Рішення

від 24.07.2013 по справі 908/1812/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/56/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 Справа № 908/1812/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Хилько Ю.І.

За участю представників: від позивача - Немерюк О.А., довіреність від 09.07.2013 р.; від відповідача - Пугач Н.О., доручення від 06.07.2013 р.;

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1812/13

за позовом: Приватного підприємства "АГОРА КО" (юридична адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 17, корп. 2; поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1а, скорочено ПП "АГОРА КО")

до відповідача: Приватного підприємства "ВСЕСВІТ КО" (69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 40, скорочено ПП "ВСЕСВІТ КО" )

про стягнення суми.

Сутність спору:

Приватним підприємством "АГОРА КО" заявлено позовні вимоги до Приватного підприємства "ВСЕСВІТ КО" про стягнення заборгованості, згідно договору № П_72АГ від 04.10.2010 р. у розмірі 520996,77 грн. основного боргу, 9956 грн. пені, 1926,97 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.05.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1812/13, якій присвоєно номер провадження 34/56/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.07.2013 р., в судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.07.13 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.12.2012 р. відповідачу було відвантажено товар на суму 319642,63 грн., згідно видаткової накладної № AGKV-000077 та на суму 201354,14 грн., згідно видаткової накладної № AGKV-000083, що разом складає 520996,77 грн., яку ПП "ВСЕСВІТ КО" не оплатило в повному обсязі. Таким чином, позивач просить стягнути з ПП "ВСЕСВІТ КО" 520996,77 грн. заборгованості за поставлений товар, 9956 грн. пені, 1926,97 грн. 3 % річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП "АГОРА КО" посилається на ст. ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 199, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 16, 21, 509, 525, 526, 546, 627 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2013 р. підтримав позовні вимоги, відповів на поставлені судом питання.

10.07.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ПП "ВСЕСВІТ КО" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує проти наявної заборгованості, визнає позов та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.07.2013 р. повністю визнала позовні вимоги, відповіла на поставлені судом питання.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2010 року ПП "АГОРА КО" (постачальник) та ПП "ВСЕСВІТ КО" (дистриб'ютор) укладено договір № П_72АГ (далі договір № П_72АГ ).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору № П_72АГ постачальник зобов'язується постачати продукцію та відповідні до неї документи у власність дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти їх та сплатити на умовах цього договору. Дистриб'ютор бере на себе зобов'язання купувати продукцію (надалі-товар) постачальника для її подальшої реалізації.

Згідно п. 3.4 договору № П_72АГ, товар переходить у власність дистриб'ютора з моменту відмітки останнього про прийняття товару у товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 3.1. договору № П_72АГ, постачання товару відбувається автомобільним транспортом на умовах DDU (склад дистриб'ютора - м. Київ, вул. Пухівська, 1А), згідно міжнародних правил тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС 2000".

Пунктами 8.1., 8.2. договору № П_72АГ визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2009 року. Строк дії договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше як за один місяць до закінчення строку його дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити чи припинити його дію.

Доказів припинення дії договору сторонами не надано.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

26.12.2012 р. ПП "АГОРА КО" було поставлено та передано у власність ПП "ВСЕСВІТ КО" товар на загальну суму 520996,77 грн., що підтверджується видатковою накладною № AGKV-000077 від 26.12.2012 р. на суму 319642,63 грн. та видатковою накладною № AGKV-000083 від 26.12.2012 р. на суму 201354,14 грн., які підписані та скріплені печатками сторін (а.с. 25, 26).

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. договору № П_72АГ передбачено, що сплата поставленого постачальником товару проводиться дистриб'ютором у термін 60 календарних днів з моменту переходу права власності на відвантажений товар, згідно з п. 3.4. цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Якщо день сплати випадає на вихідний або святковий день, сплата проводиться у перший банківський день, наступний за датою сплати.

Видаткові накладні підписані 26.12.2012 р., тому відповідач мав оплатити товар до 24.02.2013 р.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вбачається з наведених вище документів, на теперішній час у ПП "ВСЕСВІТ КО" існує заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 520996,77 грн.

Сторонами оформлено акт звірки взаєморозрахунків за період: з 20.12.2012 р. по 24.06.2013 р., з якого вбачається, що станом на 24.06.2013 р. у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 520996,78 грн. Даний акт звірки підписано та скріплено печатками сторін.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 520996,77 грн., доказів оплати наявної заборгованості ПП "ВСЕСВІТ КО" не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 520996,77 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1926,97 грн. 3% річних за період: з 25.02.2013 р. по 10.04.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що дана вимога позивача законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9956 грн. пені за період: з 25.02.2013 р. по 10.04.2013 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.1. договору, який передбачає, що у випадку порушення термінів сплати товару, які передбачені пунктом 4.2. договору, дистриб'ютор сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення обов'язків, від суми простроченого платежу за кожен день затримання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що правильною сумою нарахування пені є 9634,87 грн. В іншій частині стягнення пені, вимога позивача задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ВСЕСВІТ КО" (69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи: 34453618) на користь Приватного підприємства "АГОРА КО" (07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 17, корп. 2; , ідентифікаційний код юридичної особи: 36107552) 520996 (п'ятсот двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 77 коп. основного боргу, 9634 (дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 87 коп. пені, 1926 (одна тисяча дев'ятсот двадцять шість) грн. 97 коп. 3 % річних, 10651 (десять тисяч шістсот п'ятдесят один) грн. 19 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя А.О. Науменко