Рішення

від 24.07.2013 по справі 904/4131/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ    24.07.13р. Справа № 904/4131/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна", м. Київ до Дочірнього підприємства "Форест-Д", м. Дніпропетровськ про стягнення 5 449,58 грн. Суддя Крижний О.М. Представники:           Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився         СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дочірнього підприємства «Форест-Д» (далі-відповідач) про стягнення 5   449,58 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 808/12-П від 26.04.2012 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2013 року суддею Петренко І.В. порушено провадження у справі №904/4131/13 та призначено до розгляду в засіданні на 11.06.2013 року. 11.06.2013 року заступником керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області прийнято розпорядження №506 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" у зв'язку перебуванням судді Петренко І.В. на лікарняному. Згідно автоматизованої системи розподілу справу №904/4131/13 передано на розгляд судді Крижному О.М. 11.06.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ними була сплачена заборгованість у повному обсязі у розмірі 5   406,29 грн. та просить суд у позові відмовити. Представник позивача 11.06.2013 року надав клопотання про розгляд позовної заяви без участі представника позивача. Відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином ухвалою суду, яка вручена відповідачеві 22.07.2013 року. Відзиву на позов Дочірнє підприємство «Форест-Д» до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України). Розгляд справи відкладався з 03.07.2013 року на 24.07.2013 року. Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 26.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Форест-Д» (покупець) було укладено договір поставки товару № 808/12-П (а.с.7-9). Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язався поставити та передати, а покупець прийняти та сплатити в терміни і на умовах цього договору товари, що належать Постачальнику. Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і продовжує діяти до 31.12.2013 року (а.с.8). Пунктом 1.2 договору встановлено, що товар поставляється та приймається в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних Постачальника. Відповідно до умов договору, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 75151,10 грн., що підтверджується видатковими накладними № МИУ0001060 від 27.04.2012 року на суму 72   429,34 грн., №МИУ0001551 від 31.05.2012 року на суму 2   561,64 грн., копії яких знаходяться у матеріалах справи (а.с.10-14,16). Згідно п.4.2. договору покупець сплачує поставлений товар протягом 1 (одного) календарного дня з дати поставки відповідної партії товару Постачальником. Як зазначає позивач, відповідач частково оплатив поставлений товар, заборгованість же відповідача на час подачі позову складає 5406,29 грн. Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія-вимога № 3 за Вих. № 2191 від 28.03.2013 року, в якій позивач вимагає протягом 7 (семи) календарних днів, з дати отримання даної вимоги, сплатити суму основного боргу за поставлений товар у сумі 5   406,29 грн. (а.с.18). Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України). Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Після порушення провадження су справі відповідач сплатив позивачеві залишок заборгованості у розмірі 5   406,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 279 від 31.05.2013 року (а.с.50). Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Як підтверджується матеріалами справи, предмет спору існував на момент звернення до суду з позовом та порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи. Отже, провадження у справі в частині стягнення основаного боргу у розмірі 5406,29 грн. підлягає припиненню. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних за період прострочення у розмірі 43,29 грн. Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено наявність арифметичних помилок та помилок, пов'язаних зі строками нарахування 3% річних. Так, зокрема, по накладній № МИУ0001551 від 31.05.2012 року позивач нараховує 3% річних на залишкову суму заборгованості, починаючи з 31.05.2012 року. Вказана залишкова сума заборгованості підтверджується і відповідачем (а.с. 45). У той же час суд зазначає, що відповідно до п.4.2. договору строк оплати встановлено протягом 1 календарного дня з дати поставки. Тому, оскільки поставка відбулася 31.05.2012 року, то наступний день - 01.06.2012 року – є днем оплати товару, отже прострочення оплати відбулося з 02.06.2012 року. З урахуванням перерахунку, вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню частково у розмірі 43,20 грн. Відповідно до п.4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»: частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір пропорційно розміру позовних вимог, провадження стосовно стягнення яких припинено, покладається на відповідача.   Таким чином, судовий збір у розмірі 1706,83 грн. (пропорційно розміру позовних вимог, провадження стосовно стягнення яких припинено) на підставі ч.2 ст.49 ГПК України покладається на відповідача. Судовий збір у іншій частині – 13,67 грн. (пропорційно до розміру інший позовних вимог – 43,29 грн.) підлягає розподілу на загальних підставах пропорційно до розміру задоволених позовних вимог і тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 13,64 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 1720,47 грн. (1706,83 грн. + 13,64 грн.). Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд - ВИРІШИВ: Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5406,29 грн. Позов задовольнити частково. Стягнути з Дочірнього підприємства «Форест-Д» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. В.І. Леніна, буд. 39, ідентифікаційний код 33325242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (03148, м. Київ, вул. Т. Строката, буд. 1,  ідентифікаційний код 37311013) 3 % річних у розмірі 43,20 грн. та судовий збір у розмірі 1720,47 грн. В іншій частині позову – відмовити. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Суддя                                                                                                                       О.М. Крижний