Постанова

від 23.07.2013 по справі 805/9263/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р. Справа №805/9263/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.,

за участі: представника позивача Василько Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Фріленд - Істейт» про накладення арешту на кошти та інші цінності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фріленд - Істейт» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, оскільки платник податків має податковий борг, але в нього відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Правовою підставою заявлених позовних вимог позивач вважає норми статті 67 Конституції України, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, ніяких заперечень та клопотань до суду не надав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Фріленд - Істейт» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.06.2007 року, ідентифікаційний код юридичної особи 35175464, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 738206 серія А00, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 11.06.2007 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 180209 від 18.02.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача за наслідками господарської діяльності станом на 21 травня 2013 року існує податковий борг у загальному розмірі 62214,41 грн.

Судом встановлено, що позивачем виставлена відповідачу податкова вимога № 394, згідно якої станом на 04 квітня 2012 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 6450,34 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 04 квітня 2012 року, що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги.

Судом встановлено, що на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року по справі №2а/0570/15193/2012 про стягнення з рахунків у банках суми боргу у розмірі 36466,87 грн. податковим органом (позивачем у справі) були направлені інкасові доручення (розпорядження) № 134 від 12.03.2013 року на суму 36466,87 грн. та № 181 від 25.04.2013 року на суму 30000,00 грн. щодо примусового стягнення грошових коштів з рахунків боржника, але вищезазначені інкасові доручення (розпорядження) були повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунку підприємства.

З листа начальника ВРЕР ДАІ №2 з обслуговування Кіровського, Куйбишевського, Петровського районів м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 08.06.2013 року № 9/2-1581 вбачається, що за відповідачем автотранспортних засобів не зареєстрвоано.

З листа заступника начальника КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 06 листопада 2012 року №25297 вбачається, що за відповідачем права власності на нерухоме майно не зареєстровано.

З листа заступника начальника Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області від 19 листопада 2012 року № 01-32-5106/5044 вбачається, що за відповідачем значиться земельна ділянка, але на праві оренди землі - п'ять років, закінчення терміну - 17.03.2014 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені з податку з орендної плати за землю юридичних осіб.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем були проведені заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішеннями суду на підставі статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 87.2 пункту 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Пункт 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду даних зворотного боку облікової картки платника податків станом на 22 липня 2013 року з податку на додану вартість, з якої вбачається, що у відповідача існує заборгованість у загальному розмірі 62214,41 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити податковий борг, яка встановлена підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків (відповідача у справі), внаслідок чого позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України, Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11 жовтня 2011 року та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Фріленд - Істейт» про накладення арешту на кошти та інші цінності, - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Фріленд - Істейт» (ЄДРПОУ 35175464), що знаходяться в банку.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 23.05.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 26.07.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.