Рішення

від 23.07.2013 по справі 910/11048/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11048/13 23.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайком»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «БУП»

Про стягнення 155 865,60 грн. за договором №174/02/13 від 19.02.2013

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача: Притула С.С. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 155 865,60 грн., а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 було порушено провадження у справі №910/11048/13. Розгляд справи було призначено на 09.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 розгляд справи було відкладено на 23.07.2013.

В судовому засіданні 23.07.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору №174/02/13 від 19.02.2013, не було здійснено в повному обсязі та своєчасно оплату за поставлений позивачем товар на суму 155 865,60 грн.

Відповідач своїх представників у судове засідання 23.07.2013 - не направив, вимоги попередніх ухвал суду, щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження вказаній позивачем у позовній заяві.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2013 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Чайком», як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «БУП», як покупцем, було укладено договір №174/02/13 (далі - договір №174/02/13), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати і передавати у власність відповідача товар, а відповідач приймати та сплачувати товар в порядку та строки зазначені в цьому договорі (п.1.1). Ціна за одну одиницю асортименту товару визначається в накладних (п. 5.2). Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару (п. 6.5).

Умовами договору №174/02/13 сторони погодили, що оплата вартості партії товару проводиться в термін 21 календарного дня з моменту поставки товару (п. 5.4).

Відповідно до видаткової накладної №2879 від 11.04.2013, підписаної представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено, а відповідачем, в свою чергу, прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар на суму 155 865,60 грн.

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192) №1004 від 10.04.2013, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «БУП» на ім'я Яременко Євгена Олександровича, останній був уповноважений на отримання товару від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайком».

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було виконано свої зобов'язання за договором №174/02/13 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, однак, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 155 865,60 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору №174/02/13, як продавцем, було поставлено, а відповідачем, як покупцем прийнято товар на суму 155 865,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №2879 від 11.04.2013 на суму 155 865,60 грн., яка підписана представниками позивача та відповідача без будь-яких претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб.

Однак, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати поставленого йому позивачем товару у строк, встановлений п. 5.4 договору №174/02/13 (тобто, протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару - до 03.05.2013) - не виконав, вартість отриманого товару, не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 155 865,60 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором №174/02/13 в сумі 155 865,60 грн. - не надав.

Суд, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару в сумі 155 865,60 грн., вказана сума не була оплачена відповідачем у строки, встановлені договором №174/02/13, дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №174/02/13, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України щодо своєчасної оплати отриманого товару, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 155 865,60 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУП» (код ЄДРПОУ 37046695; місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 31-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайком» (код ЄДРПОУ 37568971, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3, оф. 174 ) заборгованість в сумі 155 865 (сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 117 (три тисячі сто сімнадцять) грн. 31 коп

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 29.07.2013