Рішення

від 13.11.2006 по справі 40/482

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І

М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 40/482                                                                                                        

13.11.06 р.

м.Київ

За

позовом  Закритого акціонерного товариства  «Тальнівський 

щебеневий завод», Черкаська  обл.,

м.Тальне

до          Товариства з обмеженою

відповідальністю  спільного  німецько-британо-українського підприємства

«Трансгазбуд», м.Київ        

про               стягнення 59841,50грн.

Суддя Смірнова Л.Г.

Представники:

Від

позивача: Черепенко О.Є.,  представник за

довіреністю №923/02 від 15.09.2006

Від

відповідача: Кошун  О.А.,  представник за довіреністю  №187/2006-К від 11.05.2006

Обставини справи :

Закрите  акціонерне товариство  «Тальнівський 

щебеневий завод» звернулось до суду з позовом  про стягнення з Товариства з обмеженою

відповідальністю спільного німецько-британо-українського підприємства  «Трансгазбуд»44528,24грн.  основного боргу; 15313,26грн.-пені.

Ухвалою

Господарського суду Дніпропетровської області  

від 16.08.2006   порушено

провадження у справі,  розгляд справи

призначено на 19.09.2006.

         Ухвалою Господарського суду

Дніпропетровської  області  від 19.09.2006  справу передано  до Господарського суду міста Києва  на підставі статті 15 Господарського

процесуального кодексу України (далі-ГПК України), за місцезнаходженням  відповідача.

Ухвалою

Господарського суду  міста Києва від

04.10.2006 справу прийнято до розгляду. Присвоєно їй номер 40/482, судове

засідання призначено на 16.10.2006.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва  від

16.10.2006 було відкладено розгляд справи на 

30.10.2006.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 30.10.2006, за клопотанням позивача,  замінено неналежного відповідача - Товариство

з обмеженою відповідальністю спільне підприємство  «Трансгазбуд»належним, яким є Товариство з

обмеженою відповідальністю спільне німецько-британо-українське  підприємство 

«Трансгазбуд», розгляд справи відкладено на 13.11.2006.

У

судове засідання 13.11.2006           

представник відповідача з'явився, проте, вимоги ухвали суду від  30.10.2006 не виконав, витребувані судом

документи , зокрема письмово та нормативно обґрунтовані пояснення по суті

позовних вимог, суду не надав, а 

звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи

посилаючись  на  відсутність  

копій документів  доданих

позивачем до позовної заяви.  Клопотання

судом визнано необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки

відповідно  розгляд справи неодноразово

відкладався, а відповідно до приписів статті 22 ГПК України відповідачеві

надано право знайомитися з матеріалами справи 

та робити з них копії.

Відповідно

до приписів статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній

матеріалами.

         Із зібраних доказів та пояснень

представників сторін,-

                                               В

С Т А Н О В Л Е Н О:

Між   позивачем та відповідачем   21.06.2005 було укладено  договір 

поставки №16   (далі-договір).

Відповідно до умов договору    позивач

зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а  відповідач прийняти та оплатити його  на умовах даного договору.

Відповідно

до підпункту 4.4 пункту 4 договору 

відповідач зобов'язувався здійснити попередню оплату  за кожну партію товару у розмірі 50%,  а повний розрахунок за кожну партію

товару  здійснити протягом п'яти

банківських днів  з моменту отримання

товару на підставі акту приймання-передачі товару  підписаного сторонами (підпункт 4.5 пункту 4

договору).

На

виконання умов договору  позивач

здійснював поставку  товару

відповідачеві, який було прийнято відповідачем, що підтверджується

первинними  бухгалтерськими документами,

копії яких залучено до матеріалів справи. Оригінали було надано суду для огляду

у судовому засіданні.

Оскільки

відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором, позивач,

листом №490 від 06.06.2006 звернувся до відповідача з вимогою   перерахувати на рахунок позивача  заборгованість за отриманий товар в сумі

44528,24грн. Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді, у зв'язку з

чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно

до  приписів статті 175 Господарського

кодексу України  майнові зобов'язання,

які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним

кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим  Кодексом.

Договір

є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися

належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору

(статті 13, 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від

виконання зобов'язання не допускаються (стаття 525 Цивільного  кодексу України).

Згідно

частини першої статті 216 та частини 

другої статті 217 Господарського кодексу України, учасники господарських

відносин несуть господарсько-правову 

відповідальність за правопорушення у 

сфері  господарювання шляхом

застосування до  правопорушників

господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених  цим Кодексом, іншими законами та договором. У

сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:

відшкодування збитків, штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно

до підпункту 7.2 пункту 7 договору, за порушення  відповідачем строку оплати за отриманий   товар, 

відповідач зобов'язувався сплатити пеню у  розмірі подвійної облікової ставки

Національного банку України, яка діяла на момент прострочки, від вартості

неоплаченого товару на час прострочки.

Відповідно

до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. 

Це

стосується  відповідача, який мав довести

факт належного виконання  умов договору

поставки  №16 від 21.06.2005. 

Відповідач

письмово та нормативно обгрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не

надав, заявлені позивачем обставини не спростував.

          Дії відповідача є порушенням

договірних зобов'язань, тому позовні вимоги позивача стосовно стягнення

44528,24грн. основного боргу, визнаються судом обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

          Позовні вимоги в частині стягнення

пені в сумі 15313,26грн.  визнаються

судом такими, що не обґрунтовані та не 

підлягають задоволенню, оскільки суду не надано  обґрунтовано розрахунку суми пені з

урахуванням приписів пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.

          Оскільки спір виник внаслідок

неправильних дій відповідача,  державне

мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

відповідно до  приписів статті 49 ГПК

України  покладаються на відповідача

пропорційно розміру задоволених вимог.

За

таких обставин,  ст.ст.33,  49, 

75,  82-84, ГПК України,-

                                       В И Р І Ш И В:

          1.  Позов

задовольнити  частково.

2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного

німецько-британо-українського підприємства 

«Трансгазбуд»  (49005,

м.Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 13/5 -фактична адреса; 03067, м.Київ,

вул..Машинобудівна, 35-А -юридична адреса; р/р 26001138854001 в Жовтневому

відділенні  КБ «ПриватБанк»,

м.Дніпропетровськ, МФО 305299, код 31659846, а у випадку відсутності коштів     з будь-якого іншого рахунку, виявленого

державним виконавцем під час виконання судового рішення)  на користь Закритого акціонерного товариства

 «Тальнівський  щебеневий завод» (20400, Черкаська обл.,

м.Тальне, вул.Кар'єрна, 1;  р/р260088161

в Уманському відділенні ЧОД АППБ «Аваль», м.Умань, МФО 354411, код 0137503)

44528(сорок чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім)грн.24коп.-основного боргу;

445(чотириста сорок п'ять)грн.28коп.- державного мита та 88(вісімдесят

вісім)грн.59коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

3.

Видати наказ.

4. В

іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття.         

Суддя                                                                             

               Смірнова Л.Г.