Рішення

від 22.07.2013 по справі 906/710/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" липня 2013 р. Справа № 906/710/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Козак О.О., дов. №19 від 03.06.2013 р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву (м.Київ)

до Приватного підприємства "Інтервал-КС" (м.Новоград-Волинський, Житомирська область)

про стягнення 57847,70 грн.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 57847,70 грн., з яких: 51622,67 грн. заборгованість з орендної плати за договором оренди № 5742 від 20.01.2011 р., 820,55 грн. інфляційні, 3855,80 грн. пеня, 1548,68 грн. штраф.

Заявою від 05.07.2013 р. № 30-10/7450 позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 51622,67 грн. основного боргу, 972,99 грн. інфляційних, 3982,65 грн. пені, 1548,68 грн. штрафу, всього - 58026,99 грн. (а.с.72).

Суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог від05.07.2013 р. до розгляду, як таку, що не суперечить приписам ч.4 ст.22 ГПК України. Спір розглядається в межах збільшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.07.2013 р. № 30-10/7450.

Копія ухвали господарського суду від 02.07.2013 р., направлена відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з ЄДРЮОФОП (а.с.61-64), повернулася на адресу суду без вручення адресату з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Оскільки відповідачем не подано відзив на позовну заяву, розгляд справи здійснюється за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2011 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву (орендар, далі - позивач) та ПП "Інтервал-КС" (орендар, далі - відповідач) уклали договір оренди № 5742 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.8-10).

За умовами договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загально площею 544,30 кв.м., розміщене за адресою: м.Київ, вул.Боженка, 84, на першому поверсі триповерхової будівлі, що перебуває на балансі Українського державного науково-дослідного інституту "Ресурс". Майно передається в оренду з метою розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді (п.1.1.-1.2.).

Пунктами 3.1., 3.3., 3.6. сторони погодили наступне.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2010 р. 18272,45 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди січень 2011 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень місяць 2010 р. та січень місяць 2011 р.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п.5.3. договору відповідач зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно акту огляду приміщення від 24.10.2011 р. договір оренди між сторонами припинив свою дію (а.с.13).

Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п.3.11. договору).

За період дії договору з січня 2011 р. по жовтень 2011 р. позивачем нараховано орендну плату до державного бюджету (70%) на загальну суму 123017,05 грн.

Відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів виконано частково, на суму 71394,38 грн.

Зазначене вбачається із розрахунків заборгованості (а.с.16, 73).

Таким чином за відповідачем у позивача рахується заборгованість за оренду перед державним бюджетом в розмірі 51622,67 грн. (123017,05 грн. - 71394,38 грн.).

Позивач звертався до відповідача з вимогою від 18.03.2013 р. про сплату вказаної вище заборгованості, а також пені, проте вказане звернення залишено без відповіді.

Відповідно до п.3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п.3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Спираючись на зазначені норми договору, позивачем нараховано на суму основного боргу 1548,68 грн. штрафу та 3982,65 грн. пені.

Крім того, позивачем здійснено інфляційні нарахування на суму основного боргу в розмірі 872,99 грн.

Відповідні розрахунки додано до заяви про збільшення позовних вимог (а.с.73-75).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1.ст.762 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів допустив заборгованість перед державним бюджетом в розмірі 51622,67 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені та штрафу, суд дійшов до висновку, що вони здійснені вірно, відповідно до чинного законодавства та умов договору.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних, суд встановив, що заявлену до стягнення суму інфляційних позивачем розраховано, виходячи із середнього індексу, що отриманий шляхом перемноження лише за ті місяці, де індекс інфляції перевищив 100%.

В то же час, позивачем розраховано інфляційні за весь період прострочення (з липня 2011 р. по травень 2013 р., з серпня 2011 р. по травень 2013 р., з вересня 2011 р. по травень 2013 р., з жовтня 2011 р. по травень 2013 р., з листопада 2011 р. по травень 2013 р. відповідно заборгованості за вказані періоди), що вбачається із розрахунку позивача (а.с.75).

Проте, згідно Рекомендацій Верховного Суду україни від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси за відповідний період перемножити між собою.

Виходячи з Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р., періоду виникнення заборгованості, інфляційні нарахування мають бути розраховані наступним чином.

- 13658,71 грн.(заборгованість за червень 2011 р.) х 98,6959506% (середній індекс інфляції за період з липня 2011 р. по травень 2013 р.) = 13480,59 грн. Різниця = -178,12 грн.

- 13481,15 грн. (заборгованість за липень 2011 р.) х 99,99589727% (середній індекс інфляції за період з серпня 2011 р. по травень 2013 р.) = 13480,60 грн. Різниця = -0,55 грн.;

- 13427,22 грн. (заборгованість за серпень 2011 р.) х 100,39748722 % (середній індекс інфляції за період з вересня 2011 р. по травень 2013 р.) = 13480,59 грн. Різниця = 53,37 грн.;

- 649,92 грн. (заборгованість за вересень 2011 р.) х 100,29719003% (середній індекс інфляції за період з жовтня 2011 р. по травень 2013 р.) = 651,85 грн. Різниця = -01,93 грн.;

- 10405,66 грн. .(заборгованість за жовтень 2011 р.) х 100,29719003% (середній індекс інфляції за період з листопада 2011 р. по травень 2013 р.) = 10436,58 грн. Різниця = 30,92 грн.;

Загальна сума становить мінус 92,45 грн.

Отже, інфляційні позивачем розраховані неправомірно, з порушенням встановленого порядку, у зв'язку з чим заявлені безпідставно.

Тому позовні вимоги в частині стягнення 872,99 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 57154,00 грн., з яких: 51622,67 грн. борг перед державним бюджетом по орендним платежам, 3982,65 грн. пеня, 1548,68 грн. штраф.

В частині стягнення 872,99 грн. інфляційних суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтервал-КС", 11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Чехова, буд.5, ідентифікаційний код 34361700,

на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ Шевченківському районі м.Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва: плата за оренду іншого державного майна)

- 51622,67 грн. за оренду державного майна;

- 3982,65 грн. пені;

- 1548,68 грн. штрафу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Інтервал-КС", 11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Чехова, буд.5, ідентифікаційний код 34361700,

на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву, 01032, м.Київ, Бульвар Тараса Шевченка, буд.50-Г, ідентифікаційний код 19030825,

- 1694,62 грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.07.13

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - відповідачу (рек. з пов.)