Постанова

від 18.07.2013 по справі 2а-12310/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 р. (13:50) Справа №2а-12310/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Лотакова А.О., представників сторін:

від позивача - Харманська Д.О.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0006512204 від 19.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188250,25 грн., у тому числі за основним платежем - 161668 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26582,25 грн., № 0006612204 від 19.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 218094,50 грн., у тому числі за основним платежем - 189601 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 28493,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового Кодексу України. Позивач зазначає, що висновки відповідача щодо невірного формування витрат та податкового кредиту у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів позивача, а саме ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах, не ґрунтуються на нормах податкового та цивільного законодавства. Позивач зауважує, що господарські операції з придбання товарів, робіт у ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» мають реальний характер, отримання товарів, робіт та їх використання в оподаткованих операціях підтверджується первинними бухгалтерськими документами, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.11.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.11.2012р. по справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.06.2013р. провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь яких заперечень на адміністративний позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 23204225) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 30.05.1995 р. ідентифікаційний код юридичної особи 23204225 (номер запису 1 882 107 0008 000296).

Згідно Довідки АА № 6865271 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка, та складений Акт № 6914/22-1/23204225 від 05.12.2012 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА", код за ЄДРПОУ 23204225 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП "Строитель-плюс" код за ЄДРПОУ 31263808, ТОВ "Бренд Строй" код за ЄДРПОУ 36165567 за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року".

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0006512204 від 19.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188250,25 грн., у тому числі за основним платежем - 161668 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26582,25 грн.,

- № 0006612204 від 19.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 218094,50 грн., у тому числі за основним платежем - 189601 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 28493,50 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств визначена податковим органом внаслідок порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 189 600 грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2010 р. - 1 914 грн., 2 квартал 2010 р. - 300 грн., 3 квартал 2010 р. - 32 575 грн., 4 квартал 2010 р. - 40 264 грн., 1 квартал 2011 р. - 44 613 грн., 2 квартал 2011 р. - 16 708 грн., 3 квартал 2011 р. - 33 980 грн., 4 квартал 2011 р. - 19 247 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість визначена податковим органом внаслідок порушення ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 161 669 грн., у тому числі по періодах: травень 2010 р. - 240 грн., червень 2010 р. - 1 531 грн., липень 2010 р. - 1 955 грн., серпень 2010 р. - 9 164 грн., вересень 2010 р. - 14 941 грн., жовтень 2010 р. - 15649 грн., листопад 2010 р. - 4 244 грн., грудень 2010 р. - 12 518 грн., січень 2011 р. - 2 269 грн., березень 2011 р. - 38 546 грн., травень 2011 р. - 9 172 грн., червень 2011 р. - 5 356 грн., липень 2011 р. - 15 643 грн., серпень 2011 р. - 8 977 грн., вересень 2011 р. - 4 927 грн., жовтень 2011 р. - 8 747 грн., грудень 2011 р. - 7 789 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0006612204 від 19.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 218094,50 грн., у тому числі за основним платежем - 189601 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 28493,50 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати по операціях з ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» були сформовані позивачем у період 2010-2011 роки, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", так і норми ІІІ розділу Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств», який набрав чинності з 01.04.2011 року.

Відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З 01.04.2011р. порядок формування валових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлений ІІІ розділом Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 встановлено, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 138.8.5. п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу загальновиробничих витрат включаються:

а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу, працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, придбаних комплектувальних виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій);

д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень.

Згідно пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" до валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування 2010-2011 рр. включені витрати по операціям з придбання товарів, робіт у контрагентів БВП "Строитель-плюс" та ТОВ "Бренд Строй" за перевіряємий період.

За даними податкового органу, завищення валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у розмірі 808346 грн., пов'язане з тим, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів, робіт у контрагентів БВП "Строитель-плюс" та ТОВ "Бренд Строй" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів,робіт.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно з постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій БВП "Строитель-плюс" та ТОВ "Бренд Строй" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" за період, що перевірявся.

На думку податкового органу діяльність контрагентів позивача, а саме БВП "Строитель-плюс" та ТОВ "Бренд Строй", була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з БВП "Строитель-плюс" та ТОВ "Бренд Строй" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказані контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Крім того, відносно посадових осіб контрагента позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" по взаємовідносинах з БВП "Строитель-плюс", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 28.07.2010 р. між БВП "Строитель-плюс", в особі директора Манукяна В.Р. (Продавець) та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" , в особі генерального директора Босюка О.П. (Покупець) та був укладений договір купівлі-продажу б/н від 28.07.2010 р., за яким Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар (будівельні матеріали), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити.

На виконання умов вказаних договорів БВП "Строитель-плюс" передало позивачу товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали), що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1182 від 05.10.2010р. на суму 4260,52 грн., у тому числі ПДВ 710,09 грн. (вартість без ПДВ 3550,43 грн.), № 5126 від 28.09.2010р. на суму 3567,36 грн., у тому числі ПДВ 594,56 грн. (вартість без ПДВ 2 972,80 грн.), № 6806 від 15.11.2010р. на суму 1199,23 грн., у тому числі ПДВ 199,87 грн. (вартість без ПДВ 999,36 грн.), № 2167 від 11.07.2011р. на суму 23565,61 грн., у тому числі ПДВ 3927,60 грн. (вартість без ПДВ 19638,01 грн.). Загалом було поставлено будівельних матеріалів на загальну суму 32592,72 грн. у тому числі ПДВ 5432,12 грн. (вартість без ПДВ 27160,60 грн.)

У журналах-ордерах по рахунку 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ТОВ "Будівельна компанія "Іва" операції з оприбуткування товарів від ТОВ "БВП "Строитель-плюс" відображені на загальну суму 32 592,72 грн.:

серпень 2010 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 3 550,43 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 710,09 грн.

вересень 2010 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 2 972,80 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 594,56 грн.

листопад 2010 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 999, 36 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 199,87 грн.

липень 2011 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 19 638,01 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 3 927,60 грн.

Тобто операції з поставки товарів від ТОВ "БВП "Строитель-плюс" призвели до змін (у вигляді збільшення) активів ТОВ "Будівельна компанія "Іва" за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.

Судом встановлено, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" повністю сплачена вартість, отриманих від БВП "Строитель-плюс" товарів, робіт, що підтверджується платіжними рахунками позивача та висновком судової економічної експертизи.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих товарів, робіт від БВП "Строитель-плюс" у 2010-2011р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено ряд договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів та виконання підрядних робіт:

- 02.09.2009 р. між ТОВ "Розважальний центр "Спартак", в особі директора Вішневської І.І. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 02-09-2009 від 02.09.2009 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботу з ремонту приміщень по вул. Маркса//Пушкина 14/9;

- 21.01.2010 р. між ПП "Виробничо-комерційна фірма "Віза", в особі генерального директора Фетіслямова К.З. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 1 від 21.01.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою, узгодженою сторонами, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 25.05.2010 р. між ДП Торговий дім "Віза", в особі Будчаної Е.Г. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № б/н від 25.05.2010 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою: вул. Фрунзе, 23 м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 21.06.2010 р. між ТОВ "Лідер-Крим", в особі директора Крилова Ю.Н. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 21-06-2010 від 21.06.2010 р., згідно якого: Підрядчик зобов'язується виконати роботу з ремонту двох кабінетів адміністративної будівлі ОАО "Кримхолод" за адресою: Євпаторійське шосе, 6 м. Сімферополі;

- 01.08.2010 р. між ДП Торговий дім "Віза", в особі Будчаной Е.Г. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 82 від 01.08.2010 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою: вул. Будьонного 24 кори. 2 в м. Сімферополі., а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 30.09.2010 р. між ТОВ "Кримкіно", в особі директора Журжа Н.І. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 30-09-10 від 30.09.2010 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботу з ремонту приміщень кінотеатру Ракета м. Євпаторія, а Замовник прийняти і сплатити;

- 01.03.2011 р. між ДП "Оріфлейм", в особі директора Міхайлюка Ю.В. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 03-03-2011 від 01.03.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою: пр-т Перемоги, 165/1 м. Сімферополя, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 01.05.2011 р. між ДП "Оріфлейм", в особі менеджера Задоренко О.А. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № б/н від 01.05.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою: пр-т Перемоги, 165 р. Сімферополя, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 05.05.2011 р. між ТОВ "Кримкіно", в особі директора Журжа Н.І. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду №05-05-2011 від 05.05.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень кінотеатру Якір за адресою: вул. Революції, 57 м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 01.07.2011 р. між ТОВ "Лідер-Крим", в особі директора Крилова Ю.Н. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюкаа О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 01-06-2011 від 01.07.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботу з ремонту стені і заміна вікон адміністративної будівлі ВАТ "Кримхолод" за адресою: Євпаторійське шосе, 6 в м. Сімферополі, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 04.07.2011 р. між ТОВ "Кримкіно", в особі директора Журжа Н.І. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка А.П. (Підрядник) був укладений договір підряду №04-07-2011 від 04.07.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень кінотеатру Якір за адресою: вул. Революції, 57 м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 23.09.2011 р. між Допоміжною службою Ради Міністрів АР Крим, в особі начальника Стешенко В.О. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 02/09-2011 від 23.09.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати, а Замовник прийняти і сплатити постачання металопластикової перегородки і віконних блоків і роботи по їх установці в кількості, асортименті, по цінах і по кодах класифікатора;

- 04.10.2011 р. між Допоміжною службою Ради Міністрів АР Крим, в особі начальника Стешенко В.О. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 01/09-2011 від 04.10.2011 р., згідно якого: Підрядчик зобов'язується виконати, а Замовник прийняти і сплатити постачання роллетворітних з пружинним механізмом і роботи з їх установці в кількості, асортименті, по цінах і по кодах класифікатора;

- 01.12.2011 р. між ТОВ "ДЦ Україна", в особі генерального директора Вробльовськой Т.К. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 202 від 01.12.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з поточному ремонту приміщень за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 27 м. Севастополя, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити.

Судом встановлено, що будівельні матеріали, які були отриманні від БВП «Строитель-плюс» в подальшому були реалізовані зазначеним покупцям та використані при виконанні будівельних робіт для замовників у тому податковому періоді, у якому вони були придбані, що підтверджується виписаними позивачем податковими, видатковими накладними та актами прийому виконаних будівельних робіт на користь покупців.

Зазначені обставини підтверджуються висновком судової економічної експертизи, проведеної в межах зазначеної справи.

Таким чином, товари (будівельні матеріали), які були придбані у БВП «Строитель-плюс» були використані позивачем у господарській діяльності у тому періоді, у якому вони були отримані, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України позивач мав право включити витрати понесені ним при придбані товарів у ПП «Майстер-Торг» до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у перевіряємому періоді на суму 27160,60 грн.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй», судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" та ТОВ «Бренд Строй» було укладено ряд договорів:

- 03.05.2010 р. між ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА", в особі генерального директора Босюка О.П. (Генпідрядник) та ТОВ "Бренд Строй", в особі директора Грушиної А.Г. (Субпідрядник) був укладений договір підряду № 114 від 03.05.2010 р., за яким Субпідрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи, а Генпідрядник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити.

- 01.06.2010 р. між ТОВ "Бренд Строй", в особі директора Грушиної А.Г. (Продавець) та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА", в особі генерального директора Босюка О.П. (Покупець) та був укладений договір купівлі-продажу б/н від 01.06.2010 р., за яким Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Бренд Строй» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали) та виконало відповідні до договору будівельні роботи на користь ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА", що підтверджується наступними видатковими накладними та актами прийому виконаних будівельних робіт: №1 від 27.05.2010р. на суму 1437,78 грн., у тому числі ПДВ 239,63 грн. (вартість без ПДВ 1198,15 грн.), № 421 від 14.06.2010р. на суму 1899,60 грн., у тому числі ПДВ 316,60 грн. (вартість без ПДВ 1583,00 грн.), № 1 від 29.06.2010р. на суму 3660,89 грн., у тому числі ПДВ 610,15 грн. (вартість без ПДВ 3050,74 грн.), № 1 від 29.06.2010р. на суму 3625,61 грн., у тому числі ПДВ 604,27 грн. (вартість без ПДВ 3021,34 грн.), № б/н від 27.07.2010р. на суму 11729,42 грн., у тому числі ПДВ 1954,90 грн. (вартість без ПДВ 9774,52 грн.), № б/н від 02.08.2010р. на суму 46618,99 грн., у тому числі ПДВ 7769,83 грн. (вартість без ПДВ 38849,16 грн.), № б/н від 09.09.2010р. на суму 4105,42 грн., у тому числі ПДВ 684,24 грн. (вартість без ПДВ 3421,18 грн.), № б/н від 15.09.2010р. на суму 19999,06 грн., у тому числі ПДВ 3333,18 грн. (вартість без ПДВ 16665,88 грн.), № б/н від 28.09.2010р. на суму 66078,26 грн., у тому числі ПДВ 11013,04 грн. (вартість без ПДВ 55065,22 грн.), № б/н від 27.10.2010р. на суму 93892,61 грн., у тому числі ПДВ 15648,77 грн. (вартість без ПДВ 78243,84 грн.), № б/н від 29.11.2010р. на суму 8899,00 грн., у тому числі ПДВ 1483,17 грн. (вартість без ПДВ 7415,83 грн.), № б/н від 29.11.2010р. на суму 15367,38 грн., у тому числі ПДВ 2561,23 грн. (вартість без ПДВ 12806,15 грн.), № 2411 від 09.12.2010р. на суму 1437,12 грн., у тому числі ПДВ 239,52 грн. (вартість без ПДВ 1197,60 грн.), № б/н від 30.12.2010р. на суму 73673,10 грн., у тому числі ПДВ 12278,85 грн. (вартість без ПДВ 61394,25 грн.), № б/н від 31.01.2011р. на суму 4980,30 грн., у тому числі ПДВ 830,05 грн. (вартість без ПДВ 4150,25 грн.), № б/н від 31.01.2011р. на суму 8632,64 грн., у тому числі ПДВ 1438,77 грн. (вартість без ПДВ 7193,87 грн.), № 457 від 01.03.2011р. на суму 268,66 грн., у тому числі ПДВ 44,78 грн. (вартість без ПДВ 223,88 грн.), № 470 від 11.03.2011р. на суму 942,18 грн., у тому числі ПДВ 157,03 грн. (вартість без ПДВ 785,15 грн.), № б/н від 29.03.2011р. на суму 223494,76 грн., у тому числі ПДВ 37249,13 грн. (вартість без ПДВ 186245,63 грн.), № б/н від 29.03.2011р. на суму 3014,03 грн., у тому числі ПДВ 502,34 грн. (вартість без ПДВ 2511,69 грн.), № б/н від 29.03.2011р. на суму 3554,47 грн., у тому числі ПДВ 592,41 грн. (вартість без ПДВ 2962,06 грн.), № б/н від 26.05.2011р. на суму 34557,71 грн., у тому числі ПДВ 5759,62 грн. (вартість без ПДВ 28798,09 грн.), № б/н від 27.05.2011р. на суму 6131,04 грн., у тому числі ПДВ 1021,84 грн. (вартість без ПДВ 5109,20 грн.), № б/н від 27.05.2011р. на суму 14345,64 грн., у тому числі ПДВ 2 390,94 грн. (вартість без ПДВ 11954,70 грн.), № б/н від 25.06.2011р. на суму 22333,94 грн., у тому числі ПДВ 3722,32 грн. (вартість без ПДВ 18611,62 грн.), № 834 від 29.06.2011р. на суму 9804,84 грн., у тому числі ПДВ 1634,14 грн. (вартість без ПДВ 8170,70 грн.), № б/н від 27.07.2011р. на суму 39572,03 грн., у тому числі ПДВ 6595,34 грн. (вартість без ПДВ 32976,69 грн.), № б/н від 27.07.2011р. на суму 10947,10 грн., у тому числі ПДВ 1824,52 грн. (вартість без ПДВ 9122,58 грн.), № б/н від 27.07.2011р. на суму 14426,11 грн., у тому числі ПДВ 2404,35 грн. (вартість без ПДВ 12 021,76 грн.), № б/н від 27.07.2011р. на суму 5348,83 грн., у тому числі ПДВ 891,47 грн. (вартість без ПДВ 4457,36 грн.), № 1033 від 15.08.2011р. на суму 9063,98 грн., у тому числі ПДВ 1510,66 грн. (вартість без ПДВ 7553,32 грн.), № б/н від 31.08.2011р. на суму 40234,56 грн., у тому числі ПДВ 6705,76 грн. (вартість без ПДВ 33528,80 грн.), № б/н від 31.08.2011р. на суму 4565,41 грн., у тому числі ПДВ 760,90 грн. (вартість без ПДВ 3804,51 грн.), № 1129 від 12.09.2011р. на суму 25218,92 грн., у тому числі ПДВ 4203,15 грн. (вартість без ПДВ 21015,77 грн.), № б/н від 29.09.2011р. на суму 4342,78 грн., у тому числі ПДВ 723,80 грн. (вартість без ПДВ 3618,98 грн.), № 1181 від 05.10.2011р. на суму 20314,51 грн., у тому числі ПДВ 3380,11 грн. (вартість без ПДВ 16934,40 грн.), № 1182 від 05.10.2011р. на суму 6890,69 грн., у тому числі ПДВ 1146,53 грн. (вартість без ПДВ 5744,16 грн.), № 1185 від 07.10.2011р. на суму 25259,31 грн., у тому числі ПДВ 4202,84 грн. (вартість без ПДВ 21056,47 грн.), № б/н від 29.12.2011р. на суму 1621,10 грн., у тому числі ПДВ 270,18 грн. (вартість без ПДВ 1350,92 грн.), № б/н від 29.12.2011р. на суму 3001,37 грн., у тому числі ПДВ 500,23 грн. (вартість без ПДВ 2501,14 грн.), № б/н від 29.12.2011р. на суму 4000,56 грн., у тому числі ПДВ 666,76 грн. (вартість без ПДВ 3333,80 грн.), № б/н від 29.12.2011р. на суму 38112,91 грн., у тому числі ПДВ 6352,15 грн. (вартість без ПДВ 31760,76 грн.). Загалом було отримано робіт та поставлено будівельних матеріалів на загальну суму 1289828,86 грн., у тому числі ПДВ 214956,88 грн. (вартість без ПДВ 1074871,98 грн.)

У журналах-ордерах по рахунку 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" операції з оприбуткування товарів, робіт від ТОВ "Бренд Строй" відображені на загальну суму 1289828,86 грн.:

травень 2010 р.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 1 198,15 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 239,63 грн.

червень 2010 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 1 583,00 грн.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 6 072,08 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 1 531,02 грн.

липень 2010 р.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 9 774,52 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 1 954,90 грн.

серпень 2010 р.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 42 270,34 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 8 454,07 грн.

вересень 2010 р.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 71 731,10 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 14 346,22 грн.

жовтень 2010 р.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 78 243,84 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 15 648,77 грн.

листопад 2010 р.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 20 221,98 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 4 044,40 грн.

грудень 2010 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 1 197,60 грн.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 61 394,25 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 12 518,37 грн.

січень 2011 р.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 11 344,12 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 2 268,82 грн.

березень 2011 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 934,98 грн.

Дт 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" - Кт 63 - 74,05 грн.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 191 719,38 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 38 545,69 грн.

травень 2011 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 28 798,09 грн.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 17 063,90 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 9 172,40 грн.

червень 2011 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 8 170,70 грн.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 18 611,62 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 5 356,46 грн.

липень 2011 р.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 58 578,39 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 11 715,68 грн.

серпень 2011 р.

Дт 20 "Виробництво" - Кт 63 - 7 553,32 грн.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 37 333,31 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 8 977,32 грн.

вересень 2011 р.

Дт 20 "Виробничі запаси" - Кт 63 - 1 232,44 грн.

Дт 23 "Виробництво" - Кт 63 - 3 618,98 грн.

Дт 28 "Товари" - Кт 63 - 19 783,33 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 4 926,95 грн.

жовтень 2011 р.

Дт 28 "Товари" - Кт 63 - 43 735,03 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 8 729,48 грн.

грудень 2011 р.

Дт 94 "Інші витрати операційної діяльності" - Кт 63 - 38 946,62 грн.

Дт 64 "Податковий кредит" - Кт 63 - 7 789,32 грн.

Тобто операції з поставки товарів, робіт від ТОВ "Бренд Строй" призвели до змін (у вигляді збільшення) активів ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.

Судом встановлено, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" сплатило вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт на суму 528841,99 грн., у тому числі ПДВ 88140,33 грн., що підтверджується фіскальними чеками та звітами про використання коштів, виданих на відрядження.

Крім того, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" та ТОВ «Бренд Строй» були складені акти зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 345917,01 грн., у тому числі ПДВ 14636,06 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи зазначені обставини, судом встановлено, що вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей та будівельних робіт від ТОВ «Бренд Строй» сплачена частково у розмірі 874759 грн. (528841,99+345917,01), що також підтверджуються висновком судової економічної експертизи проведеної в межах зазначеної справи.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ТОВ «Бренд Строй» з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

Відповідно до довідки серії АБ № 050151 з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема 45.21.1 Будівництво будівель.

Судом встановлено, що 14.07.2009 р. між ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Наймач) та ПП "КЕН-КРИМ", в особі директора Куліка В.М. (Наймодавець) був укладений договір найму приміщень під офіс та склад б/н від 14.07.2009 р., за яким:

п. 1.1 В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Наймодавець передає Наймачеві у користування за плату приміщення для розміщення офісу, загальною площею 83,2 кв.м., та складу, загальною площею 300 кв. м., розташовані в нежитлової будівлі розташованою за адресою: вул. Генерала Родіонова, 13 (надалі іменується "приміщення") на строк із 14 липня 2009 р. до 14 липня 2010 р. Договір може бути автоматично пролонгований на тих же умовах, в випадку, якщо ні одна із сторін не заявить о його розірванні за місяць до закінчення строку дії.

За даними оборотно-сальдових відомостей за рахунками 11, 22 ТОВ "Будівельна компанія "Іва" за 2010 р., 2011 р., 2012 р. на балансі підприємства обраховувались наступне обладнання: дриль ударна, обігрівач, перфоратори, сокири, кутошлифмашина, диск відрізний зачисний, круг армір. зачисний, міксер універсальний, тачки, свердла, шпателі, валики, рукавиці тощо, що встановлено висновком судової економічної експертизи.

А відтак, суд робить висновок, що враховуючи специфіку господарської діяльності позивача, він мав необхідне обладнання, приміщення для зберігання інструментів та будівельних матеріалів для здійснення господарської діяльності у сфері будівництва.

Як було зазначено вище, позивачем було укладено ряд договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів та договорів на виконання підрядних робіт:

- 02.09.2009 р. між ТОВ "Розважальний центр "Спартак", в особі директора Вішневської І.І. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 02-09-2009 від 02.09.2009 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботу з ремонту приміщень по вул. Маркса//Пушкина 14/9;

- 21.01.2010 р. між ПП "Виробничо-комерційна фірма "Віза", в особі генерального директора Фетіслямова К.З. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 1 від 21.01.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою, узгодженою сторонами, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 25.05.2010 р. між ДП Торговий дім "Віза", в особі Будчаної Е.Г. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № б/н від 25.05.2010 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою: вул. Фрунзе, 23 м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 21.06.2010 р. між ТОВ "Лідер-Крим", в особі директора Крилова Ю.Н. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 21-06-2010 від 21.06.2010 р., згідно якого: Підрядчик зобов'язується виконати роботу з ремонту двох кабінетів адміністративної будівлі ОАО "Кримхолод" за адресою: Євпаторійське шосе, 6 м. Сімферополі;

- 01.08.2010 р. між ДП Торговий дім "Віза", в особі Будчаной Е.Г. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 82 від 01.08.2010 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою: вул. Будьонного 24 кори. 2 в м. Сімферополі., а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 30.09.2010 р. між ТОВ "Кримкіно", в особі директора Журжа Н.І. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 30-09-10 від 30.09.2010 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботу з ремонту приміщень кінотеатру Ракета м. Євпаторія, а Замовник прийняти і сплатити;

- 01.03.2011 р. між ДП "Оріфлейм", в особі директора Міхайлюка Ю.В. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 03-03-2011 від 01.03.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою: пр-т Перемоги, 165/1 м. Сімферополя, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 01.05.2011 р. між ДП "Оріфлейм", в особі менеджера Задоренко О.А. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № б/н від 01.05.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень за адресою: пр-т Перемоги, 165 р. Сімферополя, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 05.05.2011 р. між ТОВ "Кримкіно", в особі директора Журжа Н.І. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду №05-05-2011 від 05.05.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень кінотеатру Якір за адресою: вул. Революції, 57 м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 01.07.2011 р. між ТОВ "Лідер-Крим", в особі директора Крилова Ю.Н. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюкаа О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 01-06-2011 від 01.07.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботу з ремонту стені і заміна вікон адміністративної будівлі ВАТ "Кримхолод" за адресою: Євпаторійське шосе, 6 в м. Сімферополі, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 04.07.2011 р. між ТОВ "Кримкіно", в особі директора Журжа Н.І. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка А.П. (Підрядник) був укладений договір підряду №04-07-2011 від 04.07.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту приміщень кінотеатру Якір за адресою: вул. Революції, 57 м. Євпаторія, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити;

- 23.09.2011 р. між Допоміжною службою Ради Міністрів АР Крим, в особі начальника Стешенко В.О. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 02/09-2011 від 23.09.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати, а Замовник прийняти і сплатити постачання металопластикової перегородки і віконних блоків і роботи по їх установці в кількості, асортименті, по цінах і по кодах класифікатора;

- 04.10.2011 р. між Допоміжною службою Ради Міністрів АР Крим, в особі начальника Стешенко В.О. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 01/09-2011 від 04.10.2011 р., згідно якого: Підрядчик зобов'язується виконати, а Замовник прийняти і сплатити постачання роллетворітних з пружинним механізмом і роботи з їх установці в кількості, асортименті, по цінах і по кодах класифікатора;

- 01.12.2011 р. між ТОВ "ДЦ Україна", в особі генерального директора Вробльовськой Т.К. (Замовник) і ТОВ "Будівельна компанія "Іва", в особі генерального директора Босюка О.П. (Підрядник) був укладений договір підряду № 202 від 01.12.2011 р., згідно якого: Підрядник зобов'язується виконати роботи з поточному ремонту приміщень за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 27 м. Севастополя, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити.

Судом встановлено, що будівельні матеріали, які були отриманні від ТОВ «Бренд Строй» в подальшому були реалізовані зазначеним покупцям та використані при виконанні будівельних робіт для замовників у тому податковому періоді, у якому вони були придбані, що підтверджується виписаними позивачем податковими, видатковими накладними та актами прийому виконаних будівельних робіт на користь покупців.

Зазначені обставини підтверджуються висновком судової економічної експертизи проведеної в межах зазначеної справи.

Таким чином, товари (будівельні матеріали) та роботи, які були придбані у ТОВ «Бренд Строй» були передані покупцям та замовникам робіт, тобто використані позивачем у господарській діяльності у тому періоді, у якому вони були отримані, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України позивач мав право включити витрати понесені ним при придбані товарів у ТОВ «Бренд Строй» до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податку на прибуток у перевіряємому періоді на суму 1074871,98 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд робить висновок, що витрати у сумі 1102032,58 грн. (1074871,98+27160,60) по взаємовідносинам з БВП "Строитель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податку на прибуток, понесених позивачем у 2010-2011 роках.

Як вбачається з висновків акту перевірки, розрахунків до податкового повідомлення - рішення та акту перевірки, податковим органом по контрагентам БВП "Строитель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" було виключено валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податку на прибуток, на загальну суму 808346 грн., проте, в порушення ст. 72 КАС України, ані в акті перевірки, ані представником податкового органу під час розгляду справи не було надано будь-яких пояснень або обґрунтувань с приводу виключення саме суми у розмірі 808346 грн. зі складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податку на прибуток, позивача по взаємовідносинам з контрагентами БВП "Строитель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" у перевіряємому періоді 2010-2011р.

В обґрунтування позовних вимог та на підтвердження правомірності формування податкових витрат у перевіряємому періоді 2010-2011р. позивачем були надані первинні бухгалтерські документи по усім операціям, які мали місце у вказаному періоді по взаємовідносинам з БВП "Строитель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" на загальну суму витрат у розмірі 1102032,58 грн. Пояснень з приводу вибіркового виключення сум витрат по взаємовідносинам з БВП "Строитель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" представником відповідача під час розгляду справи не надано.

Таким чином суд зазначає, що позивачем виконані усі умови, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковим кодексом України, для віднесення до валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податку на прибуток, витрат, пов'язаних з придбанням товарів, робіт(послуг) у БВП "Строитель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" на суму 1102032,58 грн.

За таких умов, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про те, що витрати за вказаними господарськими операціями не пов'язані зі здійсненням підприємством господарської діяльності.

А відтак, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 218094,50 грн., у тому числі за основним платежем - 189601 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 28493,50 грн. є протиправним.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень № 0006512204 від 19.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188250,25 грн., у тому числі за основним платежем - 161668 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26582,25 грн., суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями та було встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям з ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» був сформований позивачем у періоді 2010-2011 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про податок на додану вартість" так і норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у 2010 року були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168).

Суд зазначає, що згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Вимоги до порядку оформлення податкової накладної перелічені у п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи

або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на

додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної

особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.3.4 ст. 3 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, із змінами, що діяли у дослідженому періоді, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. За висновками акту податкового органу ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів, робіт у ТОВ «Бренд Строй» та БВП "Строитель-плюс" у розмірі 161669 грн. ПДВ.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно з постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій БВП "Строитель-плюс" та ТОВ "Бренд Строй" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" за період, що перевірявся.

На думку податкового органу діяльність контрагентів позивача, а саме БВП "Строитель-плюс" та ТОВ "Бренд Строй" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з БВП "Строитель-плюс" та ТОВ "Бренд Строй" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Крім того, відносно посадових осіб контрагента позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 161669 грн.

Досліджуючи надані документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів, суд зважає на наступне.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" з БВП "Строитель-плюс" суд вказує на наступне.

Як було зазначено вище, 28.07.2010 р. між БВП "Строитель-плюс", в особі директора Манукяна В.Р. (Продавець) та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА", в особі генерального директора Босюка О.П. (Покупець) та був укладений договір купівлі-продажу б/н від 28.07.2010 р., за яким Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар (будівельні матеріали), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити.

На виконання умов вказаних договорів БВП "Строитель-плюс" передало позивачу товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали), що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1182 від 05.10.2010р. на суму 4260,52 грн., у тому числі ПДВ 710,09 грн. (вартість без ПДВ 3550,43 грн.), № 5126 від 28.09.2010р. на суму 3567,36 грн., у тому числі ПДВ 594,56 грн. (вартість без ПДВ 2 972,80 грн.), № 6806 від 15.11.2010р. на суму 1199,23 грн., у тому числі ПДВ 199,87 грн. (вартість без ПДВ 999,36 грн.), № 2167 від 11.07.2011р. на суму 23565,61 грн., у тому числі ПДВ 3927,60 грн. (вартість без ПДВ 19638,01 грн.). Загалом було поставлено будівельних матеріалів на загальну суму 32592,72 грн. у тому числі ПДВ 5432,12 грн. (вартість без ПДВ 27160,60 грн.).

Судом встановлено, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" повністю сплачена вартість будівельних матеріалів, отриманих від БВП "Строитель-плюс", що підтверджується звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та висновками судової економічної експертизи.

Таким чином, у перевіряємому періоді 2010-2011рр. за датою передачі товарів/частково за датою списання грошових коштів в оплату товарів на загальну суму 32592,72 грн. у тому числі ПДВ 5432,12 грн., у продавця (БВП "Строитель-плюс") відповідно до п. 1.6 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 5432,12 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ БВП "Строитель-плюс" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 32592,84 грн. у тому числі ПДВ 5432,14 грн., у тому числі: № 3540/1 від 02.08.2010р. на суму 4260,52 грн., у тому числі ПДВ 710,09 грн. (вартість без ПДВ 3550,43 грн.), № 5126 від 28.09.2010р. на суму 3567,36 грн., у тому числі ПДВ 594,56 грн. (вартість без ПДВ 2 972,80 грн.), № 6806 від 15.11.2010р. на суму 1199,23 грн., у тому числі ПДВ 199,87 грн. (вартість без ПДВ 999,36 грн.), № 139 від 11.07.2011р. на суму 23565,61 грн., у тому числі ПДВ 3927,60 грн. (вартість без ПДВ 19638,01 грн.)., які відображені позивачем у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів податкових накладних за відповідні звітні періоди 2010-2011р.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт(послуг)/частково по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з БВП "Строитель-плюс" на суму 5432,14 грн. у перевіряємому періоді 2010-2011рр.

Судом встановлено, що позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні/перераховані грошові кошті в оплату товарів, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання товарів постачальником виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за відповідні звітні періоді 2010-2011 років.

Судом встановлено, що постачальник - БВП "Строитель-плюс" відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинам з БВП "Строитель-плюс" містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" з ТОВ «Бренд Строй» суд вказує на наступне.

Як було зазначено вище, між ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" та ТОВ «Бренд Строй» було укладено ряд договорів:

- 03.05.2010 р. між ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА", в особі генерального директора Босюка О.П. (Генпідрядник) та ТОВ "Бренд Строй", в особі директора Грушиної А.Г. (Субпідрядник) був укладений договір підряду № 114 від 03.05.2010 р., за яким Субпідрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи, а Генпідрядник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити.

- 01.06.2010 р. між ТОВ "Бренд Строй", в особі директора Грушиної А.Г. (Продавець) та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА", в особі генерального директора Босюка О.П. (Покупець) та був укладений договір купівлі-продажу б/н від 01.06.2010 р., за яким Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Бренд Строй» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали) та виконало відповідні до договору будівельні роботи на користь ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА", що підтверджується наступними видатковими накладними та актами прийому виконаних будівельних робіт: №1 від 27.05.2010р. на суму 1437,78 грн., у тому числі ПДВ 239,63 грн. (вартість без ПДВ 1198,15 грн.), № 421 від 14.06.2010р. на суму 1899,60 грн., у тому числі ПДВ 316,60 грн. (вартість без ПДВ 1583,00 грн.), № 1 від 29.06.2010р. на суму 3660,89 грн., у тому числі ПДВ 610,15 грн. (вартість без ПДВ 3050,74 грн.), № 1 від 29.06.2010р. на суму 3625,61 грн., у тому числі ПДВ 604,27 грн. (вартість без ПДВ 3021,34 грн.), № б/н від 27.07.2010р. на суму 11729,42 грн., у тому числі ПДВ 1954,90 грн. (вартість без ПДВ 9774,52 грн.), № б/н від 02.08.2010р. на суму 46618,99 грн., у тому числі ПДВ 7769,83 грн. (вартість без ПДВ 38849,16 грн.), № б/н від 09.09.2010р. на суму 4105,42 грн., у тому числі ПДВ 684,24 грн. (вартість без ПДВ 3421,18 грн.), № б/н від 15.09.2010р. на суму 19999,06 грн., у тому числі ПДВ 3333,18 грн. (вартість без ПДВ 16665,88 грн.), № б/н від 28.09.2010р. на суму 66078,26 грн., у тому числі ПДВ 11013,04 грн. (вартість без ПДВ 55065,22 грн.), № б/н від 27.10.2010р. на суму 93892,61 грн., у тому числі ПДВ 15648,77 грн. (вартість без ПДВ 78243,84 грн.), № б/н від 29.11.2010р. на суму 8899,00 грн., у тому числі ПДВ 1483,17 грн. (вартість без ПДВ 7415,83 грн.), № б/н від 29.11.2010р. на суму 15367,38 грн., у тому числі ПДВ 2561,23 грн. (вартість без ПДВ 12806,15 грн.), № 2411 від 09.12.2010р. на суму 1437,12 грн., у тому числі ПДВ 239,52 грн. (вартість без ПДВ 1197,60 грн.), № б/н від 30.12.2010р. на суму 73673,10 грн., у тому числі ПДВ 12278,85 грн. (вартість без ПДВ 61394,25 грн.), № б/н від 31.01.2011р. на суму 4980,30 грн., у тому числі ПДВ 830,05 грн. (вартість без ПДВ 4150,25 грн.), № б/н від 31.01.2011р. на суму 8632,64 грн., у тому числі ПДВ 1438,77 грн. (вартість без ПДВ 7193,87 грн.), № 457 від 01.03.2011р. на суму 268,66 грн., у тому числі ПДВ 44,78 грн. (вартість без ПДВ 223,88 грн.), № 470 від 11.03.2011р. на суму 942,18 грн., у тому числі ПДВ 157,03 грн. (вартість без ПДВ 785,15 грн.), № б/н від 29.03.2011р. на суму 223494,76 грн., у тому числі ПДВ 37249,13 грн. (вартість без ПДВ 186245,63 грн.), № б/н від 29.03.2011р. на суму 3014,03 грн., у тому числі ПДВ 502,34 грн. (вартість без ПДВ 2511,69 грн.), № б/н від 29.03.2011р. на суму 3554,47 грн., у тому числі ПДВ 592,41 грн. (вартість без ПДВ 2962,06 грн.), № б/н від 26.05.2011р. на суму 34557,71 грн., у тому числі ПДВ 5759,62 грн. (вартість без ПДВ 28798,09 грн.), № б/н від 27.05.2011р. на суму 6131,04 грн., у тому числі ПДВ 1021,84 грн. (вартість без ПДВ 5109,20 грн.), № б/н від 27.05.2011р. на суму 14345,64 грн., у тому числі ПДВ 2 390,94 грн. (вартість без ПДВ 11954,70 грн.), № б/н від 25.06.2011р. на суму 22333,94 грн., у тому числі ПДВ 3722,32 грн. (вартість без ПДВ 18611,62 грн.), № 834 від 29.06.2011р. на суму 9804,84 грн., у тому числі ПДВ 1634,14 грн. (вартість без ПДВ 8170,70 грн.), № б/н від 27.07.2011р. на суму 39572,03 грн., у тому числі ПДВ 6595,34 грн. (вартість без ПДВ 32976,69 грн.), № б/н від 27.07.2011р. на суму 10947,10 грн., у тому числі ПДВ 1824,52 грн. (вартість без ПДВ 9122,58 грн.), № б/н від 27.07.2011р. на суму 14426,11 грн., у тому числі ПДВ 2404,35 грн. (вартість без ПДВ 12 021,76 грн.), № б/н від 27.07.2011р. на суму 5348,83 грн., у тому числі ПДВ 891,47 грн. (вартість без ПДВ 4457,36 грн.), № 1033 від 15.08.2011р. на суму 9063,98 грн., у тому числі ПДВ 1510,66 грн. (вартість без ПДВ 7553,32 грн.), № б/н від 31.08.2011р. на суму 40234,56 грн., у тому числі ПДВ 6705,76 грн. (вартість без ПДВ 33528,80 грн.), № б/н від 31.08.2011р. на суму 4565,41 грн., у тому числі ПДВ 760,90 грн. (вартість без ПДВ 3804,51 грн.), № 1129 від 12.09.2011р. на суму 25218,92 грн., у тому числі ПДВ 4203,15 грн. (вартість без ПДВ 21015,77 грн.), № б/н від 29.09.2011р. на суму 4342,78 грн., у тому числі ПДВ 723,80 грн. (вартість без ПДВ 3618,98 грн.), № 1181 від 05.10.2011р. на суму 20314,51 грн., у тому числі ПДВ 3380,11 грн. (вартість без ПДВ 16934,40 грн.), № 1182 від 05.10.2011р. на суму 6890,69 грн., у тому числі ПДВ 1146,53 грн. (вартість без ПДВ 5744,16 грн.), № 1185 від 07.10.2011р. на суму 25259,31 грн., у тому числі ПДВ 4202,84 грн. (вартість без ПДВ 21056,47 грн.), № б/н від 29.12.2011р. на суму 1621,10 грн., у тому числі ПДВ 270,18 грн. (вартість без ПДВ 1350,92 грн.), № б/н від 29.12.2011р. на суму 3001,37 грн., у тому числі ПДВ 500,23 грн. (вартість без ПДВ 2501,14 грн.), № б/н від 29.12.2011р. на суму 4000,56 грн., у тому числі ПДВ 666,76 грн. (вартість без ПДВ 3333,80 грн.), № б/н від 29.12.2011р. на суму 38112,91 грн., у тому числі ПДВ 6352,15 грн. (вартість без ПДВ 31760,76 грн.). Загалом було отримано робіт та поставлено будівельних матеріалів на загальну суму 1289828,86 грн., у тому числі ПДВ 214956,88 грн. (вартість без ПДВ 1074871,98 грн.)

Судом встановлено, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" сплатило вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей та виконаних робіт на суму 528841,99 грн., у тому числі ПДВ 88140,33 грн., що підтверджується фіскальними чеками та звітами про використання коштів, виданих на відрядження.

Крім того, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" та ТОВ «Бренд Строй» були складені акти зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 345917,01 грн., у тому числі ПДВ 14636,06 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи зазначені обставини, судом встановлено, що вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей та будівельних робіт від ТОВ «Бренд Строй» сплачена частково у розмірі 874759 грн. (528841,99+345917,01).

Таким чином, у перевіряємому періоді 2010-2011рр. за датою передачі товарів(виконання робіт)/частково за датою списання грошових коштів в оплату товарів, робіт, у продавця (ТОВ «Бренд Строй») відповідно до п. 1.6 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ 214956,88 грн..

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Бренд Строй» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 937422,08 грн. у тому числі ПДВ 156237,01 грн., у тому числі: № 340 від 27.05.2010р. на суму 1437,78 грн., у тому числі ПДВ 239,63 грн., № 421 від 14.06.2010р. на суму 1899,60 грн., у тому числі ПДВ 316,60 грн., № 476 від 29.06.2010р. на суму 3660,89 грн., у тому числі ПДВ 610,15 грн., № 479 від 29.06.2010р. на суму 3625,61 грн., у тому числі ПДВ 604,27 грн., № 973 від 27.07.2010р. на суму 11729,42 грн., у тому числі ПДВ 1954,90 грн., № 1152 від 02.08.2010р. на суму 46618,99 грн., у тому числі ПДВ 7769,83 грн., № 1155 від 09.08.2010р. на суму 4105,42 грн., у тому числі ПДВ 684,24 грн., № 1537 від 15.09.2010р. на суму 19999,06 грн., у тому числі ПДВ 3333,18 грн., № 1605 від 28.09.2010р. на суму 66078,26 грн., у тому числі ПДВ 11013,04 грн., № 1858 від 27.10.2010р. на суму 93892,61 грн., у тому числі ПДВ 15648,77 грн., № 2299 від 29.11.2010р. на суму 8899,00 грн., у тому числі ПДВ 1483,17 грн., № 2302 від 29.11.2010р. на суму 15367,38 грн., у тому числі ПДВ 2561,23 грн., № 2411 від 09.12.2010р. на суму 1437,12 грн., у тому числі ПДВ 239,52 грн., № 2687 від 29.12.2010р. на суму 73673,10 грн., у тому числі ПДВ 12278,85 грн., № 174 від 31.01.2011р. на суму 4980,30 грн., у тому числі ПДВ 830,05 грн., № 175 від 31.01.2011р. на суму 8632,64 грн., у тому числі ПДВ 1438,77 грн., № 8 від 01.03.2011р. на суму 268,66 грн., у тому числі ПДВ 44,78 грн., № 50 від 11.03.2011р. на суму 942,18 грн., у тому числі ПДВ 157,03 грн., № 147 від 29.03.2011р. на суму 223494,76 грн., у тому числі ПДВ 37249,13 грн., № 148 від 29.03.2011р. на суму 3014,03 грн., у тому числі ПДВ 502,34 грн., № 149 від 29.03.2011р. на суму 3554,42 грн., у тому числі ПДВ 592,40 грн., № 115 від 26.05.2011р. на суму 34557,70 грн., у тому числі ПДВ 5759,62 грн., № 172 від 31.05.2011р. на суму 14345,64 грн., у тому числі ПДВ 2390,94 грн., № 173 від 31.05.2011р. на суму 6131,04 грн., у тому числі ПДВ 1021,84 грн., № 183 від 25.06.2011р. на суму 22333,94 грн., у тому числі ПДВ 3722,32 грн., № 196 від 29.06.2011р. на суму 9804,84 грн., у тому числі ПДВ 1634,14 грн., № 157 від 27.07.2011р. на суму 5348,83 грн., у тому числі ПДВ 891,47 грн., № 158 від 27.07.2011р. на суму 39572,03 грн., у тому числі ПДВ 6595,34 грн., № 159 від 27.07.2011р. на суму 14426,11 грн., у тому числі ПДВ 2404,35 грн., № 160 від 27.07.2011р. на суму 10947,10 грн., у тому числі ПДВ 1824,52 грн., № 73 від 15.08.2011р. на суму 9063,98 грн., у тому числі ПДВ 1510,66 грн., № 220 від 31.08.2011р. на суму 40234,56 грн., у тому числі ПДВ 6705,76 грн., № 221 від 31.08.2011р. на суму 4565,41 грн., у тому числі ПДВ 760,90 грн., № 56 від 12.09.2011р. на суму 25218,92 грн., у тому числі ПДВ 4203,15 грн., № 66 від 29.09.2011р. на суму 4342,78 грн., у тому числі ПДВ 723,80 грн., № 24 від 05.10.2011р. на суму 20321,28 грн., у тому числі ПДВ 3386,88 грн., № 25 від 05.10.2011р. на суму 6892,99 грн., у тому числі ПДВ 1148,83 грн., № 45 від 07.10.2011р. на суму 25267,76 грн., у тому числі ПДВ 4211,29 грн., № 265 від 29.12.2011р. на суму 4000,56 грн., у тому числі ПДВ 666,76 грн., № 266 від 29.12.2011р. на суму 38112,91 грн., у тому числі ПДВ 6352,15 грн., № 273 від 29.12.2011р. на суму 1621,10 грн., у тому числі ПДВ 270,18 грн., № 274 від 29.12.2011р. на суму 3001,37 грн., у тому числі ПДВ 500,23 грн., які відображені позивачем у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів податкових накладних за відповідні звітні періоди 2010-2011р.

Таким чином, у позивача виникло право на формування податкового кредиту у звітних періодах 2010-2011рр. на загальну суму ПДВ 156237,01 грн. відповідно до отриманих від постачальника (ТОВ «Бренд Строй») податкових накладних, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним, незважаючи на те, що фактично отримано товарів, робіт на загальну суму ПДВ 214956,88 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт (по даті отримання товарів, робіт, що підтверджено податковими накладними)/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» на суму 156237,01 грн. у перевіряємому періоді 2010-2011рр.

Судом встановлено, що позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні/перераховані грошові кошті в оплату товарів, робіт, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання товарів, робіт постачальником виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним, що підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за відповідні звітні періоді 2010-2011 років.

Судом встановлено, що постачальник - ТОВ «Бренд Строй» відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» судом встановлено, що господарські операції з вказаними контрагентами відповідають діяльності за КВЄД відповідно до правовстановлюючих документів товариства, отримані товари були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, а роботи передані за актами передачі підрядних робіт в оподаткованих операціях при виконанні договорів підряду, позивачем з замовниками, отже вчинені господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, вчинені в межах оподаткованих операціях платника податків - позивача у справі, що підтверджується матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи 38 від 30.05.2013р.

За результатом вказаних операцій позивачем нараховані податкові зобов'язання з ПДВ, які були відображені в документах податкової звітності позивача. У зв'язку з чим, вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт у ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» призвели до зміни у структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі.

А відтак, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товарів, робіт від ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс».

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» правочинів, то суд вказує на наступне.

Суд зазначає, що під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Законом України «про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України та Податкового кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку, позивачем та ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» булі вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт. Оплата за договорами була здійсненна позивачем частково.

А відтак, зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальниками були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України. Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що данні правочини є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд зауважує, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отримання товарів, робіт від ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс», на які платник податків посилається як на підставу виникнення у нього права на формування податкового кредиту та включення понесених витрат до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Суд підкреслює, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, хто не був постачальником робіт. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 31.11.2011р.

Крім того, згідно із практикою Європейського Суду з прав людини, у праві "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами хисту права власності.

А відтак, за відсутністю вироку суду, яким підтверджено фіктивність здійснення операції між позивачем та ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс», вказаних в акті перевірки, безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання товарів, робіт від ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» (зокрема доказів отримання вказаних товарів, робіт від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання товарів, робіт саме від ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» та їх використання в господарської діяльності позивачем, у суду відсутні підстави визнання вказаних операцій фіктивними, такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди.

Суд зазначає, що відсутність ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» за місцезнаходженням, а також відсутність у них достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з виконання робіт та поставки товарів: адже необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 01.03.2012 р. по справі №К/9991/76143/11, від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11).

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів у ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс», а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту та валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування позивача від наявності вказаних параметрів у ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-плюс» (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 19.04.2012 р. по справі № К/9991/11054/12).

Суд вказує, що ВАСУ в Ухвалі від 16.05.2012 р. по справі №К-9991/6724/12 дотримується наступної думки: «Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб».

ВАСУ в Ухвалі від 30.10.2012 р. по справі №К-28070/10 викладає наступну думку: «Витрати для цілі визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків».

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188250,25 грн., у тому числі за основним платежем - 161668 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26582,25 грн., збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 218094,50 грн., у тому числі за основним платежем - 189601 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 28493,50 грн., знаходяться поза межами вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0006512204 від 19.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188250,25 грн., у тому числі за основним платежем - 161668 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26582,25 грн. та № 0006612204 від 19.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 218094,50 грн., у тому числі за основним платежем - 189601 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 28493,50 грн., прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, та є протиправними.

У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.07.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 23.07.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0006512204 від 19.10.2012р., № 0006612204 від 19.10.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 23204225) 2146,00 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 36822070; 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, буд. 1/9, рахунки не відомі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна