Рішення

від 22.07.2013 по справі 908/1712/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/45/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2013 Справа № 908/1712/13

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "ПТБ-08", 69096, м. Запоріжжя, вул. Третьої п'ятирічки, буд. 70

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Янцівський гранітний кар'єр", 70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт Кам'яне, вул. Зелена, буд. 30

про стягнення 48 615,94 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Іванченко П.О., довіреність від 14.01.13 б/н

СУТЬ СПОРУ:

20.05.13 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ПТБ-08" (далі ТОВ "ПТБ-08") з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Янцівський гранітний кар'єр" (надалі ПАТ "Янцівський гранітний кар'єр") за договором поставки від 22.11.12 № 22/11/12 заборгованості в сумі 48 615,93 грн., з якої: 44 131 грн. основний борг, 3 700,75 грн. пені, 44,04 грн. індексу інфляції та 740,15 грн. 3% річних.

У відповідності до ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), 20.05.13 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ "ПТБ-08" до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 20.05.13 судом порушено провадження у справі № 908/1712/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 17/45/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 10.07.13.

Ухвалою від 10.07.13 у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника позивача розгляд справи судом відкладено на 22.07.13.

Вбачається, що позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача загальну суму боргу в розмірі 48 615,93 грн. При цьому, із змісту позовних вимог слідує, що позивач заявляє до стягнення 44 131 грн. основного боргу, 3 700,75 грн. пені, 44,04 грн. індексу інфляції та 740,15 грн. 3% річних, що в загальній сумі позовних вимог становить 48 615,94 грн. Жодного пояснення, заяви чи обґрунтування з цього приводу позивачем до матеріалів справи № 908/1712/13 не додано.

Отже, суд виходить з того, що загальна сума боргу, яка заявлена позивачем у позовній заяві становить 48 615,94 грн., з якої: 44 131 грн. основний борг, 3 700,75 грн. пені, 44,04 грн. індексу інфляції та 740,15 грн. 3% річних.

У засіданні суду 22.07.13, на підставі ст. ст. 82-1, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено відповідача про дату складення повного рішення.

Позивач обґрунтовує вимоги ст.ст. 258, 526, 599, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 224, 232 ГК України, у позовній заяві зазначав наступне. 22.11.12 між сторонами у справі укладено договір поставки № 22/11/12, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 98 931 грн., що підтверджується видатковою накладною від 10.12.12 № РН-000188, податковою накладною від 10.12.12 № 1 та довіреністю від 10.12.12 № 811, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково в сумі 54 800 грн. Отже, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 44 131 грн. За порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 3 700,75 грн. - пені, 44,04 грн. індексу інфляції та 740,15 грн. - 3% річних. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач у запереченні на позов зазначає, що позивач при розрахунку основного боргу не врахував платежі, які здійснювались відповідачем 12.04.13 на суму 5000 грн., 17.04.13 на суму 5000 грн., 24.04.13 на суму 2000 грн. та 15.05.13 на суму 5000 грн. Отже, як стверджує відповідач заборгованість на сьогоднішній день становить 27 131 грн. Також, на думку відповідача, сума гонорару адвоката в розмірі 5000 грн. не є розумною оскільки справа не відноситься до категорії складних, а при подачі позову адвокатом було не вірно розраховано суму боргу та пені. З огляду на викладене, відповідач просить суд позов задовольнити частково, зменшити суму стягнення основного боргу до 27 131 грн., зменшити розмір пені, у відшкодуванні витрат на оплату послуг адвокату відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "ПТБ-08" (Продавець) та публічним акціонерним товариством "Янцівський гранітний кар'єр" (Покупець) укладено договір поставки № 22/11/12, за умовами якого (п. 1.1. договору) Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених в цьому договорі, дизельне паливо та бензин.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що кількість, ціна та строки поставки товару узгоджуються сторонами в специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.3. договору, датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем за видатковою накладною.

Згідно з умовами п. 4.6. договору, на кожну партію товару продавець повинен надати наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- податкову накладну;

- сертифікат (паспорт) якості підприємства-виготовлювача;

- товаротранспортну накладну;

- видаткову накладна.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.13, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору (10.5. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/1712/13, на виконання умов спірного договору поставки та у відповідності до узгодженої між сторонами Специфікації № 1 від 23.11.12, ТОВ "ПТБ-08" поставлено відповідачу товар - дизельне паливо у кількості 10 095 л на загальну суму 98 931 грн., у т.ч. ПДВ - 16 488,50 грн.

Факт здійснення поставки товару відповідачу на вказану суму підтверджується належним чином засвідченою копією видаткової накладної від 10.12.12 № РН-000188, податковою накладною від 10.12.12 № 1 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 10.12.12 № 811, які містяться в матеріалах справи та не заперечувався представником відповідача в ході розгляду цієї справи.

Згідно з п. 5.1. договору, Покупець здійснює оплату отриманого товару згідно виставленого рахунку протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково на суму 54 800 грн., чим порушив умови договору.

Позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 44 131 грн.

При цьому, відповідач в ході розгляду справи надав суду платіжні доручення від 12.04.13 № 135, від 17.04.13 № 915, від 24.04.13 № 962 та від 15.05.13 № 1092 про сплату основного боргу за дизельне паливо на загальну суму 17 000 грн.

Оскільки із змісту вказаних вище платіжних доручень слідує, що оплата відповідачем здійснювалась згідно рахунку-фактури від 10.12.12 № СФ-0000184, на який є посилання у видатковій накладній від 10.12.12 № РН-000188, то суд дійшов висновку, що сплата відповідачем коштів в розмірі 17 000 грн. була здійснена саме на виконання умов спірного договору поставки та Специфікації від 23.11.12 № 1.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що відповідачем 12.04.13, 17.04.13, 24.04.13 та 15.05.13, тобто до порушення провадження у справі № 908/1712/13, було сплачено суму основного боргу за дизельне паливо в розмірі 17 000 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17 000 грн. заявлені безпідставно. У зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволені позову в частині стягнення з відповідача 17 000 грн. боргу за поставлене дизельне паливо.

Доказів сплати решти суми боргу в сумі 27 131 грн. за поставлений позивачем товар матеріали справи не містять.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 27 131 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 131 грн. боргу за договором поставки від 22.11.12 № 22/11/1 підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.2. договору поставки від 22.11.12 передбачено, що у випадку виникнення грошової заборгованості за цим договором, у будь-якої із сторін перед іншою стороною, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

ТОВ "ПТБ-08" надано розрахунок штрафної санкції (пені), яка за розрахунком позивача, становить 3 700,75 грн. за період з 01.01.13 по 19.04.13.

Разом з тим, за розрахунком суду, який здійснений судом з урахуванням здійснених відповідачем платежів - 12.04.13 та 17.04.13, розмір пені за заявлений позивачем період становить 3 700,38 грн.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 3 700,38 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються через необґрунтованість.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 740,15 грн. за період з 01.01.13 по 19.04.13.

За розрахунком суду, який здійснений з урахуванням здійснених відповідачем платежів - 12.04.13 та 17.04.13, розмір 3% річних складає 740,08 грн. У зв'язку з чим, вимоги про стягнення 3 % річних задовольняються судом в розмірі 740,08 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються через необґрунтованість.

Також, позивачем заявлено до стягнення 44,04 грн. індексу інфляції за період з січня 2013 року по квітень 2013 року.

Розрахунок індексу інфляції в сумі 44,04 грн. за період з січня 2013 року по квітень 2013 року здійснений позивачем вірно, у зв'язку з чим, вимоги в цій частині задовольняється судом повністю.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Керуючись ст. 44 ГПК України, позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000 грн. В доказ надання адвокатських послуг суду надано договір про надання юридичної допомоги від 15.04.13 № 324, акт прийому-передачі наданих послуг від 18.04.13, банківська виписка, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Севастьянова Р.Ю. серії В00 № 210051, свідоцтво платника єдиного податку серії Б № 755479 та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 26.11.03 № 435, відповідно до якого громадянин Севастьянов Роман Юрійович має право на заняття адвокатською діяльністю.

У визначенні розміру суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката, судом враховано, що позивач не надав суду встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; час, який був витрачений уповноваженим представником позивача (чи адвокатом) на підготовку цієї позовної заяви та матеріалів по ній; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалась в країні або в регіонів; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що:

- розмір відшкодування судових витрат, у т.ч. оплати послуг адвоката, не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним з огляду на складність та обставини справи,

- що позивач не надав суду: встановлених нормативно-правовими актами норм видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартості економних транспортних послуг; доказів вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалась в країні або в регіоні; ін. наявних відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг,

- що позивач не надав суду доказів на підтвердження щодо часу, який був витрачений уповноваженим представником позивача (чи адвокатом) на підготовку цієї позовної заяви та матеріалів по ній;

- не складність справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру судових витрат на оплату послуг адвоката до суми 300 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1 118,86 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 44, 48, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Янцівський гранітний кар'єр" (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт Кам'яне, вул. Зелена, буд. 30, код ЄДРПОУ 05467607, р/р 26005702922907 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПТБ-08" (69096, м. Запоріжжя, вул. Третьої п'ятирічки, буд. 70, код ЄДРПОУ 35719238, р/р 26001007000398 в АТ «Родовідбанк» м. Київ, МФО 321712) - 27 131 (двадцять сім тисяч сто тридцять одну) грн. 00 коп. основного боргу, 3 700 (три тисячі сімсот) грн. 38 коп. пені, 740 (сімсот сорок) грн. 08 коп. 3% річних, 44 (сорок чотири) грн. 04 коп. індексу інфляції, 300 (п'ятсот) грн. 00 коп. на оплату послуг адвоката та 1 118 (одну тисячу сто вісімнадцять) грн. 86 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 25.07.13.

Суддя В.Л. Корсун