Постанова

від 18.06.2013 по справі 811/78/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

18 червня 2013 року Справа № 811/78/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариство з додатковою відповідальністю «Маловисківське хлібоприймальне підприємство» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТДВ «Маловисківське хлібоприймальне підприємство» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.12.2012 р. №0000912310, №0000922210. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку за результатами якої складено акт №148/2210/00954774 від 30.11.2012 р..

На підставі акту перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. №0000912310 та №0000922210 з якими позивач не погоджується.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Крім того, представником заявлено клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.247/.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позовних вимог, згідно яких вбачається, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 30.09.2012 року встановлено його заниження в загальній сумі 258 688 грн., в тому числі: за ІІІ квартал 2011 року на 138 000 грн., за ІУ квартал 2011 року на 120 688 грн.. Окрім цього, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 30.09.2012 року встановлено його заниження всього у сумі 170 379 грн., в тому числі: за вересень 2011 року в сумі 120 000 грн., за листопад 2011 року в сумі 50 379 грн.. З огляду на вказане, в ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем: 1) абз.«г» п.п.138.8.5, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.201.4 та п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 258 688 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 138 000 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 120 688 грн.; 2) п.198.1 а), в) ст.198, п.201.1 та п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 170 379 грн., в т.ч. за вересень 2011 року в сумі 120 000 грн. та листопад 2011 року в сумі 50 379 грн. /а.с.120-124/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи без його участі за наявними матеріалами /а.с.246/.

Дослідивши подані сторонами документи, об'єктивно оцінивши докази, що мають важливе значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

ТДВ «Маловисківське хлібоприймальне підприємство» (кодЄДРПОУ 00954774), 04.03.1998 року зареєстроване як юридична особа /а.с.17/.

Встановлено, що посадовими особами відповідача, на підставі направлень, згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), наказу Маловисківської МДПІ №305 від 24.10.2012 року та №364 від 19.11.2012 року проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Маловисківське хлібоприймальне підприємство» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2012 р. (відповідно до затвердженого плану перевірки).

За результатами перевірки складено акт №148/2210/00954774 від 30.11.2012р. /а.с.135-164/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) порушено абз. «г» п.п.138.8.5, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.201.4 та п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 258 688 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року в сумі 138 000 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 120 688 грн.;

2) порушено п.198.1 а), в) ст.198, п.201.1 та п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 170 379 грн., у тому числі за вересень місяць 2011 року в сумі 120 000 грн. та листопад 2011 року в сумі 50 379 грн.;

3) п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України №2755-У1 від 02.12.2010 року, а саме не включення до податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податків (розрахунку форми 1-ДФ) за ІІІ квартал 2012 року;

4) п.16.1 ст.16, п.17.1 ст.17, п.п. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-1У від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями), п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р.. Відповідно п.«б» п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб нараховано пеню в сумі 410,27 грн..

На підставі цього, 14.02.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000912310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 258 688 грн., в тому числі 258 688 грн. основного платежу; податкове повідомлення-рішення №0000922210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 255 569 грн., в тому числі 170 379 грн. основного платежу, 85 190 грн. штрафних (фінансових) санкцій /а.с.133-134/.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Як зазначено в акті, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2010 про 30.09.2012 р. встановлено його заниження в загальній сумі 258 688 грн., в тому числі:

- за 3 квартал 2011 р. на 138 000 грн.,

- за 4 квартал 2011 р. на 120 688 грн..

Дане заниження, з позиції податкового органу, виникло в результаті допущених позивачем порушень податкового законодавства, що відображені в п.3.1.2 розділу 3 акту перевірки.

Крім цього, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2010 по 30.09.2012 р. встановлено його завищення у загальній сумі 170 379 грн., у тому числі:

- за вересень 2011 р. в сумі 120 000 грн.,

- за листопад 2011 р. в сумі 50 379 грн..

Відтак, за період з 01.07.2010 по 30.09.2012 р. встановлено заниження в сумі 170 379 грн., у тому числі: за вересень 2011 р. в сумі 120 000 грн., за листопад 2011 р. в сумі 50 379 грн., в результаті допущених позивачем порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.2 розділу 3 акта перевірки.

Встановлено, що у перевіряємому періоді позивач перебував у фінансово-господарських відносинах з підприємствами-контрагентами: з ТОВ «Росстар Трейд» та ТОВ «Хімагроцентр 2000» у вересні 2011 року, ТОВ «Арум Трейд» у жовтні, грудні 2011 року.

На думку відповідача, відносини з даними контрагентами не відбулись.

До даних висновків відповідач прийшов використавши в ході перевірки:

- акт від 29.02.2012 року №726/23-522-35551330 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арум Трейд» (код ЄДРПОУ 35551330) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальника за грудень 2011 року» /а.с.189-191/. Актом встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів. Товар (послуги) по вказаним правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України. Актом також підтверджено й формування ТОВ «Арум Трейд» податкових зобов'язань за даний період з позивачем;

- акт від 15.11.2012 року №4893/22-10/37194798 по ТОВ «Росстар Трейд» /а.с.192-193/;

- інформацію реєстраційно-звітного характеру по ТОВ «Хімагроцентр 2000», згідно якої не виявлено заниження податкових зобов'язань ТОВ «Хімагроцентр 2000», що перебував у відносинах з позивачем /а.с.194-195/.

Згідно до вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Абз. «г» п.п.138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

П.201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до Статуту позивача, одним з основних видів його діяльності є приймання, очистка, сушка, складське зберігання та відпуск зернових, тобто надання послуг елеватора /а.с.18-36/.

Як пояснив представник позивача, зернові зберігаються у складах, яке товариство орендує у ЗАТ «Агро-КОМ» згідно договору від 01.04.2003р., акту прийому-передачі від 05.01.2004р. /а.с.52-57/. З метою належного зберігання зернових, є необхідність проведення комплексу заходів щодо знищення збудників інфекційних хвороб та їх переносників - комах і гризунів, ядовитим парами та газами. Такими заходами є фумігація, дератизація, дезінсекція.

Судом встановлено, що позивач з метою забезпечення технологічного процесу зі зберігання зернових скористався послугами ТОВ «РОССТАР ТРЕЙД», ТОВ «ХІМАГРОЦЕНТР 2000» у вересні 2011 року, ТОВ «Арум Трейд» у грудні 2011 року. Факт надання послуг ТОВ «РОССТАР ТРЕЙД», ТОВ «ХІМАГРОЦЕНТР 2000» у вересні 2011 року підтверджується наступними документами, а саме: договором №2 від 02.09.2011 р. /а.с.59/, податковою накладною №2 від 02.09.2011 р. /а.с.60/, договором №3 від 19.09.2011 р. /а.с.62/, податковою накладною №3 від 19.09.2011 р. /а.с.63/, актами виконаних робіт від 02.09.2011 р. та від 19.09.2011 р. /а.с.64/, розрахунками /а.с.58, 61/.

Факт декларування ТОВ «РОССТАР ТРЕЙД», ТОВ «ХІМАГРОЦЕНТР 2000» податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2011 р., які подані платниками до ДПІ у Печерському районі м. Києва, підтверджено на ст.22 акту №148/2210/00954774 від 30.11.2012 р..

Реальність надання послуг ТОВ «Арум Трейд» у грудні 2011 р. підтверджується договором №56 від 01.12.2011 р., податковою накладною №10 від 30.12.2011 р., податковою накладною №11 від 30.12.2011 р., актами виконаних робіт від 30.12.2011 р., квитанціями до прибуткових касових ордерів в кількості 51 примірник /а.с.72-88/.

З огляду на вказане, факт надання ТОВ «РОССТАР ТРЕЙД», ТОВ «ХІМАГРОЦЕНТР 2000» у вересні 2011 р., ТОВ «Арум Трейд» у грудні 2011 р. послуг з фумігація, дератизація та дезінсекція підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами (доказами).

Окрім цього, як пояснив представник позивача, для здійснення технологічного процесу по сушінню зернових культур, позивачем використовується пічне паливо.

Судом встановлено, що з цією метою, в жовтні 2011 р. позивачем придбано у ТОВ «Арум Трейд» пічне паливо, що підтверджується: накладними №СТ-00006 від 12.10.2011 р., №СТ-00007 від 17.10.2011 р., №СТ-00008 від 25.10.2011 р. /а.с.102, 107/; податковими накладними №5 від 12.10.2011 р., №7 від 17.10.2011 р., №6 від 15.10.2011 р. /а.с.103, 105, 108/; ТТН від 12.10.2011 р., від 17.10.2011 р., від 25.10.2011 р. /а.с.104, 106, 109/. Транспортування товару здійснювалося автомобілем МАЗ, д/з 13749 ОН, який знаходиться в оренді позивача згідно договору від 14.12.2007 р. /а.с.111-113/. Факт оприбуткування та використання пічного палива підтверджується обігово-сальдовими відомостями за рахунком 20/203 за період 01.10.11 - 31.10.11 р., 01.11.11 - 30.11.11 р., 01.12.11 - 31.12.11 р. /а.с.114-117/.

Отже, з огляду на вищевказане вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «РОССТАР ТРЕЙД», ТОВ «ХІМАГРОЦЕНТР 2000», ТОВ «Арум Трейд» підтверджуються наявною первинною документацією, отримане майно (пічне паливо) та послуги (з фумігація, дератизація та дезінсекція) використані позивачем виключно для забезпечення здійснення технологічного процесу сушіння та зберігання зернових.

Відтак, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд приходить до висновку, що фінансово-господарські операції між позивачем та вказаними підприємствами мала реальний характер. Укладені між сторонами цивільно-правових відносин договори у встановленому порядку нікчемними не визнано, факт придбання, транспортування, отримання та подальше використання товару (послуг) підтверджено відповідними первинними документами, а тому суд вважає безпідставними висновки відповідача, як контролюючого органу, в частині: - заниження податку на прибуток в загальній сумі 258 688 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року в сумі 138 000 грн., за ІУ квартал 2011 року в сумі 120 688 грн.; - заниження податку на додану вартість всього в сумі 170 379 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 120 000 грн. та листопад 2011 року в сумі 50 379 грн..

Згідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Відповідачем не доведено наявність фактів допущення позивачем, як платником податків, порушень податкового законодавства, зміст яких викладено в акті №148/2210/00954774 від 30.11.2012 року.

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції, здійсненої позивачем, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2294,00 грн. підлягає присудженню з державного бюджету шляхом його безспірного списання з рахунків відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 14 грудня 2012 року №0000912310.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 14 грудня 2012 року №0000922210.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ТДВ «Маловисківське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 00954774) судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2294 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько