Рішення

від 29.07.2013 по справі 541/1783/13-ц

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1783/13-ц

Провадження №2/541/786/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 липня 2013 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:

головуючої, судді - Куцин В. М.,

при секретарі - Кононенко Н. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, третя особа Управління Держземагенства у Миргородському районі Полтавської області, приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу ОСОБА_3,

Встановив

02 липня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Черевківської сільської ради Миргородського району, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4, яка була її матір'ю, відкрилася спадщина на земельну ділянку (пай), право власності якої на яку було підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку площею 3,10 га. серії ПЛ № 060186, виданого на підставі розпорядження голови Миргородської райдержадміністрації №56 від 16.03.2004 року, розташовану на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за №010454500234 у Миргородському районному відділі земельних ресурсів Полтавської області 05.10.2004 року, кадастровий номер 5323288602:00:005:0060. Вона є єдиним спадкоємцем по закону після смерті матері. При зверненні до органів нотаріату для оформлення спадщини, їй було відмовлено по причині невідповідності кадастрового номеру земельної ділянки, зазначеного в державному акті з вірним кадастровим номером 5323288600:00:005:0060, який зазначений у Державному земельному реєстрі, тому позивач з метою захисту своїх прав змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала письмову заяву про розгляд справи в її відсутність, просила позов задовольнити (а.с. 17).

Відповідач Черевківська сільська рада Миргородського району Полтавської області в судове засідання свого представника не направила, просили справу розгляну без участі представника, позовні вимоги визнають (а.с.29).

Представник третьої особи Управління Держземагенства у Миргородському районі Полтавської області в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило (а.с.24).

Третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, просила справу розглянути без її участі (а.с.27).

В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 197 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 1217 ЦК України визначає - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті .

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб(не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є безумовним, тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 1261, 1268, 1217, 1218, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11 208, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою села Бакумівка Миргородського району Полтавської області, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3,10 га, у межах згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 060186, виданого на підставі розпорядження голови Миргородської райдержадміністрації №56 від 16.03.2004 року, розташовану на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010454500234 у Миргородському районному відділі земельних ресурсів Полтавської області 05.10.2004 року, кадастровий номер 5323288600:00:005:0060 на ім'я ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя: В. М. Куцин