Постанова

від 18.07.2013 по справі 2а-12458/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 р. 15:52 Справа №2а-12458/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС,

про визнання протиправним та скасування рішення від 02.08.10р. №0022452301

за участю представників:

позивача - Овсянікова І.В., договір від 13.09.10р.,

відповідача - не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» (далі - позивач, ТОВ «Технології захисту рослин») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - ДПІ в м. Сімферополі АР Крим) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 690000,00грн. від 02.08.10р. №0022452301.

Позовні вимоги мотивовані невірним застосуванням відповідачем при проведенні перевірки вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.09.10р. визнано поважною причину пропуску строку звернення позивача до суду та поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.07.03р. проведено заміну первинного відповідача по справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС (далі - відповідач).

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

10.08.04р. Державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим позивач зареєстрований у якості юридичної особи (а.с. 6).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

У відповідності до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

23.07.10р. посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Технології захисту рослин» з питань правових відносин з ПП «Колос». За результатами зазначеної перевірки було складено акт №9977/23-2/33130930 (а.с. 19-24).

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем, в тому числі, п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у тому, що ТОВ «Технології захисту рослин» за період з 01.01.08р. по 30.09.09р. були отримані грошові кошти за реалізований товар ПП «Колос» у сумі 138000,00грн. в готівковій формі без застосування розрахункових операцій: за 2008 рік - на суму 99000,00грн., за 2009 рік - на суму 39000,00грн. Готівка надходила до каси підприємства по приходним касовим ордерам.

На підставі виявленого порушення, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 02.08.10р. було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0022452301 на суму 690000,00грн. (а.с.18).

Непогоджуючись із виявленим порушенням, та винесеним на його підставі рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду, поклавши в обґрунтування своїх вимог позицію, відповідно до якої ТОВ «Технології захисту рослин», у період, що перевірявся, товар не відвантажував ПП «Колос», грошові кошти у загальному розмірі 138000,00грн., від ПП «Колос» не отримував, а отже вони не повинні бути оприбутковані в його касі.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Статтею 1 вказаного Закону передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 вказаного Закону передбачені обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, згідно з п. 1 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Судом зазначає, що Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.09.12р. по справі №2а-11902/10/12/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, спонукання до виконання певних дій (а.с. 75-79), яка набрала законної сили, встановлено, що між Позивачем та Приватним Підприємством «Колос» 21.05.08р. був укладений договір купівлі-продажу №28.

У відповідності до п.1.1 цього договору встановлюється, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити товар за найменуванням, у кількості та на умовах даного договору.

З п. 2.1. цього договору витікає, що покупець зобов'язаний був передати, а покупець прийняти та оплатити товар - грандстар кількості 50 кг, ціною 1980,00грн. за 1 кг, отже загальна вартість товару за даним договором склала 99000 грн. Згідно умов даного договору була виписана накладна № 67 від 21.04.08р.

На виконання умов даного договору з ПП «Колос» на користь Позивача були передані грошові кошти, що підтверджувалось копіями прибуткових касових ордерів 524539 від 15.04.08р. на суму 9900,00грн., 524535 від 21.04.08р. на суму 9900,00грн., 524536 від 18.04.08р. на суму 9900,00грн., 524533 від 14.04.08р. на суму 9900,00грн., 524538 від 16.04.08р. на суму 9900,00грн., 524537 від 17.04.08р. на суму 9900,00грн., 524548 від 09.04.08р. на суму 9900,00грн., 524547 від 08.04.08р. на суму 9900,00грн., 524549 від 10.04.08р. на суму 9900,00грн., 524532 від 11.04.08р. на суму 9900,00грн., а всього на суму 99000,00грн.

Окрім того між ТОВ «Технології захисту рослин» та ПП «Колос» була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу ярового ячменя, що підтверджувалось накладною №68 від 05.03.09р. На виконання даного зобов'язання ПП «Колос» передало на користь ТОВ «Технології захисту рослин» грошові кошти на загальну суму 39000,00грн., що підтверджувалось прибутковими касовими ордерами 524540 від 09.03.09р. на суму 10000,00грн., 524534 від 10.03.09р. на суму 10000,00грн., 524531 від 11.03.09р. на суму 9000,00грн., 524550 від 06.03.09р. на суму 10000,00грн., а всього на суму 39000,00грн.

Частиною першою ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

До матеріалів справи були долучені Ухвали Господарського суду АР Крим від 01.12.11р. та від 19.01.12р. по справі № 5002-4/4238-2011 про визнання договору купівлі-продажу недійсним (а.с. 80-82).

У відповідності до тексту мотивувальної частини ухвали Господарського суду АР Крим від 19.01.12р. по справі №5002-4/4238-2011 Господарським судом АР Крим, було встановлено: «на даний час взаємовідносини з позивачем (ТОВ «Технології захисту рослин») врегульовані шляхом укладення між позивачем (ТОВ «Технології захисту рослин») та відповідачем (ПП «Колос») шляхом укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди №1 від 22.05.08р. до договору купівлі-продажу №28 від 21.05.08р. та додаткової угоди від 16.03.09р. щодо зобов'язань, які виникли з правовідносин, що підтверджується рахунком від 06.03.09р. на загальну суму 39000,00грн., виставленим позивачем відповідачеві на сплату товару - ячмінь. На підставі цих угод, взаємні зобов'язання між позивачем та відповідачем було припинено внаслідок неможливості їх виконання позивачем, у зв'язку з відсутністю на складі позивача відповідного товару - грандстар, ячмінь. Грошові кошти, сплачені позивачем в якості авансу за рахунком та договором, позивачем були повернуті в повному обсязі.

Враховуючи обставини, встановлені Господарським судом АР Крим по справі №5002-4/4238-2011 та відображені в ухвалі від 19.01.12р., суд дійшов до висновку, що передачі та отримання товару між ТОВ «Технології захисту рослин» та «Колос» за відповідними зобов'язаннями не відбулося.

Судом, по справі №2а-11902/10/12/0170, з урахуванням вищевказаних матеріалів господарської справи було встановлено, що повернення грошових коштів за вищевказаними зобов'язаннями від ТОВ «Технології захисту рослин» до ПП «Колос» підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Суд зазначає, що за наявності судового рішення по господарській справі були встановлені обставини відсутності зобов'язань сторін за договором № 28 від 21.05.08р. та зобов'язань, які виникли з правовідносин, що підтверджується рахунком від 06.03.09р. на загальну суму 39000,00грн., ці обставини є такими, що не потребують доказування та приймаються судом як доведені.

Проте, суд вважає доведеним факт отримання коштів позивачем за період з 01.01.08р. по 30.09.09р. у сумі 138000,00грн.

На підставі вищевикладеного суд погоджується із висновками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо отримання ТОВ «Технології захисту рослин» за період з 01.01.08р. по 30.09.09р. грошових коштів за реалізований товар ПП «Колос» у сумі 138000,00грн. в готівковій формі без застосування розрахункових операцій: за 2008 рік - на суму 99000,00грн., за 2009 рік - на суму 39000,00грн.

Проте стосовно правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) відповідно до постанови від 02.08.10р. №0022452301, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути засновані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Штрафні санкції за порушення ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкцій та є такими санкціями за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративного-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Адміністративно-господарські санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, є конфіскаційними.

Відповідач вважає, що виходячи з положень преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо поширення його дії на порядок нарахування і сплати штрафних санкцій і пені не можуть бути віднесені до адміністративно-господарських санкцій.

В зв'язку з тим, що порушення позивачем п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зафіксоване в акті перевірки від 23.07.10р. №9977/23-2/33130930, мале місце за період з 01.01.08р. по 30.09.09р., а рішення №002245230, яким за вказане порушення стосовно позивача застосовані штрафні санкції в сумі 690000,00грн., винесено 02.08.10р., суд приходить до висновку про пропущення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим річного строку застосування до адміністративно-господарських санкцій за вищезазначене порушення, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, а отже рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.10р. №002245230 на суму 690000,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 18.07.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 23.07.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.10р. №002245230 на суму 690000,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології захисту рослин» (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 Років Жовтня, б. 6, і.к. 33130930) шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (ЄДРПОУ 36822070) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.