Ухвала

від 24.07.2013 по справі 812/3799/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року справа №812/3799/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Манаєві М.В.,

за участі представника позивача Нечай С.В.,

представника відповідача Кормильцева А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі 812/3799/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 19.04.2013 року звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» є юридично особою та зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 05.03.2008 року, ідентифікаційний код № 35773803 (а.с. 09, 10).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі №2а/1270/8843/2012 задоволено, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі №2а/1270/8843/2012 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державна податкова служба України, про визнання неправомірним та скасування наказу від 29.09.2012 року №1072 в частині задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2012 року №1072 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (а.с.16-19, 50-58).

05 березня 2013 року по справі №2а/1270/8843/2012 було видано виконавчий лист, зі змісту якого вбачається, що предметом виконання є: визнати неправомірним та скасувати Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2012 року №1072 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 11).

Вказаний виконавчий лист позивач разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2013 року за вих. №380 направив до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (а.с.71-72).

Постановою від 19 березня 2013 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служи України Гречуха О.Я., керуючись п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відмовив в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа № 2а/1270/8843/2012 (а.с.5).

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документа, відповідач як підставу відмови зазначив, що виконавчим документом не визначено будь-яких заходів примусового виконання рішення, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 32 Закону № 606 «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон № 606) заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

З аналізу наведеного вбачається, що ст. 32 Закону № 606 встановлює вичерпний перелік заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до статті 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а відповідно до статті 14 КАС України, постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

У примусовому порядку виконуються рішення суду, якими задоволено позовні вимоги про зобов'язання боржника або відповідача до виконання певних дій та які вимагають вжиття заходів примусового виконання.

Оскільки, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі №2а/1270/8843/2012 скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року, та по справі прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог та визнано неправомірним і скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2012 №1072 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, тому з дня набрання постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року законної сили постанови відсутня необхідність додаткового скасування вказаного наказу відповідачем - Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що даний виконавчий документ не підлягає примусовому виконанню, так як суд вже сам скасував наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2012 №1072 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності

Крім того, а ні постанова суду, а ні виконавчий лист не містять заходів, які необхідно вчинити відповідачу - Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.

Стаття 26 Закону 606 містить перелік підстав, відповідно до яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження за виконавчим листом, виданим 05.03.2013 Луганським окружним адміністративним судом, також не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Тобто, суд не може зобов'язати державного виконавця прийняти певну постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки вчинення таких дій згідно із Законом України «Про виконавче провадження» може здійснюватися тільки державним виконавцем.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач діяв у порядок та спосіб, передбачений Законом Укрїни «Про виконавче провадження» та правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі 812/3799/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі 812/3799/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвалу складено 29 липня 2013 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін