Рішення

від 24.07.2013 по справі 905/3458/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.13р. Справа № 905/3458/13 За позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Елікорт", м.Дніпропетровськ

Про: стягнення 18 600,00 грн.

Суддя: Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Гнєзділова Н.В., довіреність від 23.04.2013 року, представник

Від відповідача: Сельчук В.А., довіреність від 21.06.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Елікорт" про стягнення штрафу у розмірі 18 600,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.05.2013 року порушено провадження у справі № 905/3458/13. Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.06.2013 року, справу № 905/3458/13 передано для розгляду за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013 року справу №905/3458/13 прийнято до свого провадження та признано до розгляду в судовому засіданні на 10.07.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 16-16/3222-КП/И від 14.11.2012 року в частині своєчасної поставки товару.

Відповідач проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити у повному обсязі. У відзиві на позов відповідач зазначає, що на виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем було замовлено виготовлення верстату у ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів». Однак через невиконання структурним елементом позивача за іншим, укладеним між ними договором, зобов'язань з оплати поставленої продукції, у відповідача були відсутні кошти розрахуватись за виготовлений на їх замовлення верстат та своєчасно поставити його позивачу. Відповідач посилається на відсутність своєї вини у простроченні поставки товару, просить звільнити його від відповідальності, у зв'язку із настанням обставин, які не залежали від його волі. Крім того, відповідач зазначає, що у адресованих позивачу листах попереджав останнього про можливість затримки поставки, на підставі чого, в силу ч. 3 ст. 226 Господарського кодексу України вважає що позивач позбавляється права на відшкодування збитків.

02.07.2013 року позивачем подані заперечення на відзив відповідача, згідно яких зазначає, що листування між сторонами свідчать про те, що відповідач знав, що не виконає взяті на себе зобов'язання та свідомо допустив їх невиконання, хоча мав можливість вчасно запобігти простроченню їх виконання. Позивач вважає заперечення відповідача проти позову безпідставними, просить позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.07.2013 року оголошувалася перерва до 24.07.2013 року. У судовому засіданні 24.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Елікорт" (Постачальник) укладено договір №12-16/3222-КП/И, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, за цінами, з якісними показниками, погодженими сторонами в цьому договорі та Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Поставка продукції здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту отримання заявки, якщо інше не обумовлено Специфікацією до цього договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яке супроводжується одним документом про якість, одним товаросупровідним документом (п.4.1 договору).

Згідно з п.4.2 договору умови поставки продукції - DDP, згідно «Інкотермс-2000». Місце пункту призначення визначається сторонами у відповідних Специфікаціях до договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони погодили, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань. Строк даного договору встановлюється до 31.12.2012 року включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, строк дії даного договору продовжується до повного виконання сторонами усіх прийнятих на себе зобов'язань (п.8.1 договору).

14.11.2012 року сторонами погоджено та підписано Специфікацію до договору №12-16/3222-КП-И від 14.11.2012 року (замовлення на поставку №4500144626 (інформація для служб покупця)), згідно умов якої Постачальник має поставити Покупцю Верстат радіально-свердлильний 2А554-1 у кількості 1 шт., вартістю 372 000,00 грн. до 25.12.2012 року. Розрахунок за поставлену продукцію за цією Специфікацією здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки партії продукції (п.2 Специфікації).

Відповідач в порушення умов договору не поставив позивачу продукцію в обумовлені договором строки, у зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача Претензію №993 від 18.02.2013 року, згідно якої просив у семиденний строк з дня отримання даної претензії поставити обумовлену договором продукцію та сплатити передбачений договором штраф у розмірі 5% від вартості продукції, що складає 18 600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Елікорт" поставило Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" обумовлену договором продукцію лише 30.05.2013 року за видатковою накладною №4 (а.с.73). Вказана продукція отримана представником позивача згідно довіреності №215516/п від 30.05.2013 року.

Таким чином, відповідач поставив продукцію із тривалим простроченням, яке складає понад 5 місяців, що і є причиною виникнення спору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

Як встановлено вище, відповідачем прострочено виконання зобов'язання, чим порушено умови договору.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у разі непоставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені договором чи специфікацією, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості продукції, яка поставляється за цією специфікацією.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 18 600,00 грн. При нарахуванні штрафу позивач виходив із розрахунку 5% від вартості несвоєчасно поставленого товару 372 000,00 грн., що відповідає умовам договору.

На підставі викладеного штраф у розмірі 18 600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача щодо відсутності його вини у затримці поставки продукції та звільнення його від відповідальності у зв'язку із своєчасним повідомленням позивача про неможливість своєчасно поставити продукцію судом не приймається з огляду на наступне.

Укладаючи спірний договір відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар у визначені договором строки. Також при укладенні даного договору відповідач погодився з тими умовами, що у випадку неналежного виконання цього договору до нього можуть бути застосовані певні санкції, при цьому від підписання цього договору не відмовився. Тобто, відповідач підписуючи спірний договір повністю усвідомлював та погодився на всі його умови.

Посилання відповідача на те, що прострочка поставки продукції не залежала від його волі не є підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки у специфікації сторонами чітко погоджені строки поставки продукції. Таким чином, підписуючи Специфікацію до договору відповідач був обізнаний про необхідність поставити продукцію у строк до 25.12.2012 року, а те що цей товар він замовляв у іншого контрагента, який своєчасно не поставив йому дану продукцію є предметом іншого спору та не може бути виправданням прострочення поставки за спірним договором. Відповідач укладаючи даний договір взяв на себе певні зобов'язання, які має виконувати на власний ризик, у зв'язку з чим своєчасне повідомлення позивача про неможливість своєчасно виконати умови договору не звільняють його від відповідальності.

Посилання відповідача на неможливість оплати ним замовленого у ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» верстату через невиконання структурним елементом позивача (ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля») за іншим, укладеним між ними договором, зобов'язань з оплати поставленої продукції, є необґрунтованими з наступних підстав.

По-перше, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», яке відповідач називає структурним елементом позивача, є самостійною юридичною особою, а не структурним елементом позивача, і позивач не несе відповідальності за дії вказаного підприємства.

По-друге, строк поставки верстата по розглядуваному договору - до 25.12.2012 року. У той же час, строк оплати по договору відповідача з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» - до 19.01.2013 року (60 календарних днів від дати поставки продукції, яка відбулася 20.11.2012 року - а.с. 45,46). Таким чином, поставка верстату повинна були здійснена раніше, ніж оплата коштів третьою особою відповідачу. Отже даний аргумент відповідача взагалі є неспроможним.

Стосовно пояснень відповідача про те, що прострочка поставки товару відбулася внаслідок прострочки його виготовлення з боку ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком , зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника , відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, дії третіх осіб не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Судом також розглядалося питання про зменшення розміру штрафних санкцій, однак суд дійшов до висновку про неможливість такого зменшення з наступних підстав. Вартість несвоєчасно поставленого товару - 372 000,00 грн., нарахований штраф складає 18600,00 грн., що є 5% вартості товару. Виходячи зі значної прострочки поставки товару - більше 5 місяців - розмір штрафу є адекватним тривалості порушення строків поставки та вартості несвоєчасно поставленого товару, а тому розмір штрафних санкцій зменшенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Елікорт" (49000, м.Дніпропетровськ, пл. Леніна, буд. 1, оф. 780, ідентифікаційний код 37903553) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) штраф у розмірі 18600,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.07.2013 року.

Суддя О.М. Крижний