Рішення

від 25.07.2013 по справі 910/9572/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9572/13 25.07.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС - НІКМА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Совіл"

про стягнення 48 511,60 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Бойченко Ю.С.(дов. від 04.06.2013)

Погоріла О.В.(дов. від 04.06.2013)

Від відповідача: Савініч О.О.(дов. від 24.07.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору на виконання агентських послуг з організації перевезення вантажів у розмірі 48 511,60 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2013 порушено провадження у справі №910/9572/13 та призначено до розгляду на 06.06.2013.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 06.06.2013 прибули представники позивача та дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 18.06.2013.

Представник відповідача в судове засідання 18.06.2013 вдруге не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 18.06.2013 прибув представник позивача та подав клопотання про витребування додаткових доказів. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 09.07.2013.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 09.07.2013 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що згідно уточнень до позовної заяви наданих позивачем, особа з якої необхідно стягувати зазначену позовну заяву змінила своє найменування з ТОВ "Логітек" та ТОВ "Совіл", а тому всі позовні вимоги позивач просить вважати заявленими до ТОВ "Совіл".

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно - експедиційна компанія "Логітек" та товариство з обмеженою відповідальністю "Совіл" мають ідентичні реєстраційні дані, а саме:

1) код ЄДРПОУ 38261524;

2) реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР 10105033460;

3) дату та номер запису в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 12.06.2012 № 1 069 102 0000 028865;

4) дату та номер про взяття на облік в органах державної податкової служби: 14.06.2012 № 16496;

5) дату та номер про взяття на облік в органах Пенсійного фонду України: 13,06.2012 № 03-47050;

6) основний вид діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту та клас професійного ризику виробництва за основним видом діяльності: 33 з прив'язкою до реєстраційного номеру взяття на облік в органах Пенсійного фонду України: 03-47050.

Вищевказане свідчить про зміну найменування юридичної особи з товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Логітек" на товариство з обмеженою відповідальністю "СОВІЛ" та зміну місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

У зв"язку з наведеним, суд ухвалою від 09.07.2013 допустив заміну у справі № 910/9572/13 первісного відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Логітек" належним відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "СОВІЛ"(04073, м. Київ, вул. Скляренка, буд. 5, код ЄДРПОУ 38261524).

Розгляд справи відкладено на 25.07.2013.

В судове засідання 25.07.2013 прибули представники позивача та відповідача, дали додаткові пояснення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС - НІКМА» (далі - Перевізник, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна компанія «Логітек» було укладено договір № 30 (далі - Договір).

В процесі розгляду справи судом було встановлено про зміну найменування юридичної особи з товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Логітек" на товариство з обмеженою відповідальністю "СОВІЛ" та зміну місцезнаходження юридичної особи.

У зв"язку з наведеним, суд ухвалою від 09.07.2013 допустив заміну у справі № 910/9572/13 первісного відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Логітек" належним відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "СОВІЛ"(04073, м. Київ, вул. Скляренка, буд. 5, код ЄДРПОУ 38261524) (далі - Експедитор, Відповідач).

За своєю правовою природою Договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором перевезення, до якого застосовуються положення ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) та ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Згідно з п. 1.1. Договору, предметом цього Договору є доручення, дане Експедитору на виконання агентських послуг з організації перевезень вантажів із залученням автотранспорту Перевізника, у зв'язку з чим Експедитор буде замовляти транспорт Перевізника і провадити з ним від свого імені всі необхідні розрахунки, а Перевізник - надавати автомобілі та здійснювати перевезення у міжміському сполученні по Україні відповідно до цього Договору та підписаної сторонами Заявкою, яка визначає умови виконання кожного перевезення та є невід'ємною частиною, цього Договору.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що Заявка має безумовний пріоритет по відношенню до Договору.

У період дії Договору Позивачем та Відповідачем, в тому числі, були оформлені заявки на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.12.2012 №№ 72/2012, 73/2012, від 17.12.2012 № 84/2012 із зазначенням, як передбачено п. 2.2. Договору, кількості та роду вантажу, вантажовідправника, вантажоотримувача, графіку подачі транспорту, ціни, а також інші необхідні умови (далі - Заявка, Заявки).

У п.п. 2, 10 Заявок визначені дата завантаження, фрахтова сума по а/м, строки оплати, а саме:

1) від 05.12.2012 № 72/2012 - дата завантаження 06.12.2012, фрахтова сума - 3100,00 грн. (три тисячі сто грн. 00 коп.), безготівкова форма оплати за оригіналами ТТН, 7-10 банківських днів ;

2) від 05.12.2012 № 73/2012 - дата завантаження 07.12.2012-17.12.2012, фрахтова сума - 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.), безготівкова форма оплати за оригіналами ТТН, 7-10 банківських днів ;

3) від 17.12.2012 № 84/2012 - дата завантаження 18.12.2012-29.12.2012, фрахтова сума - 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.), безготівкова форма оплати за оригіналами ТТН, 7-10 банківських днів .

Як свідчать матеріали справи позивачем, відповідно до умов Договору та Заявок за замовленням Відповідача протягом періоду з 05.12.2012 по 31.12.2012, були своєчасно і в повному обсязі надані транспортні послуги з перевезення вантажу на суму 51100,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20%.

Згідно з п. 3.8. Договору, Експедитор зобов'язаний провести повний розрахунок з Перевізником за виконані транспортні послуги.

У п. 6.2. Договору зазначено, що підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг Експедитором є підтвердження факту надання транспортно-експедиційних послуг наданням Експедитору товарно-транспортної накладної з відміткою вантажовідправника і одержувача вантажу та акту виконаних робіт.

Факт надання послуг Позивачем підтверджується наступними актами надання послуг (здачі-прийняття робіт (надання послуг), узгодженими та підписаними Позивачем та Відповідачем:

- від 12.12.2012 № 81 на суму 3100,00 грн. з ПДВ, оформлений на підставі товарно- транспортної накладної від 06.12.2012 серія 8000549007;

- від 12.12.2012 № 82 на суму 12000,00 грн. з ПДВ оформлений на підставі товарно- транспортних накладних від 07.12.2012 серія 8000549453, від 08.12.2012 серія 8000549780, від 09.12.2012 серія № 8000550166, від 10.12.2012 серія № 8000550608;

- від 14.12.2012 № 84 на суму 6000,00 грн. з ПДВ оформлений на підставі товарно- транспортних накладних від 11.12.2012 серія 8000551050, від 12.12.2012 серія 8000551588;

- від 17.12.2012 № 85 на суму 6000,00 грн. з ПДВ оформлений на підставі товарно- транспортних накладних від 13.12.2012 серія 8000552022, від 14.12.2012 серія 8000552460;

від 19.12.2012 № 86 на суму 6000,00 грн. з ПДВ оформлений на підставі товарно- транспортних накладних від 17.12.2012 серія 8000553623, від 18.12.2012 серія 8000554052;

- від 25.12.2012 № 89 на суму 6000,00 грн. з ПДВ оформлений на підставі товарно- транспортних накладних від 21.12.2012 серія 8000555337, від 24.12.2012 серія 8000556512;

- від 28.12.2012 № ОУ-0000093 на суму 9000,00 грн. з ПДВ оформлений на підставі товарно-транспортних накладних від 26.12.2012 серія 8000557234, від 27.12.2012 серія 8000557829, від 28.12.2012 серія 8000558196;

- від 28.12.2012 № ОУ-0000095 на суму 3000,00 грн. з ПДВ оформлений на підставі товарно-транспортної накладної від 25.12.2012 серія № 8000556888.

Вартість наданих послуг за вищевказаними актами надання послуг (здачі- прийняття робіт (надання послуг), підтвердженими Відповідачем, склала 51100,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто грн. 00 коп.) з ПДВ.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що платежі та взаємні розрахунки за виконані послуги з перевезення вантажів здійснюються шляхом прямого банківського переводу за узгоджену кількість рейсів проти рахунків Перевізника.

Відповідно до п. 6.3. Договору, строк оплати за виконані послуги - протягом 10 (десяти) банківських днів після надання повного пакету оригіналів документів (ТТН / СМР, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна), якщо інше не обумовлено у Заявці.

Заявками, як вказано вище, встановлений строк оплати - 7-10 банківських днів за оригіналами ТТН.

Позивачем відповідно до узгоджених Сторонами актів наданих послуг (здачі- прийняття робіт (надання послуг) були виставлені наступні рахунки Відповідачу:

- від 12.12.2012 №80 на суму 3100,00 грн. з ПДВ;

- від 12.12.2012 № 81 на суму 12000,00 грн. з ПДВ;

- від 14.12.2012 № 83 на суму 6000,00 грн. з ПДВ;

- від 17.12.2012 № 84 на суму 6000,00 грн. з ПДВ;

- від 19.12.2012 № 86 на суму 6000,00 грн. з ПДВ;

- від 25.12.2012 № 88 на суму 6000,00 грн. з ПДВ;

- від 28.12.2012 № СФ-0000006 на суму 9000,00 грн. з ПДВ;

- від 28.12.2012 № СФ-0000096 на суму 3000,00 грн. з ПДВ

на загальну суму 51100,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто грн. 00 коп.) з ПДВ.

Гарантійним листом від 22.01.2013 № 01 Відповідач визнав суму заборгованості в розмірі 51100,00 грн. з ПДВ (п'ятдесят одна тисяча сто грн. 00 коп.) та зобов'язався сплатити вказану суму до 28.02.2013 року, чим підтвердив наявність всіх необхідних для здійснення оплати документів, передбачених п.п. 6.1., 6.3. Договору та п. 10 Заявок.

06.02.2013 Відповідач оплатив Позивачу частково суму заборгованості в розмірі 5000,00 грн. з ПДВ з посиланням на рахунки, виставлені Позивачем 12.12.2012 № 80 та 14.12.2012 № 83, що підтверджується випискою по рахунку 01.02.2013-28.02.2013 з відміткою банку (в матеріалах справи). Таким чином, за станом на день розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становить 46100,00 грн. (сорок шість тисяч сто грн. 00 коп.) з ПДВ.

Пунктами 4.4., 9.3. Договору передбачено, що взаємна відповідальність, а також всі питання, не врегульовані цим Договором, але виникають у зв'язку з його виконанням, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

Отже, спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 46 100,00 грн.

Таким чином, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

У статтях 638 та 639 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначає стаття 181 ГК України. У частині 1 цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а також підтвердження до виконання замовлення.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 ЦК України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 46 100,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 2 411,60 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Таким чином, керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року № 543/96-ВР, якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, позивач нарахував відповідачу пеню.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 2 411,60 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС - НІКМА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Совіл" (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Скляренка, буд. 5, код ЄДРПОУ 38261524) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТРАНС - НІКМА" (54024, м. Миколаїв, вул. Баштанська, 1, код ЄДРПОУ 37991971) основний борг в розмірі 46 100(сорок шість тисяч сто) грн. 00 коп., 2 411(дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 60 коп. пені, судовий збір в розмірі 1 720(одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 30.07.2013