10.3.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2013 року Справа № 812/6164/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Северіної А.С.,
представника позивача - Лівіріної Н.В. (довіреність від 02.01.2013 № 04-05/3-04),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 22005,98 грн.,
ВСТАНОВИВ:
11 липня 2013 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 22005,98 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в порушення вимог статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві відповідача в 2012 році замість 2 інвалідів працював 1 інвалід. Таким чином, відповідачем не було забезпечено працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу. В порушення статті 20 Закону № 875-XII підприємство самостійно не перерахувало 21629,27 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 376,71 грн.
Факт того, що на підприємстві в 2012 році не було працевлаштовано одного інваліда підтверджується звітом форми № 10-ПІ. Довідкою від 17.05.2013 № 1/07-2361 Луганського міського центру зайнятості підтверджується, що ТОВ «Лугпромресурси» не звітувало з приводу наявності вакансій для інвалідів за формою 3-ПН протягом року.
Оскільки сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача разом із нарахованою за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій пенею в сумі 22005,98 грн.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - роботодавці), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).
Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875):
- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця;
- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення;
- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Стаття 18 Закону № 875 вимагає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Аналіз зазначених положень Закону № 875 дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:
а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;
б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;
г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;
д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).
Відповідно до підпункту 3.4. пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Судом установлено, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік Форми 10-ПІ, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 41 особу. Фактично на підприємстві працював 1 інвалід (арк. справи 7).
Згідно з листом Луганського міського центру зайнятості від 17.05.2013 № 1/07-2361 ТОВ «Лугпромресурси» протягом 2012 року не надавало до центру зайнятості звіти форми 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» (арк. справи 8-10).
Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем не в повному обсязі виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, щодо обов'язку щомісячного інформування державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда, та в порядку, визначеному законом.
Відповідач повинен був працевлаштувати у 2012 році двох інвалідів, фактично працевлаштовано одного інваліда, тому підприємство відповідача мало перерахувати адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2012 рік у сумі 21629,27 грн.
Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений статтею 20 Закону № 875-ХII строк сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій відповідно до статті 20 цього Закону і пункту 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону" з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення. Так, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 87 календарних днів відповідачу нарахована пеня в сумі 376,71 грн. Пеню нараховано за період з 16.04.2013 по 11.07.2012 включно. Математичний розрахунок пені є вірним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21629 грн. 27 коп. за невиконання у 2012 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 376 грн. 71 коп. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 22005,98 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпромресурси» (код 31856550) на користь Державного бюджету України в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 21629 грн. 27 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 376 грн. 71 коп., а всього 22005 грн. 98 коп. (двадцять дві тисячі п'ять грн. 98 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 25 липня 2013 року.
Суддя І.О. Свергун
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2013 |
Оприлюднено | 29.07.2013 |
Номер документу | 32635297 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
І.О. Свергун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні