Постанова

від 29.07.2013 по справі 812/5968/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2013 року Справа № 812/5968/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю :

представника позивача : Ємельяненко А.В.

від відповідача : не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в порушення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ Дочірнім підприємством «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» у 2012 році не було створено 2 робочі місця для працевлаштування інвалідів.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав норми діючого законодавства України, стосовно того, щоб створити робочі місця, у необхідній кількості, для працевлаштування інвалідів, йому були нараховані адміністративно - господарські санкції за 2 нестворених робочих місця призначених для працевлаштування інвалідів. Відповідач повинен був сплатити адміністративно - господарські санкції до 15 квітня 2012 року на користь Державного бюджету у розмірі 58886,66 грн.

За порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій підприємству була нарахована пеня, розмір якої станом на 05.07.2013 рік дорівнює 954,18 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву та взяти участь у судовому засіданні, не надав до суду будь-яких клопотань.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 № 81,- Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - є територіальним органом бюджетної установи - Фонд соціального захисту інвалідів.

Відповідно до п.4 зазначеного Положення основним завданням відділення Фонду є:

- участь у межах своєї компетенції в реалізації на території Луганської області заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів;

- виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, використовує найману працю та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Відповідно до ст.7 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ ( далі - ЗУ № 875) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів " згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів " та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна).

01 лютого 2013 року на адресу позивача надійшов звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ, згідно із яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у відповідача у 2012 році становила 60 осіб. Протягом 2012 року інваліди на підприємстві не працювали (а.с.13).

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (а.с.13), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 60 працівників, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено - 2 особи.

З п.п.3.3 п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 "Про затвердження форми звітності №10-ПІ ( річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" ( зареєстровано в МЮУ від 13.02.2007 за № 117/13384) далі Наказ № 42, вбачається, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення інвалідів, установленого ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" визначається, для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника - середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік на 4%, що відповідно до наданого звіту становить 60 *4% = 2,4.

Згідно п.п.3.4. п.3 Наказу №42 дані щодо ….кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого( якщо після коми число 5 і більше, воно округлюється в бік збільшення). Отже 2,4 округлюється до 2.

Разом з тим, фактично протягом року на підприємстві не працювало жодного інваліда.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були виконані норми діючого законодавства України, стосовно того, щоб створити робочі місця, у необхідній кількості, для працевлаштування інвалідів, йому були нараховані адміністративно - господарські санкції у розмірі 58886,66 грн. за 2 нестворених робочих місця призначених для працевлаштування інвалідів.

За змістом ч. 3 ст. 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.

Відповідно до Розділу 3 "Додаткові вимоги "Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, у графі 15 Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до ст. 5 Закону України "Про зайнятість населення ", із змінами і доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Згідно листа Антрацитівського міськрайцентру зайнятості від 21.05.2013 року № 03/03-1259 відповідач інформацію про наявність вакансій для інвалідів у 2012 році не надавали (а.с.12).

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 щодо обов'язку щомісячного інформування державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда, та в порядку, визначеному законом.

Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону № 875-ХII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону " ) з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

За порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій підприємству була нарахована пеня, розмір якої станом на 05.07.2013 року дорівнює 954,18 грн.

Не виконання в повному обсязі відповідачем обов'язку щодо вжиття заходів зі створення робочих місць для інвалідів та повідомлення органів працевлаштування інвалідів про створення відповідних робочих місць, є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. На підставі чого він має нести відповідальність та платити штрафні санкції.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На пропозицію суду, відповідач письмового заперечення та доводів в обґрунтування не визнання позовних вимог не надав.

Враховуючи, що Дочірнє підприємство «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, не вжило всіх передбачених законом заходів, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» (код ЄДРПОУ 34720090) на користь державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі 58886,66 грн. (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 66 коп.).

Стягнути з Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» (код ЄДРПОУ 34720090) на користь державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 954,18 грн. (дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 18 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.І. Ковальова