Постанова

від 26.06.2013 по справі 804/6381/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 р. Справа № 804/6381/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Шайді О.В., за участю: представника позивача - представника відповідача - Держируки В.Г., Димарьової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс Плюс», ТОВ «Компанія Люксопт», ТОВ «Фортуна Сервіс ЛТД» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року були встановлені протиправні висновки щодо відсутності об'єкта оподаткування податком на додану вартість, податком на прибуток по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників ТОВ «Теплосервіс Плюс», ТОВ «Компанія Люксопт», ТОВ «Фортуна Сервіс ЛТД», по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.05.2009 року по 30.10.2009 року та щодо нікчемності проведених правочинів. Позивач посилається на те, що відповідачем так і не було прийнято податкове повідомлення-рішення на підставі вказаного акта перевірки, що на його думку, не відповідає положенням ст. 86 Податкового кодексу України. Також останній посилається на те, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про визнання угод нікчемними можуть призвести до того, що контрагенти Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» можуть звернутись до нього із вимогами щодо застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених у ст. 216 Цивільного кодексу України. А товари, які позивач придбав у зазначених контрагентів, були використані в його господарській діяльності та повернути їх в натурі, відшкодувати їх вартість в подальшому буде неможливо.

Тому, просить суд: зобов'язати Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест», що відкориговані в електронній автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» на підставі акта перевірки № 275/225/36162550 від 28.01.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, пояснивши, що вказану документальну позапланову виїзну перевірку було проведено відповідачем належним чином з дотриманням встановленого порядку. Висновки, викладені в акті перевірки є такими, що відповідають дійсності та є правомірними.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 11.01.2013 року по 21.01.2013 року з урахуванням продовження терміну проведення перевірки з 18.01.2013 року на 2 робочих дні, Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс Плюс» (код ЄДРПОУ - 33249256), ТОВ «Компанія Люксопт» (код ЄДРПОУ - 35863184), ТОВ «Фортуна Сервіс ЛТД» (код ЄДРПОУ - 36162000) за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року.

Вказана перевірка була проведена відповідачем на підставі наказу від 09.01.2013 року № 37 згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 83 Податкового кодексу України, направлення на перевірку від 09.01.2013 року № 18/225 було пред'явлено позивачу - 11.01.2013 року під розписку, що підтверджується актом перевірки.

В ході проведеної перевірки відповідачем були зроблені наступні висновки:

- порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Технобудінвест» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) за період з 01.05.2009 року по 30.10.2010 року при взаємовідносинах з ТОВ «Теплосервіс Плюс», ТОВ «Фортуна - Сервіс ЛТД» і ТОВ «Компанія «Люксопт»;

- встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість, податок на прибуток по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників ТОВ «Теплосервіс Плюс», ТОВ «Фортуна - Сервіс ЛТД» і ТОВ «Компанія «Люксопт» та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.05.2009 року по 30.10.2010 року.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач скористався наданим йому ст. 86 Податкового кодексу України правом та подав свої заперечення. Однак, останні не були прийняті відповідачем до уваги, з огляду на те, що за його твердженнями висновки, викладені в оскаржуваному акті відповідають вимогам діючого законодавства, а первинні документи, складені для оформлення зазначених операцій між ТОВ «Технобудінвест» та його контрагентами не мають юридичної сили, доказовості.

Так, відповідно до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 83 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно акту перевірка позивача проводилась на підставі бухгалтерських регістрів, первинних документів фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс Плюс», ТОВ «Компанія Люксопт» та ТОВ «Фортуна Сервіс ЛТД» за період з 01.01.2009 року по 30.11.2010 року, декларацій з податку на прибуток підприємства та декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, також у ході проведення перевірки відповідачем було використано вирок Індустріального районного суду від 26.05.2011 року, справа № 0417/1-208/2011, який вступив в законну силу станом на 07.09.2011 року.

У своєму позові позивач посилається на протиправність висновків відповідача, зроблених на підставі вироку суду в обґрунтування нікчемності правочинів, укладених позивачем при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). На думку позивача, посилання в акті перевірки на вирок Індустріального районного суду від 26.05.2011 року, справа № 0417/1-208/2011, є недоречним та це не має ніякої доказової сили. Адже ним не встановлено будь-яких фактів щодо позивача чи його посадових осіб, в ході розгляду справи не досліджувались правовідносини, учасником яких є позивач, позивач не брав участі у розгляді справи, а висновки суду, викладені у вироку і використані відповідачем, не стосуються господарських операцій, вчинених позивачем. Крім того, на думку позивача, даний вирок не можна вважати преюдиціальним та такий не може бути покладений в основу висновків акта перевірки податкового органу.

Однак, суд зазначає, що вказаним вироком було визнано винними ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчинені злочинів, передбачених ст. 205 Кримінального кодексу України, які були фактичними керівниками контрагентів позивача за вчиненими правочинами, а саме: ТОВ «Теплосервіс Плюс», ТОВ «Компанія Люксопт», ТОВ «Фортуна - Сервіс ЛТД». Крім того, згідно вироку Індустріального районного суду від 26.05.2011 року у справі № 0417/1-208/2011 останні повністю визнали свою провину у вчинені інкримінованих злочинів під час створення фіктивних підприємств з метою подальшого прикриття незаконної діяльності по конвертації грошових коштів, без мети ведення законної фінансово-господарської діяльності. Тим більш, вказані контрагенти позивача брали участь у вчинені відповідних правочинів у період, який перевірявся: з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року. Це підтверджується первинними документами, актом перевірки, вироком Індустріального районного суду від 26.05.2011 року, справа № 0417/1-208/2011, копії яких є наявними в матеріалах справи та згідно вимог ст. 70 КАС України приймаються судом як належні та допустимі докази.

Відповідно до п. 9 ч. 2. ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішення суду.

Крім того, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI, передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Також ч. 4 ст. 72 КАС України визначає, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, твердження позивача щодо протиправності використання вироку суду як преюдиціального факту є помилковими та не приймаються судом до уваги. Адже обов'язковість судових рішень, зокрема, вироку суду у кримінальному провадженні, які набрали законної сили, на всій території України встановлена нормами чинного законодавства України, в тому числі і Конституцією України. Та будь-які тлумачення відповідачем вищевказаних норм в обґрунтування правомірності своїх тверджень є помилковим.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновками Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України, викладеними в акті перевірки.

Однак, відстоюючи свою позицію щодо протиправності висновків акту перевірки від 28.01.2013 року позивач оскаржує подальші дії податкового органу, здійснені на підставі оскаржуваного акта. Адже на його думку останнім були відкориговані показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларовані ТОВ «Технобудінвест» в електронній автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України».

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

А пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України також визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, законодавчо закріплений порядок оформлення податкового повідомлення-рішення контролюючим органом у випадку виявлення розбіжностей у даних задекларованих платником податків та даних, виявлених за результатами проведеної перевірки цих відомостей.

За твердженнями позивача Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України протиправно на підставі вказаного акта перевірки не було складено податкового повідомлення-рішення, яке повинно бути оформленим на підставі вимог ст. 86 Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду справи відповідач не заперечував факт не складання податкового повідомлення-рішення на підставі Акту перевірки від 28.01.2013 року № 275/225/36162550, що також підтверджується матеріалами справи.

З цього приводу суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до п. 86.1 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з положеннями п. 3 розділу І Наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких юридичних наслідків, зокрема, для позивача, має інформативний характер та лише фіксує виявлені в ході проведення перевірки порушення вимог чинного законодавства.

А тому, дії відповідача здійснені ним в ході проведеної перевірки та результати такої, викладені в Акті перевірки не стали підставою для виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» будь-яких юридичних наслідків, які б негативно вплинуло на його господарську діяльність. Більше того, акт перевірки не може бути підставою для внесення корегувань в електронну автоматизовану систему податкового органу, чого відповідачем зроблено і не було.

Проте, вважаючи, що Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України провела корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест», в електронній автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» на підставі акта перевірки № 275/225/36162550 від 28.01.2013 року, позивач оскаржує такі дії.

Суд наголошує на тому, що у відповідності до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Також пунктами 1.1, 1.3, 2.14 Наказу Державної податкової адміністрації України № 266, від 18.04.2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (є чинним, далі - Методичні рекомендації), яким також затверджені методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит".

Для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Зі змісту пункту 2.15 Методичних рекомендацій вбачається, що результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями: нульова, перша та друга категорії. Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Аналіз вищевикладених положень Податкового кодексу України та Методичних рекомендацій, показує, що підставами для проведення відповідних корегувань в автоматизованій системі контролюючого органу, зокрема, є дані податкової звітності, змінені за результатами проведеної перевірки таких та оформлені узгодженим податковим повідомленням-рішенням, або рішення суду, яким змінені відповідні суми. Однак, як вже зазначалось вище відповідачем не було складено на підставі акта перевірки будь-якого податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 71 КАС України на підтвердження правомірності своїх тверджень представником відповідача була надана суду детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України - щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» (код ЄДРПОУ - 36162550).

Судом були досліджені вказані дані, за результатами аналізу яких встановлено, що відповідачем будь-яких корегувань податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» не проводилось. А тому, позовна вимога про зобов'язання Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест», що відкориговані в електронній автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» на підставі акта перевірки № 275/225/36162550 від 28.01.2013 року є такою, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобудінвест» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 02.07.2013 року.

Суддя А.Ю. Рищенко