Постанова

від 29.07.2013 по справі 913/940/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.07.2013р. справа №913/940/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакк», м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. (повний текст від 17.06.2013р.) у справі №913/940/13 (суддя Зюбанова Н.М.)

за позовом Луганської міської ради. м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакк», м. Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Луганська міська рада, м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакк», м. Луганськ, про внесення змін до договору оренди землі від 25.07.2007р., державна реєстрація від 26.09.2007р. №040740200230, який укладений з ТОВ «Лакк» відносно земельної ділянки площею 0,0097га терміном на 49 років за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна (в районі вул. Кошевого), а саме: просив викласти п.8 розділу «Орендна плата» вказаного договору у новій редакції: « 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

Рішенням від 12.06.2013р. господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши такий висновок тим, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази законодавчої зміни граничного розміру орендної плати за спірну земельну ділянку, а також умови договору, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. у справі №913/940/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що у рішенні не чітко викладені заперечення відповідача та не надано правової кваліфікації встановлених фактів і доказів з посиланням на законодавство, яким керувався суд, вирішуючи даний спір. Так, за твердженням скаржника, дія рішення Луганської міської ради №25/5 від 31.10.2007р. «Про деякі питання щодо плати за землю у м. Луганську» розповсюджується тільки на відносини оренди земельних ділянок, що виникли після набрання чинності вказаним рішенням. Крім того, заявник апеляційної скарги звертає увагу апеляційного господарського суду на той факт, що за умовами спірного договору його положення діють навіть у разі зміни діючого законодавства, а також на те, що позивач втратив право на вимоги про внесення відповідних змін до спірного договору з посиланням на рішення Луганської міської ради №25/5 від 31.10.2007р. та №33/13 від 25.04.2008р., оскільки останні втратили чинність згідно п.3 рішення Луганської міської ради №9/12 від 27.05.2011р.

Вищевикладене, на думку заявника, не було взято до уваги судом першої інстанції, що є підставою для відмови у задоволенні позову, а отже - скасування незаконного та необґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

Представники сторін не скористались наданим їм правом на участь у судовому засіданні, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 15.07.2013р явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луганської міської ради від 15.05.2007р. №18/50 ТОВ «Лакк» було затверджено проект відведення земельних ділянок та передано в оренду терміном на 49 років земельні ділянки, які за своїм функціональним призначенням (категорією) відносяться до земель житлової та громадської забудови, площею 0,0097га та площею 0,0346га під благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: вул. Оборонна (в районі вул. Кошевого).

На підставі вказаного рішення 25.07.2007р. між Луганською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лакк» (орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований, про що у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська вчинено запис від 26.09.2007р. за №040740200230), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0097га терміном на 49 років під благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна (в районі вул. Кошевого).

На момент укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 760,61грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки без застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 10 401,02. (п.4 договору).

Згідно п. 8 договору, річна орендна плата встановлюється у розмірі 250 відсотків земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки, у гривнях.

Обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться в порядку, визначеному у п.9 договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбуваються протягом терміну дії договору оренди (п.10 договору).

Відповідно до п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

У разі зміни земельного податку протягом терміну дії договору, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін в договір. Про зміну земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації (п. 14 договору).

Згідно п. 34 договору, зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та нотаріально посвідчується. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

З матеріалів справи (доданих заявником до апеляційної скарги) вбачається, що рішенням Луганської міської ради №9/12 від 27.05.2011р. було вирішено визначити, що при прийнятті міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Згідно з матеріалами справи, листом №01/03-13/394/0/2-12 від 12.01.2012р. позивач звертався до ТОВ «Лакк», повідомляв про умови ст. 288 Податкового кодексу України та зазначав про необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки №040740200230 від 26.09.2007р. в частині розміру орендної плати за землю, для приведення його у відповідність до вимог діючого законодавства та нормативно-правових актів Луганської міської ради.

У відповідь, 23.01.2012р. керівник підприємства відповідача звернувся до позивача із заявою від 18.01.2012р., в якій просив відповідно до ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» видати рішення про внесення змін, зокрема, до договору оренди землі від 25.07.2007р., державна реєстрація від 26.09.2007р. №040740200230.

Рішенням №22/118 від 30.03.2012р. Луганська міська рада вирішила внести зміни, зокрема, до договору оренди землі від 25.07.2007р., державна реєстрація від 26.09.2007р. №040740200230, укладеного на земельну ділянку площею 0,0168га за адресою: вул. Оборонная ( в районі вул. Кошевого), а саме: викласти п.8 розділу «Орендна плата» вказаного договору в новій редакції: « 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3». Пунктом 7 вказаного рішення ТОВ «Лакк» було зобов'язано у місячний термін звернутись до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладання відповідної додаткової угоди. Крім того, п.11 вказаного рішення було внесено зміни до рішення Луганської міської ради №18/50 від 15.05.2007р., а саме додано до п.3 п.3.4 наступного змісту: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

Проте, згідно довідки Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів №0596 від 21.03.2013р., ТОВ «Лакк» з питанням про внесення відповідних змін до вищевказаного договору оренди землі до Управління не зверталось, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

Згідно п. 274.1 ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

В силу перехідних положень Земельного кодексу України (чинні на момент укладення договору), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо земель, які перебувають у державній та комунальній власності, є Луганська міська рада, яка має повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою.

27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12, яким визначено, що при прийнятті міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Таким чином, за висновком судової колегії, пункт 8 розділу «Орендна плата» укладеного між сторонами договору оренди землі не відповідає вимогам чинного земельного законодавства та вказаному нормативно-правовому акту Луганської міської ради в частині визначення розміру річної орендної плати.

Пунктом 34 договору сторони передбачили можливість зміни його умов за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Згідно п.13 договору, розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з матеріалами справи, Луганська міська рада зверталась до відповідача з пропозицією про приведення договору оренди землі у відповідність з вимогами чинного законодавства, отримала від відповідача погодження, проте ТОВ «Лакк» визначених дій для внесення відповідних змін до спірного договору не вчинив.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

У пункті 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги про внесення змін у п. 8 договору оренди землі від 25.07.2007р., державна реєстрація від 26.09.2007р. №040740200230, шляхом викладення його у новій редакції: « 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3» - обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. у справі №913/940/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються приписами чинного законодавства, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. (повний текст від 17.06.2013р.) у справі №913/940/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакк», м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 12.06.2013р. (повний текст від 17.06.2013р.) у справі №913/940/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників - 5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС