Рішення

від 23.07.2013 по справі 910/8314/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8314/13 23.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІТ-ЛЮКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНОСЕРВІС-ІНОВАЦІЯ"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін: не з'явились;

вільний слухач: Чередніченко Є.М.

СУТЬ СПОРУ:

26 квітня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІТ-ЛЮКС" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 22.04.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНОСЕРВІС-ІНОВАЦІЯ" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 13-0304/72144 від 03 квітня 2013 року в розмірі 3 408,70 грн. (три тисячі чотириста вісім гривень 70 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 13-0304/72144 від 03 квітня 2013 року, зокрема, у визначені відповідним правочином строки не здійснив в оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 30.05.2013 року.

Розпорядженням від 30.05.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/8314/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІТ-ЛЮКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНОСЕРВІС-ІНОВАЦІЯ" про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р. справу № 910/8314/13 прийнято до провадження судді Морозова С.М., розгляд справи призначено на 02.07.2013 року о 11:40.

Розпорядженням від 02.07.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/8314/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІТ-ЛЮКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНОСЕРВІС-ІНОВАЦІЯ" про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року справу № 910/8314/13 прийнято до провадження судді Коткова О.В. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 02.07.2013 року о 11:40.

07 червня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/8314/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року розгляд справи було відкладено до 23.07.2013 року, у зв'язку із нез'явленням представників відповідача в судове засідання.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2013 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 2 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари) вказаний в Замовленні, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар на підставі видатково - прибуткових накладних (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 3 408,70 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 3 408,70 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 12 січня 2012 року між сторонами укладено договір поставки № 2 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити продукти харчування, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначеним договором, прийняти й оплатити таку продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав товар на загальну суму 3 408,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2771 від 03 квітня 2013 року (копія в справі), а відповідач, на підставі довіреності № 8/04-13 від 03.04.2013 року, отримав товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи Отримувача на відповідній видатковій накладній.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 3 календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.04.2013 року та від 02.07.2013 року відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, а також те, що доказів оплати товару по Договору, станом на липень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 3 408,70 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНОСЕРВІС-ІНОВАЦІЯ» (ідентифікаційний код: 37935564, адреса: 02160, м. Київ, вулиця Фанерна, 4, рахунок № 26007060408059 у банку ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 300711), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІТ-ЛЮКС» (ідентифікаційний код: 32591365, адреса: 04119, м. Київ, вулиця Сім'ї Хохлових, 8-а, р/р № 26001401120832 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 3 408,70 грн. (три тисячі чотириста вісім гривень 70 копійок) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/8314/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.07.2013р.

Суддя О.В. Котков