Ухвала

від 26.07.2013 по справі 2/359/504/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/359/504/13 Головуючий у І інстанції Величко В.П. Провадження № 22-ц/780/3448/13 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С. Категорія 19 26.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

22 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.

суддів : Березовенко Р.В., Таргоній Д.О.

при секретарі - Цицюрському А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області до Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок.

Встановила :

Позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що Бориспільською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку щодо законності відведення у власність громадян земельних ділянок на території Бориспільського району в адміністративних межах Головурівської сільської ради.

Перевіркою встановлено, що рішенням Головурівської сільської ради від 21.11.2008р. № 1198-27-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в с. Кийлів та надано земельну ділянку у власність площею 1,5997 га.

На підставі вищезазначеного рішення Головурівської сільської ради ОСОБА_2. 30.01.2009р. отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 016761 площею 0,7650 га. для ведення особистого селянського господарства, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300038, земельній ділянці присвоєно кадастровий 3220882903:03:036:0003 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 016760 площею 0,8347 га для ведення особистого селянського господарства, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300039, земельній ділянці присвоєно кадастровий 3220882903:03:036:0002.

Між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 09.03.2010 року укладено договір № 563 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8347 га., що знаходиться в межах с Кийлів Головурівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220882903:03:036:0002.

Вказував, що згідно актів перевірки від 13.07.2012р. № А78/06 та від 07.11.2012р. № А293/79, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Київській області за участю Бортницького міжрайонного управління водного господарства, управління Держкомзему у Бориспільському районі, ДП «Бориспільський лісгосп», відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації, Головурівської сільської ради, Інспекції ДАБК у Київській області, ТОВ «Геоцентрпроект», інженера - геодезиста, яким проведено винесення в натуру вказаних земельних ділянок та встановлено, що земельна ділянка, яка набута у власність ОСОБА_2 площею 0,7650 га. з кадастровим номером 32208829003:03:036:0003 знаходиться з південно-західної сторони на відстані 11,44 м, західної сторони на відстані 21,56 до 25 м від урізу води Канівського водосховища (згідно план-схеми додатку до акту) та земельна ділянка, яка набута у власність ОСОБА_3 площею 0,8347 га з кадастровим номером 32208829003:03:036:0002 знаходяться на острові - по колу оточена водою (протокою Канівського водосховища): на відстані від 3,8 м (зі східного боку), 22,04 м (з північного боку), 25,82 м (з західного боку), а також частково накладається на водне плесо з південного боку (згідно план-схеми додатку до акту). Вказані землі знаходяться в прибережній захисній смузі Канівського водосховища, оскільки згідно даних відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації прибережно-захисна смуга Канівського водосховища у межах вказаних земельних ділянок згідно генерального плану затвердженого рішенням Головурівської сільської рада від 12.07.07 № 373-14-У становить 25 метрів від урізу води Канівського водосховища, тобто вказані землі частково відносяться до земель водного фонду.

Прокурор зазначав, що рішенням сільської ради та виданням на підставі нього оспорюваних державних актів порушено інтереси держави, як власника земельних ділянок водного фонду, а тому просив задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням Борисрільського міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року у

задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

По справі встановлено, що рішенням Головурівської сільської ради від 21.11.2008р. № 1198-27-V затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в с Кийлів та надано земельну ділянку у власність площею 1,5997 га.(а.с. 17).

На підставі вищезазначеного рішення Головурівської сільської ради ОСОБА_2. 30.01.2009р. отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 016761 площею 0,7650 га. для ведення особистого селянського господарства, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300038, земельній ділянці присвоєно кадастровий 3220882903:03:036:0003 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 016760 площею 0,8347 га для ведення особистого селянського господарства, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300039, земельній ділянці присвоєно кадастровий 3220882903:03:036:0002 (а.с. 18-19).

Між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 09.03.2010 року укладено договір № 563 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8347 га., що знаходиться в межах с Кийлів Головурівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3220882903:03:036:0002 (а.с.86).

Відповідно до п.п. а), б), в) ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України передбачено, що до земель водного фонду належать земельні ділянки, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Згідно ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, ч. З ст. 85 Водного кодексу України громадянам та юридичним особам органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передавати на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до п.п. д) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, зокрема, належать землі водного фонду.

З висновку державної експертизи землевпорядної документації від 08.10.2008 року № 4-847е видно, що земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення (а.с. 67-68).

В пояснювальній записці до Проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність 2008 року зазначено, що згідно польових обстежень земельних ділянок встановлено, що ділянки загальною площею 1,5997 га відносяться до сіножатей та знаходяться в с Кийлів на території Головурівської сільської ради (а.с.69).

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України сіножаті належать до земель сільськогосподарського призначення.

З Висновку Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі №18572 від 04.07.2008 року вбачається, що проект землеустрою щодо відведення у власність Відповідачу-2 спірних земельних ділянок погоджено (а.с.70).

Згідно Висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області № 06-13/5081/1 від 13.08.2008 року - склад угідь спірних земельних ділянок є сіножаті (а.с.71-72).

Листом Дніпровського басейнового управління водних ресурсів № 1С/8-1368 від 08.09.2008 року, погоджено проект землеустрою щодо відведення у власність Відповідачу-2 спірних земельних ділянок(а.с.73-74).

Відповідно до ст. 87 Водного і ст. 58 Земельного Кодексів України та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1996 року №486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" передбачено порядок встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об'єктів.

Згідно ст. ст.. 79, 88 Водного і ст. 60 Земельного Кодексів, процедура відведення прибережної захисної смуги водного об'єкту починається з встановлення категорії цього обєкту та меженого урізу води.

На обґрунтування висновків щодо необґрунтованості позовних вимог, суд послався на те, що у даному випадку, це малі водні об'єкти, ширина прибережної захисної смуги яких становить 25,0 м. Меженний уріз води Канівського водосховища, згідно Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду (введені в дію наказом Держвдгоспу України від 05.03.2002 p., №50) становить 91,0 м. Від урізу води при рівні 91,0 м відміряється в бік суші 25 м., саме ця смуга землі і буде прибережною захисною смугою в даному випадку. За межами цієї смуги і відводиться земельна ділянка у власність. Враховуючи, що топографічні вимірювання, використані в актах перевірки проведені в липні та листопаді 2012 p., коли рівні води у водосховищі підтримуються, згідно Правил експлуатації каскаду, на відмітках, близьких до 91,5м., вбачається, що частина прибережної захисної смуги затоплюється водою і, отже, її ширина була меншою 25 м., що встановлено результатами перевірок. Посилання прокуратури на те, що прибережна захисна смуга має бути обчислена як для великих річок - 100 метрів обґрунтовано відхилено судом, оскільки відповідно до класифікації річок України, приведеній у статті 79 Водного кодексу України до великих належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. квадратних кілометрів, як вбачається з матеріалів справи Канівське водосховище покриває площу 675 квадратних кілометрів, а спірні земельні ділянки географічно граничать з ним лише в частині, а в іншій частині розташовані у басейні малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше З гектарів для яких прибережна смуга складає 25 метрів, що і встановлено проведеними перевірками.

З матеріалів справи видно, що листом Дніпровського басейнового управління водних ресурсів № 1С/8-1368 від 08.09.2008 року, погоджено проект землеустрою щодо відведення у власність Відповідачу-2 спірних земельних ділянок (а.с.73-74).

В листі директора Державного Підприємства «Український Науково-Дослідний І Проектний Інститут Цивільного Будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» вказується, що відповідно до проектних рішень Генерального плану села Кийлів, розробленого інститутом в 2007 році ділянки (державні акти ЯЖ №016760, ЯЖ №016761, ЯЖ №876529) розташовані в існуючих межах населеного пункту. Ділянки, що розглядаються не мають містобудівних обмежень та обтяжень та знаходяться за межами прибережно-захисної смуги. Прибережно-захисна смуга в Генеральному плані встановлена відповідно до Проекту водоохоронної зони та прибережної захисної смуги Канівського водосховища, річок Павлівка і Старий Дніпро в районі с Кийлів Бориспільського району Київської області, розробленого Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів у 2006 році (а.с.91-92).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання та скасування рішення ради, визнання недійсним державних актів, визнання недійсним з моменту укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Колегія погоджується також з висновком суду щодо необґрунтованості вимог позивача про зобов»язання відповідача ОСОБА_2 повернути з незаконного володіння, а у відповідача ОСОБА_3. - витребувати на користь держави спірну земельну ділянку, з визнанням за державою право власності на неї.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України.

Зокрема, підставами припинення права власності на земельну ділянку є добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що оскільки ОСОБА_3, є добросовісним покупцем відповідно до договору купівлі-продажу, підстави для припинення його права власності на земельну ділянку та скасування договору купівлі-продажу, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки на вимогу прокуратури та на основі перегляду правомірності прийняття рішення органом виконавчої влади та місцевого самоврядування відсутні.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права , підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів , які б спростували висновки суду , викладені в рішенні.

Керуючись ст..ст.307,308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: