Постанова

від 26.07.2013 по справі 814/3317/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

26.07.2013 р. Справа № 814/3317/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданнямДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, (вул. Г. Петрової, 2-а,Миколаїв,54029)

доПриватного підприємства "Майклод-Юг", (вул. Новосельська, 25,Миколаїв,54002)

прозупинення видаткових операцій на рахунках, В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) відповідно до уточнених позовних звернулась до суду із поданням, в якому просить зупинити видаткові операції на рахунках приватного підприємства "Майклод-Юг" (далі - відповідач, Підприємство) строком на 30 днів, посилаючись на наявність у суб'єкта господарювання боргу та перешкоджання податковому керуючому у виконанні його обов'язків.

Відповідач в судове засідання викликався телефонограмою, але за телефонами, вказаними в поданні, зв'язок відсутній. Враховуючи, що подання про зупинення видаткових операцій має бути розглянуто у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, суд вважає, що ним вжиті всі заходи для належного сповіщення відповідача про час і місце розгляду подання.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи, що від представника ДПІ до суду надійшло клопотання про слухання справи в порядку письмового провадження, а судом вжиті всі заходи для повідомлення відповідача, суд вважає за можливе розглянути подання в письмовому провадженні, адже процедура розгляду справи в письмовому провадженні не суперечить особливостям розгляду подання, передбаченим ст. 183 3 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість подання, зважаючи на таке.

31 травня 2013 року ДПІ прийняла податкову вимогу № 128-19, якою Підприємству визначено суму податкового боргу в розмірі 775726,66 грн., з яких 555357,67 грн. основний платіж, 158935,0 грн. штрафні (фінансові) санкції і 61433,99 грн. пені.

Згідно ст. 91 п. 91.1. ПК України, керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого.

Як вбачається з наказу 8 липня № 19, податковим керуючим Підприємства призначена Махалова О.М..

Відповідно до ст. 91 пп. 91.3. ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Згідно до ст. 89 п. 89.4. ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Таким чином, законодавцем встановлені дві підстави для складання податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, які можуть існувати одночасно або окремо і для складання вказаного акту достатньо наявності хоча б однієї з них: платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу, та/або платник податків не подає документів, необхідних для такого опису.

11 червня 2013 року ДПІ направило на адресу Підприємства лист, яким посадові особи відповідача запрошувались на 5 липня 2013 року до ДПІ. Одночасно цей лист містить вимогу ДПІ про надання документів на ліквідне майно. В матеріалах справи наявні докази надіслання на адресу відповідача зазначеного листа.

ДПІ вказує на те, що відповідач у зазначений в листі строк до нього не прибув, документів на майно не надав, у зв'язку із чим податковим керуючим 08 липня 2013 року складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 6/19-025, а також акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого.

Суд погоджується із доводами контролюючого органу про те, що ненадання на вимогу податкового керуючого необхідних документів, в даному випадку слід розцінити як перешкоджання його діяльності.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в листі від 29 квітня 2013 р. № 642/12/13-13, ПК України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків. Аналіз норм ПК України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин. Так, відповідно до ст. 59 ч. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту. Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках, а тому з урахуванням змісту ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених ПК України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків. За таких обставин, повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку. При цьому зазначені вимоги можуть бути розглянуті судами як у загальному порядку позовного провадження, так і за поданням органу державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, внесеним до суду на підставі ст. 183 3 ч. 1 п. 1 КАС України.

Відповідно до ст. 89 п. 89.4. абз. 3 ПК України, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Тобто за правилами цієї статті, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків вводиться на невизначений строк і припиняється лише у разі складення акта опису майна платника податків у податкову заставу.

В той же час, ст. 91 п. 91.4. абз. 2, 3 ПК України визначає, що cтрок, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Зважаючи, на наявність у суб'єкта господарювання боргу та перешкоджання податковому керуючому у виконанні його обов'язків, вищенаведене є підставою для задоволення подання про зупинення видаткових операцій на рахунках боржника строком на 30 днів.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 128, 158, 160-163, 183 3 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Подання державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити. 2. Зупинити видаткові операції на рахунках приватного підприємства "Майклод-Юг" (м. Миколаїв, вул. Новосельська, 25, 54002, ЄДРПОУ 37157536, банківські реквізити не відомі) шляхом накладення арешту на кошти, які знаходяться у банку, на строк 30 днів, з 26 липня 2013 року до 26 серпня 2013 року включно. 3. Постанова підлягає негайному виконанню. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний