Ухвала

від 10.07.2013 по справі 801/1679/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1679/13-а

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1679/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 04.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-2001" (вул. Кечкеметська, 198, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової інспекції (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.13 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0001492204 від 29.01.2013 року та № 0001502204 від 29.11.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-2001" (ЄДРПОУ 31395082) 285,22 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що податковим органом зроблений висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ "Профіелектронік" господарських операцій через відсутність у ТОВ "Профіелектронік" майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу робіт (послуг); відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних механізмів; порушення ч. 1 ст.203, ч. 1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Профіелектронік" з постачальниками та покупцями.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової інспекції.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-2001" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 31395082) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 14.05.2001 р.

З матеріалів справи вбачається, що основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43).

Посадовими особами податкового органу була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-2001" з питань взаємовідносин з ТОВ "Профіелектронік" за липень 2011р.

За результатами перевірки був складений акт від 04.01.2013р. №65/22-3/31395082 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001492204 від 29.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Реал-2001" з податку на прибуток на суму 15256 грн.;

- № 0001502204 від 29.11.2012 року про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Реал-2001" з податку на додану вартість на суму 13266 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 3317 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 15256 грн., в тому числі за основним платежем - 15256 грн., визначена податковим органом внаслідок порушення ТОВ "Реал-2001" пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на прибуток у 3 кв. 2011 р. на загальну суму 15256 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 16583 грн., у тому числі за основним платежем - 13266 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3317 грн., визначена податковим органом внаслідок порушення ТОВ "Реал-2001" п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187 ст. 187 п. 198.1. п. 198.6., п. 4 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, в результаті чого донараховано грошове зобов'язання з ПДВ за липень 2011р. у сумі 13266 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Що стосується правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0001492204 від 29.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Реал-2001" з податку на прибуток на суму 15256 грн., в тому числі за основним платежем - 15256 грн., судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати по операціям з ТОВ "Профіелектронік" були сформовані позивачем у період 3 квартал 2011 роки, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми розділу ІІІ Податкового кодексу України "Податок на прибуток підприємств", який набрав чинності з 01.04.2011 року.

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акту перевірки, у 3 кварталі 2011р. ТОВ "Реал-2001" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 2186134 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ "Реал-2001" за 3 квартал 2011р., встановлено їх завищення у сумі 66330 грн., у зв'язку з включенням цих сум до валових витрат по операціях з ТОВ "Профіелектронік".

За даними податкового органу завищення валових витрат пов'язане з тим, що ТОВ "Реал-2001" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання робіт у контрагента ТОВ "Профіелектронік" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що постачальник позивача є "транзитером" згідно схем формування "сумнівного" податкового кредиту на рівні ДПА України. Згідно отриманого від ДПІ у Оболонському районі м. Києва акту від 25.11.2011р. № 363/23-6/37244906 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Профіелектронік", встановлено: на момент проведення перевірки стан підприємства ТОВ "Профіелектронік" " 32" - фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації.

У зв'язку з чим, податковим органом зроблений висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ "Профіелектронік" господарських операцій через відсутність у ТОВ "Профіелектронік" майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу робіт (послуг); відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних механізмів; порушення ч. 1 ст.203, ч. 1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Профіелектронік" з постачальниками та покупцями.

З акту перевірки вбачається, що вказані витрати у сумі 66330 грн. були задекларовані позивачем за підсумками 3 кварталу 2011 р. та сформовані платником податків по взаємовідносинам з ТОВ "Профіелектронік" у вказаний період.

Між ТОВ "Реал-2001" (Покупець) та ТОВ "Профіелектронік" (Постачальник) було укладено договір постачання від 01.06.2011р. № 110611-014 (далі - договір № 110611-014), предметом якого є постачання непродовольчих товарів побутового призначення.

01.06.2011р. між ТОВ "Реал-2001" (Покупець) та ТОВ "Профіелектронік" (Постачальник) було укладено додаткову угоду, відповідно до якої поставка товарів здійснюється на умовах Инкотермс 2010, місце поставки - склад Покупця, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198 (пункт 2.1 додаткової угоди до договору № 110611-014 від 01.06.2011р.).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Профіелектронік", враховуючи зміни внесені додатковою угодою від 01.06.2011р., поставило на склад Покупця (ТОВ "Реал-2001") товарно-матеріальні цінності (електроні побутові прибори), що підтверджується видатковою накладною № 110711-029 від 01.07.2011р. на загальну суму 79598,33 грн., в т.ч. ПДВ 13266,39 грн. (вартість без ПДВ 66331,94 грн.)

Позивачем здійснено перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Профіелектронік" грошових коштів з призначенням платежу "за побутову техніку відповідно до умов договору від 01.06.2011р." на загальну суму 79793,65 грн., в т.ч. ПДВ 13298,95грн., що підтверджується виписками з банків по особовим рахункам позивача.

Відповідно до довідки серії АА №836961 від 15.02.2013 р. з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43).

На підставі договору оренди № 15 від 01.12.2004р. позивач орендує нежитлові приміщення лабораторних корпусів Кримського філіалу ІГіМ загальною площею 1265,55 м. кв. (станом на час поставку товарів загальна площа - 505 м. кв.), розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198 на 1,2,3 поверхах будівлі, що знаходиться на балансі Кримського філіалу інституту гідротехніки і меліорації, а відтак, позивач мав складське приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей (електроні побутові прибори) отриманих від ТОВ "Профіелектронік" та для подальшої реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані товари, а саме електроні побутові прибори були в подальшому реалізовані іншим суб'єктам господарської діяльності.

Так, отримана побутова техніка від ТОВ "Профіелектронік" на загальну суму 79598,33 грн., у тому числі ПДВ 13266,39 грн. (вартість без ПДВ 66331,94 грн.) у кількості 38 штук була реалізована частково у кількості 37 штук на загальну суму 78423 грн. (вартість без ПДВ 65352,50 грн.) у 3 кварталі 2011р. Собівартість реалізованих товарів (побутової техніки) отриманих від ТОВ "Профіелектронік" склала 63425,39 грн., що підтверджується регістром бухгалтерського рахунку 9021 - "Собівартість реалізованих товарів". Остання одиниця товару балансовою вартістю 3487,86 грн. (вартість без ПДВ 2906,55 грн.) була реалізована в січні 2013р. за ціною 4620 грн. (вартість без ПДВ 3850 грн.)

За результатом господарських операцій з ТОВ "Профіелектронік по факту реалізації товарів іншим суб'єктам господарювання позивач отримав дохід у сумі 65352,50 грн. (вартість без ПДВ) та валовий прибуток у сумі 1927,15 грн. (з урахуванням часткової реалізації отриманих товарів у кількості 37 штук), тобто вчинена господарська операція призвела до зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі, що підтверджується документами бухгалтерського обліку по рахункам " 281", " 9021" в розрізі контрагентів.

А відтак, побутові товари, отримані від ТОВ "Профіелектронік" були частково реалізовані іншим суб'єктам господарської діяльності, тобто склали собівартість реалізованої продукції того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (а саме у 3 кварталі 2011р.), у зв'язку з чим ТОВ "Реал-2001" відповідно до вимог ст. 138 Податкового кодексу України мав право на віднесення до валових витрат, витрати на придбання товарів у ТОВ "Профіелектронік" на загальну суму 63425,39 грн. (собівартість частково реалізованих товарів)

Податковим органом у перевіряємому періоді по контрагенту ТОВ "Профіелектронік" були зняті витрати на загальну 66330 грн., проте ані в акті перевірки, податковим органом не було надано будь-яких пояснень або обґрунтувань с приводу виключення саме суми у розмірі 66330 грн. зі складу валових витрат позивача по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Профіелектронік".

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0001492204 від 29.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Реал-2001" з податку на прибуток на суму 15256 грн., в тому числі за основним платежем - 15256 грн. є необґрунтованим, оскільки позивачем обґрунтовано до складу валових витрат було віднесено суму у розмірі 63425,39 грн.

Окрім того, відносно правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0001502204 від 29.11.2012 року про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Реал-2001" з податку на додану вартість на загальну суму 16583 грн., у тому числі за основним платежем - 13266 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 3317 грн., судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям з ТОВ "Профіелектронік" був сформований позивачем у липні 2011 р., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За висновками акту податкового органу ТОВ "Реал-2001" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 56982 грн. (р. 17 податкової декларації з ПДВ за липень 2011р.). Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Профіелектронік" за липень 2011 року встановлено його завищення у сумі 13266 грн.

За висновками податкового органу, сутність порушення полягає в тому, що постачальник позивача є "транзитером" згідно схем формування "сумнівного" податкового кредиту на рівні ДПА України. Згідно отриманого від ДПІ у Оболонському районі м. Києва акту від 25.11.2011р. № 363/23-6/37244906 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Профіелектронік" встановлено: на момент проведення перевірки стан підприємства ТОВ "Профіелектронік" " 32" - фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації.

У зв'язку з чим, податковим органом зроблений висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ "Профіелектронік" господарських операцій через відсутність у ТОВ "Профіелектронік" майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу робіт (послуг); відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних механізмів; порушення ч. 1 ст.203, ч. 1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Профіелектронік" з постачальниками та покупцями.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 13266 грн. ПДВ, в тому числі за липень 2011 року у сумі ПДВ - 13266 грн.

Між ТОВ "Реал-2001" (Покупець) та ТОВ "Профіелектронік" (Постачальник) було укладено договір постачання від 01.06.2011р. № 110611-014 (далі - договір № 110611-014), предметом якого є постачання непродовольчих товарів побутового призначення.

01.06.2011р. між ТОВ "Реал-2001" (Покупець) та ТОВ "Профіелектронік" (Постачальник) було укладено додаткову угоду, відповідно до якої поставка товарів здійснюється на умовах Инкотермс 2010, місце поставки - склад Покупця, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198 (пункт 2.1 додаткової угоди до договору № 110611-014 від 01.06.2011р.).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Профіелектронік", враховуючи зміни внесені додатковою угодою від 01.06.2011р., поставило на склад Покупця (ТОВ "Реал-2001") товарно-матеріальні цінності (електроні побутові прибори), що підтверджується видатковою накладною № 110711-029 від 01.07.2011р. на загальну суму 79598,33 грн., в т.ч. ПДВ 13266,39 грн. (вартість без ПДВ 66331,94 грн.)

Таким чином, у липні 2011 р. за датою передачі товарно-матеріальних цінностей на суму 79598,33 грн., в т.ч. ПДВ 13266,39 грн., у продавця (ТОВ "Профіелектронік") відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 13266,39 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "Профіелектронік" виписало позивачу податкову накладну № 13 від 01.07.2011р. на суму 79598,33 грн., в т.ч. ПДВ 13266,39 грн., яка відображена позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстру податкових накладних за липень 2011р.

У зв'язку з чим, по даті отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у ТОВ "Реал-2001" виникло право на формування податкового кредиту у липні 2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ "Профіелектронік" в сумі 13266,39 грн., що підтверджено податковою накладною та реєстром отриманих податкових накладних за відповідний звітний період липня 2011р.

Позивачем здійснено перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Профіелектронік" грошових коштів з призначенням платежу "за побутову техніку відповідно до умов договору від 01.06.2011р." на загальну суму 79793,65 грн., в т.ч. ПДВ 13298,95 грн., що підтверджується виписками з банків по особовим рахункам позивача.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, у зв'язку з чим, по факту передачі (отримання) товарів постачальником виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Постачальник - ТОВ "Профіелектронік" відповідно п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкова накладна, яка стала підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді липня 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ "Профіелектронік" містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

ПДВ в сумі 13266,39 грн., включений ТОВ "Реал-2001" до складу податкового кредиту за липень 2011 року , відповідає вимогам п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України та, сплачений у складі витрат на придбання товарів, які були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Реал-2001", виходячи з наступного.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отримання товарів від ТОВ "Профіелектронік", на які платник податків посилається як на підставу виникнення у нього права на формування податкового кредиту на суму 13266,39 грн. та включення понесених витрат до складу валових витрат, відповідачем спростовані не були.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.13 у справі № 801/1679/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко