Ухвала

від 18.07.2013 по справі 2а-2274/09/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа № 4136/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Багрія В.М., Качмара В.Я.,

розглянувши порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську та Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у адміністративній справі за позовом Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання нечинним і скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську від 17 липня 2009 року №2106 та вимоги від 05 серпня 2009 року, -

в с т а н о в и в:

13 серпня 2009 року позивач - Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання нечинним і скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську від 17 липня 2009 року №2106 та вимоги від 05 серпня 2009 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28 березня 2006 року у справі №П-3/29 задоволено позов управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в сумі 61883,28 грн. і виконання рішення суду в частині сплати цієї заборгованості розстрочено на 2 роки, тобто на ці борги не повинно нараховуватися штрафні санкції та пеня. Однак відповідач нарахував вимогу про сплату недоїмки і виніс рішення №2106 від 17 липня 2009 року про застосування фінансових санкцій та пені.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську від 17 липня 2009 року №2106 та вимогу від 05 серпня 2009 року в частині застосування фінансових санкцій за нарахування пені за період з 20 квітня 2004 року по грудень 2005 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, сторони оскаржили її в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Апелянт - Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування покликається на те, що рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську повинно було прийматися за фактом погашення заборгованості, тобто після фактичної сплати страхувальником боргу. Відповідно до вимог ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Оскаржуване рішення № 2106 від 17 липня 2009 року про застосування штрафних санкцій за період з 20 квітня 2004 року по 20 лютого 2009 року прийняте з порушенням строків застосування таких санкцій. Як вбачається з даних, які містяться в розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку до позивача застосовано фінансові санкції та пеню за різні періоди сплати страхових внесків, по яких більша частина заборгованості погашалася до 17 липня 2008 року, тобто за рік до винесення оскаржуваного рішення. Однак по факту погашення боргу, відповідачем не виносилися відповідні рішення про застосування фінансових санкцій та пені. З врахуванням наведеного, просить змінити оскаржувану постанову в частині часткового скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську і скасувати повністю рішення управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в тому числі донарахованих страхувальником або органом пенсійного фонду України від 17 липня 2009 року № 2106, а в частині скасування вимоги від 05 серпня 2009 року оскаржувану постанову залишити без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що позивач за спірний період (згідно з рішенням №2106) надав розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно нараховував суму страхових внесків, яка вносилася управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську до карток особового рахунку позивача. Крім того, зазначає, що в судовому засіданні встановлено, що протягом періоду з 20 квітня 2004 року по 20 лютого 2009 року позивач допускав прострочення зі сплати платежів по страхових внесках. Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання нечинним і скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську від 17 липня 2009 року №2106 та вимоги від 05 серпня 2009 року відмовити в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Довідкою АА№025393 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стверджується, що Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа 22 березня 1993 року, ідентифікаційний код 03360957 (а.с.10).

Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Судом встановлено, що 17 липня 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську прийнято рішення №2106 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, яким нараховано Спеціалізованому комбінату комунально-побутового обслуговування штраф в сумі 31854, 50 грн. та пеню в розмірі 44751, 06 грн. за період з 20 квітня 2004 року по 20 лютого 2009 року (а.с.7).

05 серпня 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу, згідно з якою загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 31 липня 2009 року становить 185677, 74 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових - 185507, 74 грн., фінансові санкції (штраф) - 170, 00 грн. (а.с.11).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем замість поточної сплати покривалися борги минулих років, які розстрочені згідно з рішенням суду та нараховувалися штрафні санкції та пеня на поточні зобов'язання, хоча у відповідності до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 березня 2006 року у справі №П-3/29 у відповідача такого права не було.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним, з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28 березня 2006 року у справі № П -3/29 задоволено позов управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську та стягнуто з Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування заборгованість по сплаті страхових внесків за період з лютого 2004 року по грудень 2005 року (включно) в сумі 61883,28 грн. Виконання рішення суду в частині сплати цієї заборгованості розстрочено на 2 роки (24 місяці) щомісячними рівними частками (2578,47 грн.).

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги покликання управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про необхідність застосування фінансових санкцій та нарахування пені на розстрочену суму заборгованості щодо сплати страхових внесків, оскільки платіжними дорученнями (а.с.38-62) підтверджується факт сплати Спеціалізованим комбінатом комунально-побутового обслуговування розстроченої суми заборгованості, тобто виконано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2006 року у справі № П -3/29 вчасно і в повному обсязі. Заборгованість у цій частині погашена повністю.

Покликання Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування щодо застосування до спірних правовідносин вимог ст.250 Господарського кодексу України, є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У розумінні Закону України «Про виконавче провадження» рішення органу Пенсійного фонду України не є виконавчим документом, тому недоїмка, штраф та пеня стягуються в судовому порядку. Оскільки строки стягнення не є предметом регулювання Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то ч.15 ст.106 цього Закону в контексті положень ч.14 цієї ж статті слід розуміти як непоширення строків давності не лише на стягнення недоїмки, пені та штрафів в судовому порядку, а й на прийняття рішення органу Пенсійного фонду України про їх застосування.

Таким чином, у спірних правовідносинах, слід надати перевагу спеціальній нормі, у даному випадку ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не ст.250 Господарського кодексу України, норми якої є загальними щодо спірних відносин.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25 червня 2011 року (справа № 21-146а11), а відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив фактичні обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську та Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у справі № 2а-2274/09/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І.Мікула

Судді В.М.Багрій

В.Я.Качмар