cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12669/13 25.07.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська молочна компанія»
про визнання недійсним договору
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Боненко О.В. (довіреність № 1 від 15.04.2013р.);
від відповідача-1: Рубашка А.С. (довіреність № 07-06/2013 від 07.06.2013р.);
від відповідача-2: не з'явились;
В судовому засіданні 25.07.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» (надалі ТОВ «Омега», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору поруки № 03/01-2012 від 03.01.2012р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру» (надалі ТОВ «ТД «Клуб сиру», відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська молочна компанія» (надалі ТОВ «Дніпровська молочна компанія», відповідач-2).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що договір поруки 03/01-2012 від 03.01.2012р. суперечить чинному законодавству, оскільки:
- на момент укладення договору поруки заборгованість за договором поставки була відсутня і у майбутньому не може виникнути через припинення дії договору, а отже договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- пунктом 9.12 договору поставки передбачено, що постачальник не має права здійснювати будь-які відступлення права вимоги, які виникають з цього договору, третім особам чи проводити у односторонньому порядку залік однорідних позовних вимог за договором без отримання попередньої письмової згоди покупця; а ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру» не зверталося до ТОВ «Омега» за отриманням згоди на укладення договору поруки;
- ТОВ «Дніпровська молочна компанія» в порушення вимог п. 1 ст. 555 ЦК України не повідомила ТОВ «Омега» про отримання вимоги від кредитора за основним зобов'язанням щодо якого надано поруку, і зазначені обставини також підтверджують, що договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним та укладений з порушеннями вимог діючого законодавства України.
Відповідачами позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзивах на позов, які залучені до матеріалів справи.
Вимоги позивача відповідачами відхиляються з тих підстав, що укладення договору поруки відбулось без порушення вимог чинного законодавства України, твердження про відсутність заборгованості позивача за договором поставки в забезпечення виконання якого укладено договір поруки, не відповідає дійсності, а договором поставки № 304 від 01.04.2007р. передбачена заборона щодо відступлення третім особам права вимоги, але відсутня заборона щодо виконання поручителем зобов'язання боржника.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
03 січня 2012р. між ТОВ «Дніпровська молочна компанія», як поручителем та ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру», як кредитором укладено договір поруки № 03/01-2012 за яким,
згідно п. 1.2 договору: в порядку та на умовах, визначених договором, поручитель поручається за повне та своєчасне виконання боржником (ТОВ «Омега») його зобов'язань перед кредитором за основним договором (договір поставки № 304 від 01.04.2007р.) в обсязі, визначеному в п. 1.2 договору поруки;
згідно п. 1.2 договору: у разі порушення боржником (ТОВ «Омега») зобов'язань, забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає, що кредитор (ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру») може звернутись з вимогою про виконання зобов'язань як до боржника (ТОВ «Омега»), так і до поручителя (ТОВ «Дніпровська молочна компанія»), чи до обох одночасно. Обсяг відповідальності поручителя не може перевищувати 237368, 47 грн., незалежно від розміру порушеного зобов'язання боржника.
Посилаючись на те, що укладений відповідачами договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а умови основного договору передбачали заборону постачальнику здійснювати будь-які відступлення права вимоги за договором без отримання попередньої письмової згоди покупця, позивач вважає наявними підстави стверджувати про недійсність такого договору, заявивши відповідні вимоги в судовому порядку.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України…
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Судом відхиляються твердження позивача про те, що станом на час укладення оспорюваного договору поруки - 03.01.2012р. була повністю відсутня заборгованість перед ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру» за договором поставки № 304 від 01.04.2007р. і саме вказана обставина є однією з підстав недійсності договору, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Зазначені твердження оцінюються судом виключно як твердження позивача, оскільки такі не підтверджені належними доказами під час судового розгляду справи. Спір між сторонами договору поставки № 304 від 01.04.2007р. щодо наявності чи відсутності відповідного боргу ТОВ «Омега» за поставлений товар на умовах укладеного договору вирішується в судовому порядку, є предметом іншої справи (копія позовної заяви від 07.06.2013р. та ухвала суду у справі 910/11192/13 від 17.06.2013р. залучені до справи), а представлення суду акту звірки взаємних розрахунків з 01.01.2009р. - 18.06.2013р., що складений в односторонньому порядку позивачем, не може вважатись доказом відсутності боргу в розумінні положень ст. 34 ГПК України.
Не приймаються судом і доводи позивача про порушення п. 1 ст. 555 ЦК України в частині неповідомлення боржника про одержання вимоги кредитора, яке начебто свідчить про недійсність оскаржуваного договору поруки, оскільки такого наслідку закон не передбачає, натомість у вказаній статті кодексу прямо передбачено, що якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відсутність законодавчих вимог попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором, судом не заперечується, і зазначені обставини не є підставою для визнання договору поруки недійсним.
Виходячи із положень статей 553, 554, 626 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.
Наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до частини другої статті 556, пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України може бути заміна кредитора у зобов'язанні, що згідно з частиною першою статті 516 ЦК України здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 14 серпня 2012 року (справа 18/5005/11144/2011), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
У відповідності з ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, натомість у п. 9.5 договору поставки № 304 від 01.04.2007р. (основного зобов'язання забезпеченого порукою) передбачено, що права вимоги, які виникають з даного договору, не можуть бути передані іншим особам.
Згідно положень п. 9.12 договору постачальник не має права здійснювати будь-які відступлення прав вимог, що виникли з договору, третім особам або проводити в односторонньому порядку залік зустрічних однорідних вимог по договору, без отримання попередньої згоди покупця.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 статті 516 ЦК України), тоді як положення договору (п. 9.5 та п. 9.12) передбачають інше, а саме - заборону передачі прав за договором іншим особам.
Таким чином, договором встановлено заборону заміни кредитора (переходу прав кредитора до іншої особи) за відсутності згоди позичальника, а враховуючи що такої згоди, на випадок заміни кредитора по договору у разі виконання поручителем зобов'язання боржника згідно договору поруки, не отримувалось, укладення оспорюваного правочину відбулось з порушенням вимог ст. 512, 516 ЦК України, що є підставою для задоволення вимог про визнання такого договору недійсним.
Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1147 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір поруки № 03/01-2012 від 03.01.2012р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру» (ідент. код 33106760) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровська молочна компанія» (ідент. код 36483864).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Клуб сиру» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського 119, ідент. код 33106760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (юрид. адреса: 49034, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи 15; адреса: 49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе 37, ідент. код 30982361) 573, 50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 копійок) судових витрат.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська молочна компанія» (03127, м. Київ, пр-т. 40 річчя Жовтня 114, ідент. код 36483864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (юрид. адреса: 49034, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи 15; адреса: 49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе 37, ідент. код 30982361) 573, 50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 копійок) судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 29.07.2013
Суддя Р.І. Самсін
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2013 |
Оприлюднено | 29.07.2013 |
Номер документу | 32648359 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Самсін Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні