Рішення

від 17.07.2013 по справі 910/11657/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11657/13 17.07.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Абель» простягнення 37 123,33 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Чир І.С. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» (надалі - ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство - 14630») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абель» (надалі - ТОВ «Абель») про стягнення 37 123,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за договором від 01.01.2012 р., в зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 31 524,30 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 625,66 грн. та 3% річних у розмірі 973,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.07.2013 р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04201, м. Київ, вул. Майорова, 7, кв. 269, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16556343 від 03.06.2013 р. та матеріалами справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 р. між ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» (замовник) та ТОВ «Абель» (агент) було укладено договір (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору агент зобов'язується за дорученням замовника за плату вчиняти в інтересах останнього від свого імені правочини з продажу квитків на автобусні міжнародні рейси за встановленими цінами.

Згідно з п. 4.3 Договору вказаний в п. 4.2 розмір агентської винагороди може змінюватись в залежності від цінових змін в системі реалізації автобусних квитків «Eurolines Polska». Остаточна сума агентської винагороди встановлюється в актах звірки реалізованих квитків між сторонами. Акти звірки на протязі 5 днів після закінчення календарного місяця представляються замовником на адресу агента для підписання та оплати.

Пунктом 4.6 Договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2012 р. до Договору встановлено, що розрахунок за квитки, реалізовані за період з 1 по 15 число, проводиться на протязі 2 банківських днів після 15 числа кожного місяця. Розрахунок за квитки, реалізовані в період з 15 по останній календарний день місяця, проводиться на протязі 2 банківських днів після останнього календарного дня. Розрахунок проводиться у вигляді звіту по реалізації квитків на міжнародні автобусні маршрути «Eurolines Polska».

На виконання умов Договору відповідачем у період з жовтня 2012 року по березень 2013 року було реалізовано квитків на загальну суму 70 717,10 грн., що підтверджується актами звірки продажів квитків за вказаний період.

Відповідачем частково було перераховано відповідачу вартість реалізованих квитків у розмірі 39 192,80 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по перерахуванню вартості реалізованих квитків, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 31 524,30 грн.

Договір є договором доручення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 68 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст. 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Матеріалами справи (акти звірки продажів квитків за період жовтня 2012 року по березень 2013 року) підтверджується факт реалізації відповідачем квитків на загальну суму 70 717,10 грн.

За змістом ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Пунктом 4.6 Договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2012 р. до Договору встановлено, що розрахунок за квитки, реалізовані за період з 1 по 15 число, проводиться на протязі 2 банківських днів після 15 числа кожного місяця. Розрахунок за квитки, реалізовані в період з 15 по останній календарний день місяця, проводиться на протязі 2 банківських днів після останнього календарного дня. Розрахунок проводиться у вигляді звіту по реалізації квитків на міжнародні автобусні маршрути «Eurolines Polska».

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.6 Договору відповідач повинен був розрахуватися за реалізовані квитки за період з 1 по 15 число - на протязі 2 банківських днів після 15 числа кожного місяця, а за реалізовані квитки в період з 15 по останній календарний день місяця - на протязі 2 банківських днів після останнього календарного дня.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати відповідачем вартості реалізованих квитків у розмірі 39 192,80 грн., заборгованість відповідача становить 31 524,30 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів на підставі Договору за реалізовані квитки. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Абель» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» про стягнення з ТОВ «Абель» заборгованості у розмірі 31 524,30 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 625,66 грн. та 3% річних у розмірі 973,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 05.11.2012 р. по 03.06.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.8 Договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2012 р. до Договору за прострочення оплати більше ніж на 3 дні агент сплачує щоденно неустойку в розмірі 5% від неоплаченої суми.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, враховуючи часткову оплату відповідачем суми основної заборгованості за спірний період, сума пені та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 2 307,32 грн. та 461,68 грн. відповідно. В іншій частині пеня (у розмірі 2 318,34 грн.) та 3% річних (у розмірі 511,69 грн.) обраховані невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Абель» на користь ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» заборгованості у розмірі 31 524,30 грн., пені у розмірі 2 307,32 грн. та 3% річних у розмірі 461,68 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 318,34 грн. та 3% річних у розмірі необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абель» (04201, м. Київ, вул. Майорова, 7, кв. 269; ідентифікаційний код 38233565) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівське автотранспортне підприємство - 14630» (79019, м. Львів, вул. Городницька, 47; ідентифікаційний код 03114744) заборгованість у розмірі 31 524 (тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн. 30 коп., пеню у розмірі 2 307 (дві тисячі триста сім) грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 1 589 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 34 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя В.П. Босий