету України ПДВ в сумі 1 916 855,55 грн. і податку на прибуток в сумі 268 385,17 грн., а всього на загальну суму 2 185 240,72 грн.. Проте з підстав закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності, особи звільнені від відповідальності, а кримінальну справу закрито.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції враховав обставини встановлені постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2011 року, та послався на те, що відповідачі не виконали вимоги частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України та не довели обставини на яких ґрунтуються їх заперечення, тобто не спростували твердження прокурора і позивача про те, що договір № 30/175 від 27.05.2004 року був безтоварним.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського Кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Натомість прокурором в позові та судом першої інстанції в оскарженому рішенні не визначено, чим саме укладення відповідачами спірного договору суперечить вимогам закону; не встановили мету, яку переслідували відповідачі укладаючи вказаний договір, яка б завідомо суперечила інтересам держави і суспільства.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні суду першої інстанцій не наведено жодного реального факту, наявність якого встановлена законом як підстава недійсності правочину.

Крім того, зважаючи на те, що інтереси держави і суспільства порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких вони закріплені, а ухилення від сплати податків, на факт якого прокурор посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України. У зв'язку з цим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує інтереси держави і суспільства, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Згідно частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Між тим вину посадових осіб відповідача-1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, у вчиненні злочинних дій не було доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Згідно постанови про закриття провадження у справі від 27 травня 2011 року (т.2 а.с. 138-144) судом не встановлено обставин які б свідчили не тільки про вчинення злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також про стан господарської діяльності відповідачів по спірній господарській операції.

Постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27.05.2011 року про закриття провадження містить лише опис обставин встановлених обвинуваченням.

Укладений між відповідачами правочин містить мету, що полягала у продавця (відповідач-2) в отриманні вартості поставленого товару - злитків нержавіючої сталі марки 08Х18Н10, а у покупця (відповідач-1) на отримання цього товару.

При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і він спрямований на встановлення правовідносин, в контексті статті 626 ЦК України.

На підтвердження виконання договору ТОВ НВП «Метал» видано видаткову накладну № РН-0000079 від 27.05.2004 року, а також виписано податкову накладну № 83 від 27.05.2004 року на суму 1 110 483,60 грн. (ПДВ - 185 080,60 грн.).

Щодо доводів прокурора відносно того, що оскільки сертифікат якості виробника - ДНВП «Цирконій» № 268/05-04 на вказані злитки нержавіючої сталі марки 08Х18Н10 є підробним, ДНВП «Цирконій» не постачало на адресу ПП «Мікст»-2000» за договорами злитків нержавіючої сталі марки 08Х18Н10 власного виробництва, тому ПП «Мікст»-2000» не мало змоги передати за договорами дану продукцію ТОВ НВП «Метал», для її подальшого продажу відповідачу-1. Суд апеляційної інстанції зазначає, що платник податків, який придбав товар (послуги) в особи, яка на думку прокурора чи податкового органу порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того прокурор посилаючись на безтоварність правочину між ПП «Мікст»-2000» та ТОВ НВП «Метал», вказує на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі статтею 234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до частини 2 статті 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що правочин між ПП «Мікст»-2000» та ТОВ НВП «Метал» щодо придбання злитків нержавіючої сталі марки 08Х18Н10, визнано судом недійсним, прокурором та позивачем суду не надано.

Крім того в матеріалах справи міститься копія рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2005 року по справі № 33/132, яким задоволено частково позов ТОВ НВП «Метал» зі стягненням з тресту «Кривбасшахтопроходка» на користь відповідача-2 - 2 796 924,11грн. - основного боргу, 156 282,09 грн. - пені, 124 774,25 грн. - інфляційних збитків, 25 182,41 грн. - 3% річних, за вищевказаним договором № 30/175 від 27.05.2004 року.

При цьому підставою для задоволення позову у вказаній частині було неналежне виконання трестом «Кривбасшахтопроходка» зазначеного договору в частині оплати вартості товару в сумі 796 924,11 грн.

Таким чином вказаним рішенням суду встановлено обставини поставки відповідачем-2 товару відповідачу-1 згідно договору № 30/175 від 27.05.2004 року тобто реальність господарських правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Між тим прокурор та позивач зазначений обов'язок не виконали.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Метал» - задовольнити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2012 року у справі № А23/67 - скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко