Рішення

від 27.07.2013 по справі 904/4628/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.13р. Справа № 904/4628/13

За позовом Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК БУД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 15 902 грн. 47 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Онопрієнка О.П. - представник, довіреність № 1 від 16.01.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація", м. Київ (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК-БУД" (далі - Відповідач) суму 15 000 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 902 грн. 47 коп. - 3% річних, а всього 15 902 грн. 47 коп. заборгованості за договором оренди № 30/11 від 21.03.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору оренди № 30/11 від 21.03.2011 року укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2013 року порушено провадження у справі №904/4628/13 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2013 року розгляд справи відкладено на 24.07.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

У судовому засіданні 24.07.2013 року представник відповідача подав додаткові письмові пояснення № 297 від 23.07.2013 року (а. с. 40).

В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

21.03.2011 року між Дочірнім підприємством "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" ( далі - Позивач/Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ММК БУД" (далі - Відповідач/Орендар) було укладено договір оренди № 30/11 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач передає відповідачу в орендне користування підкранові колії у кількості 25 метрів погонних, які укомплектовані залізобетонними балками, рейками типу Р-65, накладними пластинами та кріпленнями рейок до залізобетонних балок (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що орендар приймає Колії по Акту прийому - передачі.

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість щомісячної оренди "Колії" складає 7500 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ. Орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Орендодавця у строк до 10 числа.

Термін дії Договору з моменту підписання Договору обома сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору оренди, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

Розглянувши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем 21.03.2011 року було передано в оренду відповідачу підкранові колії у кількості 25 метрів погонних в комплектації, що підтверджується актом прийому передачі від 21.03.2011року (а.с.11).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1 Договору, Орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Орендодавця у строк до 10 числа.

Позивач у позовній заяві стверджує, що Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості послуг оренди не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла основна заборгованість в розмірі 15 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 21.05.2013 року направив на адресу відповідача вимогу вих. № 232 (а. с. 14) про сплату зазначеної заборгованості, яка була залишена останнім без відповіді.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчить з матеріалів справи, Відповідачу 31.03.2011 року Відповідачу було виписано рахунок № 55 на суму 7 500 грн. 00 коп. за монтаж та демонтаж колій, який Відповідачем був оплачений 20.04.2013 року, що підтверджується банківською випискою (а. с. 45) та платіжним дорученням № 2239 від 20.04.2011 року (а. с. 46), в якому в графі призначення платежу зазначено: "оплата за оренду колії згідно рахунку № 55 від 31.03.2011 року". Але, Договір не передбачає умов щодо оплати монтажу та демонтажу колій.

Таким чином, суд вважає, що заборгованість Відповідача перед Позивачем на момент розгляду справи становить 7 500 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу 902 грн. 47 коп. 3% річних за період з 10.06.2011 року по 10.06.2013 року, що відображається в розрахунку позивача (а. с. 5).

Однак позивачем невірно визначено суму заборгованості, на яку він може проводити відповідні нарахування з огляду на те, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем з орендної плати становить 7 500 грн. 00 коп., тому саме на дану суму Позивач має право нараховувати 3% річних.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, господарським судом встановлено, що 3% річних за період з 10.06.2011 року по 10.06.2013 року становить 451 грн. 23 коп. (розрахунок - а. с. 47).

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за період з 10.06.2011 року по 10.06.2013 року підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 451 грн. 23 коп.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість по орендній платі у розмірі 7 500 грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі 451 грн. 23 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ММК-БУД" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Курсантська, 23; ЄДРПОУ 34410574) на користь Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (04209, місто Київ, вулиця Лебединська, 2, ЄДРПОУ 04012856) 7 500 грн. 00 коп. - заборгованості по орендній платі, 451 грн. 23 коп. - 3% річних, 860 грн. 25 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текс рішення складено 29.07.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин