Рішення

від 11.07.2013 по справі 921/601/13-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2013 р.Справа № 921/601/13-г/6 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фра-М", пр. Полеглих Комунарів, 95-Б, м.Донецьк 83023

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас", вул. Шевченка, 46, м.Кременець, Кременецький район, Тернопільська область 47000

про cтягнення заборгованості по договору поставки в сумі 148851,56 грн., з яких: 133000,00 грн.- основного боргу, 312,43 грн. - індексу інфляції, 12949,29 грн. - пені та 2589,84 грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

позивача: Кравець Г.М.;

відповідача: Ратинський І.П.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фра-М" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас" про cтягнення заборгованості по договору поставки в сумі 148851,56 грн., з яких: 133000,00 грн.- основного боргу, 312,43 грн. - індексу інфляції, 12949,29 грн. - пені та 2589,84 грн. - 3% річних.

За клопотанням відповідача, розгляд справи, призначений вперше на 27 червня 2013 року відкладався на 11 липня 2013 року.

Сторони відповідно до ст.ст. 64, 87 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

Представник позивача в судових засіданнях 27.06.2013р. та 11.07.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав, однак підтвердив наявність заявленої суми заборгованості по договору №617/іф від 01.02.2011 року.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01 лютого 2011 року між ТОВ "ФРА-М" та ТОВ "Тарас" укладено договір поставки товару №617/іф, згідно з яким постачальник (позивач) зобов'язувався систематично постачати та передавати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та ін., а покупець (відповідач), брав на себе зобов'язання приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Сума кожної поставки, строк оплати поставленого товару та розмір націнки вказується в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.1. договору).

У відповідності до п.3.2. договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку.

Відповідно до умов договору, на підставі довіреності від 03.01.2012р. по товарно-транспортних накладних № 127729/2 від 25.07.2012р., № 128193/2 від 26.07.2012р., № 129500/2 від 28.07.2012р., № 130018/2 від 31.07.2012р., № 131407/2 від 02.08.2012р., № 132367/2 від 03.08.2012р., № 133075/2 від 04.08.2012р., № 133535/2 від 07.08.2012р., № 134635/2 від 07.08.2012р., № 135781/2 від 09.08.2012р., № 135757/2 від 09.08.2012р., № 136407/2 від 10.08.2012р., № 138068/2 від 14.08.2012р., № 139792/2 від 16.08.2012р., № 140551/2 від 17.08.2012р., № 141399/2 від 18.08.2012р., № 142142/2 від 21.08.2012р., № 143172/2 від 22.08.2012р., № 143233/2 від 22.08.2012р., № 143798/2 від 23.08.2012р., № 143853/2 від 23.08.2012р., № 144472/2 від 24.08.2012р., № 144474/2 від 24.08.2012р., № 145242/2 від 28.08.2012р., № 145390/2 від 28.08.2012р., № 146882/2 від 30.08.2012р., № 148467/2 від 01.09.2012р., № 148416/2 від 01.09.2012, № 148416/2 від 01.09.2012р., № 148463/2 від 01.09.2012р., № 150229/2 від 05.09.2012р., № 150397/2 від 05.09.2012р., № 152399/2 від 08.09.2012р., № 152398/2 від 08.09.2012р., № 152400/2 від 08.09.2012р., № 153461/2 від 11.09.2012р., № 153462/2 від 11.09.2012р., № 154922/2 від 13.09.2012р., № 155354/2 від 14.09.2012р., № 155461/2 від 14.09.2012р., № 156085/2 від 15.09.2012р., № 156084/2 від 15.09.2012р., № 156201/2 від 15.09.2012р., № 157176/2 від 18.09.2012р., № 156942/2 від 18.09.2012р., № 157134/2 від 18.09.2012р., № 158116/2 від 19.09.2012р., № 158303/2 від 19.09.2012р., № 159510/2 від 21.09.2012р., № 159758/2 від 21.09.2012р., № 160250/2 від 22.09.2012р., № 160360/2 від 22.09.2012р., № 161037/2 від 25.09.2012р., № 161311/2 від 25.09.2012р., № 162049/2 від 26.09.2012р., № 162336/2 від 26.09.2012р., № 164018/2 від 28.09.2012р., № 163806/2 від 28.09.2012р., № 164013/2 від 28.09.2012р., № 165718/2 від 02.10.2012р., № 165884/2 від 02.10.2012р., № 165898/2 від 02.10.2012р., № 166367/2 від 03.10.2012р., № 166335/2 від 03.10.2012р., № 166366/2 від 03.10.2012р., № 166555/2 від 03.10.2012р., № 167062/2 від 04.10.2012р., № 167180/2 від 04.10.2012р., № 168522/2 від 06.10.2012р., № 168611/2 від 06.10.2012р., № 170608/2 від 10.10.2012р., № 170667/2 від 10.10.2012р.. № 171961/2 від 12.10.2012р., № 171963/2 від 12.10.2012р., № 172298/2 від 12.10.2012р., № 174773/2 від 17.10.2012р., № 174758/2 від 17.10.2012р., № 174759/2 від 17.10.2012р., № 174772/2 від 17.10.2012р., № 175448/2 від 18.10.2012р., № 176838/2 від 20.10.2012р., № 176805/2 від 20.10.2012р., № 176871/2 від 20.10.2012р., № 178652/2 від 24.10.2012р., № 178777/2 від 24.10.2012р., № 178778/2 від 24.10.2012р. № 181098/2 від 27.10.2012р., № 181003/2 від 27.10.2012р., № 181004/2 від 27.10.2012р., № 181097/2 від 27.10.2012р., № 182987/2 від 31.10.2012р., № 182988/2 від 31.10.2012р., № 182989/2 від 31.10.2012р., № 185009/2 від 03.11.2012р., № 185010/2 від 03.11.2012р., № 192604/2 від 17.11.2012р., № 192638/2 від 17.11.2012р. ТОВ "Тарас" отримано від позивача товар на загальну суму 137811,09 грн.

Зауважень щодо відступів від положень угоди, інших недоліків по кількості та якості поставленого товару від покупця не надходило.

В перелічених накладних, підписаних представниками обох сторін, строк оплати визначався 25 днів з моменту одержання товару.

Однак, за поставлений товар відповідач розрахувався лише частково в сумі 6257,57 грн., що підтверджується копіями банківських виписок позивача, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 133000 грн.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, частина даної суми в розмірі 1446,46 грн. була зарахована в рахунок погашення товарно-транспортної накладної № 126512/2 від 24.07.2012р., поставка по якій не є предметом судового розгляду, і станом на день розгляду судового спору за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 133000 грн. по договору №617/іф від 01.02.2011 року, що не заперечується відповідачем.

Не виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог в частині основної заборгованості.

Так, статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором - у термін визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч.2 п.1 ст. 693 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4ст. 538 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормами ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

В даному випадку строки оплати сторонами визначено у кожній з вище перелічених товарно-транспортних накладних.

Частина друга вказаної статті визначає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, розрахунок по оплаті вартості отриманого товару відповідач не здійснив, заборгувавши станом на 11.06.2013р. (дата оформлення позовної заяви) 133000 грн.

Відтак, позов у частині стягнення 133000 грн., підлягає задоволенню як обґрунтований і незаперечений відповідачем.

У разі несвоєчасного проведення оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, п.5.2 договору №617/іф від 01.02.2011р. передбачено нарахування пені в розмірі 0,2 % але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, у т.ч. неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття, згідно з яким неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до змісту ст. 230 ГК України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, в порядку ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи приписи перелічених норм, зміст договору, дату виникнення зобов'язання по оплаті отриманого товару, шестимісячний строк для можливого нарахування, розрахунок позовних вимог, інші обставини справи, розмір пені, що підлягає стягненню становить 9950,02 грн.

Оскільки 2917,04 грн. пені позивачем нараховано за період, що виходить за встановлений законом шестимісячний термін, в задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Згідно з ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, вимоги про стягнення 312,43 грн. втрат від інфляції 2589,84 грн. 3% річних, слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас" (вул. Шевченка, 46, м. Кременець, Тернопільської області, код 24634784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРА-М" (пр. Полеглих Комунарів, 95-б, м. Донецьк, код 20322326) 133000 грн. основного зобов'язання, 312,43 грн. втрат від інфляції, 2589,84 грн. 3% річних, 9950,02 грн. пені, 2917,04 грн. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

2.В задоволенні вимог про стягнення 2999,27 грн. пені відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: "16" липня 2013р.

Суддя І.П. Шумський