Постанова

від 11.07.2013 по справі 2а-13138/12/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 р. 15:56 Справа №2а-13138/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кримське республіканське підприємство матеріально-технічного забезпечення «АГРОСНАБ»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування наказу від 19.09.12р. №2243, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.12р. №0008992204 та №0009002204,

за участю представників:

позивача - Журавльова Т.В., довіреність №7 від 28.03.13р.;

відповідача - не з'явився;

Копічинська Н.М.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Кримське республіканське підприємство матеріально-технічного забезпечення «АГРОСНАБ» (далі - позивач, ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (далі - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС) про визнання протиправним та скасування наказу від 19.09.12р. №2243 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ», визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ», визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.12р. №0008992204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 527410,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 114736,00грн., №0009002204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 803753,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 157490,00грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.11.12р. відкрито провадження по адміністративній спразі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до заперечень від 12.12.12р. у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кримське республіканське підприємство матеріально-технічного забезпечення «АГРОСНАБ» 31.07.1996р. зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим у якості юридичної особи (а.с. 24, том 1).

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ видами діяльності ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» є:

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с. 25, том 1).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі Наказу В.о. Начальника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС І. Коробчука від 19.09.12р. №2243 (а.с. 42, том 1), у період з 24.09.12р. по 29.09.13р. посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП «Строитель-плюс», ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс» за період з 01.07.09р. по 30.06.12р. За результатами перевірки було складено акт від 05.10.12р. №7040/22-8/00914042 (а.с.61-90, том 1).

Перевіркою було встановлені порушення позивачем:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 803753,00грн., у тому числі, по періодах: за 3 квартали 2010 року - 93749,00грн., за 2009 рік - 201292,00грн., за 1 квартал 2010 року - 106773,00грн., за 1 півріччя 2010 року - 197913,00грн., за 3 квартали 2010 року - 315576,00грн., за 2010 рік - 414517,00грн., за 1 квартал 2011 року - 95324,00грн., за 2-3 квартали 2011 року - 39083,00грн., за 2-4 квартали 2011 року - 78470,00грн., за 1 квартал 2012 року - 14149,00грн., за 1 півріччя 2012 року - 14150,00грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року у сумі 45264,00грн.

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.п. 7.4.1 п..п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 600743,00грн., в тому числі: за липень 2009 року - 25258,00грн., за серпень 2009 року - 19467,00грн., за вересень 2009 року - 28608,00грн., за жовтень 2009 року - 29337,00грн., за листопад 2009 року - 26276,00грн., за грудень 2009 року - 29588,00грн., за січень 2010 року - 27905,00грн., за лютий 2010 року - 27905,00грн., за березень 2010 року - 29608,00грн., за квітень 2010 року - 27812,00грн., за травень 2010 року - 26847,00грн., за червень 2010 року - 27305,00грн., за липень 2010 року - 28277,00грн., за серпень 2010 року - 29587,00грн., за вересень 2010 року - 27215,00грн., за жовтень 2010 року - 17085,00грн., за листопад 2010 року - 14767,00грн., за грудень 2010 року - 14520,00грн., за січень 2011 року - 19384,00грн., за лютий 2011 року - 31294,00грн., за березень 2011 року - 17791,00грн., за серпень 2011 року - 17689,00грн., за вересень 2011 року - 16295,00грн., за жовтень 2011 року - 15595,00грн., за листопад 2011 року - 10820,00грн., за грудень 2011 року - 7032,00грн., за січень 2012 року - 7476,00грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем, були винесені податкові повідомлення-рішення від 06.11.12р. №0008992204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 527410,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 114736,00грн. (а.с. 22, том 1), №0009002204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 803753,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 157490,00грн. (а.с. 23, том 1).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено наступне.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що згідно Наказу від 19.09.12р. №2243 відповідачем вирішено провести саме документальну позапланову невиїзну перевірку відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В матеріалах справи є запит ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо надання інформації ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» від 07.09.12р. №19225/10/22-8 (оборот а.с. 42, том 1), проте в суду відсутні докази направлення позивачу рекомендованою кореспонденцією зазначеного запиту щодо надання інформації, ненадання відповіді на який платником податків протягом 10 робочих днів з дня його отримання і є в подальшому підставою для проведення зазначеної перевірки. В матеріалах справи також відсутні докази вручення позивачу листа.

Таким чином, відповідач позбавив позивача права надати документи та пояснення щодо господарських операцій з контрагентами та обґрунтування показників податкової звітності.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про протиправність Наказу В.о. Начальника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС І. Коробчука від 19.09.12р. №2243 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ», визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ».

Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про завищення позивачем скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, сформованих за рахунок господарських відносин позивача щодо отримання товару і послуг від БВП «Строитель-плюс», ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс», на загальну суму 3253087,00грн., чим порушено пп. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 600743,00грн.

Відповідачем вказується, що порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, у тому числі, контрагентів позивача - БВП «Строитель-плюс», ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс». Зазначено, що діяльність вказаних контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової ї вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру. До того ж, зазначені контрагенти не мають основний стан.

Такі висновки відповідач зробив на підставі:

- акту від 06.04.12р. №28/22/35096833 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Севелітстрой», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01,09р. по 31.03.12р.»

- акту від 06.04.12р. №32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Комманд», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01,09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 11.04.12р. №36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки КП «Альянс», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 11.04.12р. №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки БВП «Строитель-плюс», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 11.04.12р. №38/22/31095815 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки Фірми «Капітель Плюс», з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

Як наслідок, відповідачем зроблено висновок про те, що БВП «Строитель-плюс», ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс» проводять діяльність, спрямовану на отримання податкової вигоди шляхом формування штучного податкового кредиту з ПДВ.

При чому акті перевірки використані матеріали досудового слідства по вказаній кримінальній справі.

У зв'язку з зазначеним, відповідачем правочини між позивачем так контрагентами визнано нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, як такі, що завідомо суперечать інтересам держав и та суспільства, а також моральним засадам суспільства, при цьому як зазначає Відповідач визнання таких правочинів судом не вимагається.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом з звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону (п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3).

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарах, званих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

П.п. 5.3.9 п.5.3 т. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для і поновлення таких документів .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже зазначений закон визначає вимоги саме до документів бухгалтерського обліку, а не податкового.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.11р.) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість, ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку і здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послу у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При ньому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари і(послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбаний платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення викладені в нормах Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) пері оду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почеши використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженим и зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Судом встановлено, що 01.08.09р. між ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» (Замовник) та КП «Альянс» (Виконавець) укладено договір на виконання послуг з хімічної обробки території. Строк дії договору з 01.08.09р. по 31.12.12р. (а.с. 91, том. 1).

Виконання зазначених робіт на загальну суму 255653,20грн. (в т.ч. ПДВ 42608,88грн.) підтверджується рахунками, актами здачі-приймання виконаних робіт, актами виконаних робіт та податковими накладними (а.с. 94-110, том 1).

04.01.12р. між ПП «Комманд» (Виконавець) та ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» (Замовник) укладено договір про виготовлення зовнішньої реклами (а.с. 111-112, том 1).

Виконання зазначених робіт на загальну суму 36000,00грн. (в т.ч. ПДВ 6000,00грн.) підтверджується рахунками-фактурами, актами надання послуг та податковими накладними (а.с. 115-120, том 1).

В 2010-2011 роках між Фірмою «Капітель Плюс» (Виконавець) та ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» (Замовник) укладено договори про виконання ремонтно-будівельних робіт.

Виконання зазначених робіт на загальну суму 867810,28грн. (в т.ч. ПДВ 144635,04грн.) підтверджується рахунками, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт, відомостями ресурсів, актами локального кошторису, податковими накладними (а.с. 122-250, том 1, а.с. 1-37, том 2).

01.08.09р. між БВП «Строитель-плюс» (Виконавець) та ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» (Замовник) укладено договір про виконання вантажно-розвантажувальних робіт (а.с. 163, том 3).

Виконання зазначених робіт на загальну суму 1608334,10грн. (в т.ч. ПДВ 268415,79гн.) підтверджується рахунками, актами здачі-приймання виконаних робіт, актами виконаних робіт та податковими накладними (а.с. 215-250, том 3, а.с. 1-38, том 4).

У 2009-2011 роках між ПП «Севелітстрой» та ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» (Замовник) укладено договори про надання послуг з прибирання території.

Виконання зазначених робіт на загальну суму 1023085,52грн. (в т.ч. ПДВ 194128,21грн.) підтверджується рахунками, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт, відомостями ресурсів, актами локального кошторису, податковими накладними (а.с. 69-250, том 4, а.с.1-44, том 5).

Сплата вартості отриманих робіт позивачем від зазначених контрагентів підтверджується журналами-ордерами рахунків, банківськими виписками (а.с. 38-62, том 2, а.с. 45-68, том 4).

Використання зазначених робіт у своїй господарській діяльності позивачем підтверджується кадастровим планом земельних ділянок ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ», виятаги про реєстрацію права власності ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» на нерухоме майно, договорами оренди нерухомого майна, в яких ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ» виступає у якості орендодавця (а.с. 3-5, 33-55, том 3).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.02.13р. по справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручили ТОВ «Кримська експертна служба».

На розгляд експерта були поставлено питання:

1) відповідно до первинних бухгалтерських документів позивача, яка сума валових витрат сформована ним за період з 01.07.09р. по 30.06.12р. по операціям із з БВП «Строітель-плюс», ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ПП «Комманд», Фірма «Капітель-Плюс»?

2) яка сума податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток за період з 01.07.09р. по 30.06.12р. по операціям з БВП «Строітель-плюс», ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ПП «Комманд», Фірма «Капітель-Плюс»?

3) відповідно до первинних бухгалтерських документів позивача, яка сума податкового зобов'язання з ПДВ сформована ним за період з 01.07.09р. по 30.06.12р. по операціям з БВП «Строітель-плюс», ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ПП «Комманд», Фірма «Капітель-Плюс»?

4) яка сума податкового кредиту з ПДВ, відповідно до первинних бухгалтерських документів позивача, сформована ним за період з 01.07.09р. по 30.06.12р. по операціям з БВП «Строітель-плюс», ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ПП «Комманд», Фірма «Капітель-Плюс»?

5) чи підтверджується первинними бухгалтерськими документами позивача правильність визначення ним податкового зобов'язання з податку на прибуток за період з 01.07.09р. по 30.06.12р.? Якщо підтверджується частково, то в якій сумі?

6) чи підтверджується первинними бухгалтерськими документами позивача правильність визначення ним податкового зобов'язання з ПДВ за період з 01.07.09р. по 30.06.12р.? Якщо підтверджується частково, то в якій сумі?

7) чи підтверджується первинними бухгалтерськими документами позивача правильність формування ним податкового кредиту з ПДВ за період з 01.07.09р. по 30.06.12р.?

26.04.13р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок судово-економічної експертизи від 25.04.13р. №45 (а.с. 96-114, том 3).

Вказаним висновком експерта встановлено:

1) Відповідно до первинних документів бухгалтерського обліку Позивача за період 01,07.09р. по 30.06.12р. сума валових витрат та витрат, що враховуються при означенні об'єкта оподаткування податком на прибуток ПАТ «КРП МТЗ «Агроснаб» по операціям з придбання робіт, послуг по взаємовідносинам з БВП «Строитель-Плюс», код ЄДРПОУ 31263808, ПП «Севелітстрой», код ЄДРПОУ 35096833, КП «Альянс», код ДРПОУ 32468182, ПП «Комманд», код ЄДРПОУ 37081766, Фірмою «Капітель Плюс», код ЄДРПОУ 31095815, сформована ним у розмірі 3 221 569,63 грн. (без ПДВ), у тому числі:

- в сумі 1402778,81грн., по господарським операціям з придбання послуг по виконанню вантажно-розвантажних робіт Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808),

- в сумі 213044,32грн., по господарським операціям з придбання послуг по мінній обробці території ПАТ «КРП МТЗ «Агроснаб» КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182),

- в сумі 852571,26грн. по господарським операціям з придбання послуг по /конанню робіт по благоустрою та прибиранню території ВАТ «КРП МТЗ «Агроснаб» по взаємовідносинах з ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) за договором про надання послуг №864 від 14.01.10р. та договором №47 від 10.01.11р.,

- в сумі 723175,24грн. по господарським операціям з придбання робіт по ремонту приміщень виставочного павільйону, стелажного комплексу, будівлі кисневої станції, адміністративного корпусу, складського корпусу №1 та з оренди рекламних площин по взаємовідносинах з Фірмою «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815),

- в сумі 30000,00грн. по господарським операціям з придбання послуг оренди рекламних площин у січні - лютому 2012 року по взаємовідносинах з ПП «Комманд» за зговором №97 від 04.01.12р. (ЄДРПОУ 37081766);

2) Податкові зобов'язання з податку на прибуток ПАТ «КРП МТЗ «Агроснаб» по господарським операціям з придбання робіт, послуг від БВП «Строитель-Плюс», код ДРПОУ 31263808, ПП «Севелітстрой», код ЄДРПОУ 35096833, КП «Альянс», код ЄДРПОУ 32468182, ПП «Комманд», код ЄДРПОУ 37081766, Фірми «Капітель Плюс» код ЄДРПОУ 31095815, за період з 01.07.09р. по 30.06.12р. складають 796554грн.;

3) Відповідно до первинних документів Позивача сума податкового зобов'язання з ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, сформована ним у загальному розмірі 260863грн. визначена ним як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, до складу якого включені суми витрат по сплаті податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками робіт, послуг БВП «Строитель-Плюс», ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс» у загальному розмірі 644 313,79грн. за досліджений період;

4) Відповідно до первинних документів Позивача сума податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання робіт, послуг від БВП «Строитель-Плюс», код ЄДРПОУ 31263808, ПП «Севелітстрой», код ЄДРПОУ 35096833, КП «Альянс», код ЄДРПОУ 32468182, ПП «Комманд», код ЄДРПОУ 37081766, Фірми «Капітель Плюс» код ЄДРПОУ 31095815, за період з 01.07.09 по 30.06.12 сформована ним в загальному розмірі 644 313,79грн.;

5) Первинними документами Позивача підтверджується правильність визначення ним податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 796554 грн. за період з 01.07.2009 по 30.06.2012р. при здійсненні господарських операцій з придбання робіт, послуг від БВП «Строитель - Плюс», код ЄДРПОУ 31263808, ПП «Севелітстрой» код ЄДРПОУ 35096833, КП «Альянс», код ЄДРПОУ 32468182, ПП «Комманд», код ЄДРПОУ 37081766, Фірми «Капітель Плюс», код ЄДРПОУ 31095815, а саме видатковими, податковими і прибутковими накладними, актами виконаних робіт (послуг та актами здачі-прийомки робіт (надання послуг), рахунками, банківськими випискам, платіжними дорученнями, актами прийомки виконаних підрядних робіт типової ф.КБ-2Е довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової ф.КБ-3, з додатками до них кошторисної документації (підсумкових відомостей ресурсів (витрати - за фактом договірних цін, локальних кошторисів №2-1-1, відомостей ресурсів до них), оформлені у відповідності до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІ\/ від 16.07.1999р., п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україна 05.06.1995р. за N9168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містив відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення;

6) Первинними документами Позивача підтверджується правильність визначення ним податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 260861грн., обчислене Позивачем як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою: податкового кредиту, до складу якого включені суми витрат по сплаті податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками робіт, послуг БВП «Строитель-Плюс», ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс» у загальному розмірі 644313,79грн. за досліджений період;

7) Первинними документами Позивача підтверджується правильність формування ним податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання робіт, послуг від БВП «Строитель - Плюс», код ЄДРПОУ 31263808, ПП «Севелітстрой», код ЄДРПС. 35096833, КП «Альянс», код ЄДРПОУ 32468182, ПП «Комманд», код ЄДРПС. 37081766, Фірми «Капітель Плюс», код ЄДРПОУ 31095815, за період з 01.07.09р. г: 30.06.12р. у загальному розмірі 644313,79 грн.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З викладеного вбачається, що позивачем сформовано та внесено до податкової звітності валові витрати за рахунок господарських операцій з БВП «Строитель-плюс», ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс», на підставі належних документів бухгалтерського обліку, в яких відображається зміст господарської операції, таким чином у позивача відсутнє завищення валових витрат за період, що перевірявся.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ судом встановлено наступне.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентами, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Судом встановлено, що спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальників - БВП «Строитель-плюс», ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс», податкових накладних, які є належним чином оформленими.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Закон України «Про податок на додану вартість», а саме п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7, єдину підставу, коли не підлягають включені до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними митними деклараціями.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладним и чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 2 91 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Натомість в судовому засіданні було перевірено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар та роботи від БВП «Строитель-плюс», ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс», позивач отри мав, що підтверджується видатковими накладними, сплатив вартість товару, втому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу Україні засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, позивачем, під час: формування податкового кредиту, булу дотримані положення Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державну реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які перед бачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем У суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняєтеся батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо :його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч. 1 статті 207 ГК України також до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

У судовому засіданні, на підтвердження господарських операцій, що відбулися у перевіряємий відповідачем період, були надані копії відповідних платіжних доручень та інших первинних документів. Всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначених господарських операцій, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки не надано оцінку первинним документам позивача, натомість суд зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок по БВП «Строитель-плюс», ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс» не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій між вказаними особами та позивачем.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом також враховано, що у разі коли встановлюється, що правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд також враховує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, що відображено в бухгалтерському обліку платника податків , що під час судового розгляду було доведено позивачем, а саме наданим документами оприбуткування придбаного товару та його подальше використання в господарські діяльності.

Таким чином, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за період, що перевірявся.

Суд також враховує, що оскільки встановлена протиправність Наказу В.о. Начальника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС І. Коробчука від 19.09.12р. №2243 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ», відповідачем були передчасно зроблені висновки про недостовірність податкової звітності позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.12р. №0008992204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 527410,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 114736,00грн., №0009002204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 803753,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 157490,00грн.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ», суд зазначає, що у даному випадку належним та достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування наказу В.о. Начальника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС І. Коробчука від 19.09.12р. №2243 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ», визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.11.12р. №0008992204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 527410,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 114736,00грн., №0009002204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 803753,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 157490,00грн., який в повній мірі забезпечує поновлення порушеного права позивача, що відповідає меті адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим ДПС 2162,10грн. судового збору та 18503,00грн. витрат на проведення експертизи.

У зв'язку з чим. суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 11.07.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 16.07.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ В.о. Начальника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС І. Коробчука від 19.09.12р. №2243 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КРПМТЗ «АГРОСНАБ»

3.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.11.12р. №0008992204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 527410,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 114736,00грн., №0009002204, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 803753,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 157490,00грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Кримське республіканське підприємство матеріально-технічного забезпечення «АГРОСНАБ» (95492, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Московське шосе, 11-й км., ЄДРПОУ 00914042) шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (ЄДРПОУ 36822070) 2163,20грн. судового збору та 18503,00грн. витрат на проведення експертизи.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.