Рішення

від 23.07.2013 по справі 901/1708/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.2013Справа №901/1708/13

За позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, АР Крим, 99011) в інтересах держави в особі

Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, місто Київ, 01024)

Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (вул. Народного ополчення, 9-а, місто Київ, 03151)

Медичного реабілітаційного центру "Ратник" (Кореїзське шосе, 2, смт. Кореїз, місто Ялта, АР Крим, 98670)

до відповідача - Кореїзської селищної ради (Севастопольське шосе, 27 смт. Кореїз, м. Ялта, АР Крим, 98670)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мамсурової Мадинат Суламбековни (вул. Шкільна, 23, кв. 308, смт. Гаспра, м. Ялта АР Крим, 98600)

про визнання недійсним та скасування рішення.

Суддя І.І. Дворний.

Представники від сторін:

прокурор - Реднікін М.В., посвідчення №12228 від 01.11.2012, прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;

від Міністерства внутрішніх справ України - Мельник Ю.В, довіреність №69/2012 від 19.01.2012, представник;

від Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України -

Мельник Ю.В, довіреність №3/20-225 від 24.12.2012, представник;

від Медичного реабілітаційного центру "Ратник"- Пилипка В.І, довіреність №167 від 22.04.2013, представник;

від Кореїзької селищної ради - не з'явився;

Мамсурова М. С. - не з'явилась.

Суть спору: 23 травня 2013 року Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління внутрішніх справ України та Медичного реабілітаційного центру "Ратник" з позовною заявою до Кореїзської селищної ради у якій просив суд визнати недійсним та скасувати пункт 1.4 рішення Кореїзської селищної ради 57 сесії 5-го скликання від 18 грудня 2009 року №1721 "Про дозвіл на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз" щодо надання гр. Мамсуровій Мадинат Суламбековні дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, місто Ялта, смт. Кореїз, вул. Кореїзське шосе, в районі будинку №2, орієнтовною площею 0,1000 га.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 15, 16, 324, 377, 393 Цивільного кодексу України, статей 30, 47, 77, 84, 92, 116, 120, 142, 149 Земельного кодексу України,

положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, без належних правових підстав прийняв рішення №1721 від 18 грудня 2009 року яким надав Мамсуровій Мадинат Суламбековні дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Кореїзське шосе, в районі будинку №2, орієнтовною площею 0,1000 га. не зважаючи на те, що зазначена земельна ділянка входить до загальних меж земельної ділянки, яка належала санаторію «Буревісник» на базі якого створено Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ МВС України «Ратник».

Звертаючись до суду із даною позовною заявою прокурор наполягає на тому, що пункт 1.4 рішення Кореїзської селищної ради, яке оскаржується, порушує права держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та МРЦ «Ратник», як належного землекористувача, з огляду на що, підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі. Також, вказаною ухвалою суд до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучив Мамсурову Мадинат Суламбековну.

18 червня 2013 року до суду від представника Кореїзської селищної ради надійшла заява (вих. №02-11/1697 від 13 червня 2013 року) про визнання позову, в якій відповідач користуючись своїм правом передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, повністю визнав заявлені позовні вимоги та не заперечує проти ухвалення судом рішення про їх задоволення.

Представники Медичного реабілітаційного центру внутрішніх військ МВС України «Ратник», Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України 18 червня 2013 року надали суду письмові пояснення у яких повідомили суд, що позовну заяву прокурора підтримують у повному обсязі та пояснили, що земельна ділянка, на якій розташований МРЦ «Ратник», разом із усіма іншими основними фондами знаходилась в державній власності в управлінні та користуванні Міністерства внутрішніх справ України та відноситься до земель державної власності, які розташовані під об'єктами оздоровчого призначення, з огляду на що, не може передаватись у приватну власність.

18 червня 2013 року прокурор просив суд з метою забезпечення позову заборонити гр. Мамсуровій Мадинат Суламбековні здійснювати дії по відчуженню земельної ділянки та будівництву будівель та споруд на земельній ділянці за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, Кореїзське шосе, в районі будинку №2 , орієнтовною площею 0,1000 га., а також заборонити Управлінню Держкомзему у місті Ялта та Центру державного земельного кадастру міста Ялти здійснювати оформлення, видачу та державну реєстрацію державних актів на право власності (право користування) на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2013 року у задоволенні вимог прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено та розгляд справи відкладено.

У судове засідання, що відбулось 18 червня 2013 року, з'явились прокурор та представники позивачів, які підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні, з підстав викладених у позові і письмових поясненнях до нього.

Представник Кореїзької селищної ради у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Мамсурова М.С. також не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце слухання справи була проінформована належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду

справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі державного акта на право постійного користування землею від 20 грудня 1995 року серії I-КМ №003031, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №12, право постійного користування земельною ділянкою площею 5,686 га. було закріплено за санаторієм «Буревісник» на підставі рішення 36-ої сесії 21-ого скликання Кореїзської селищної ради від 07 червня 1995 ркоу за №375.

Державний акт свідчить, що в землекористуванні відбулись зміни, про що у ньому зроблено запис. Так, згідно рішення 2 сесії 2-го скликання Кореїзької селищної ради від 06 грудня 1995 року №20 було вилучено з землекористування санаторію «Буревісник» земельну ділянку на якій розташований житловий фонд санаторію у землі смт. Кореїз. Залишок площі земельних ділянок санаторію «Буревісник» склав 4,8495 га. (а.с. 27-29).

Матеріали справи свідчать про те, що 12 липня 2001 дочірнє підприємство «Ялтакурорт» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України уклали договір купівлі-продажу №250, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується продати у власність покупця окремий об'єкт підприємництва санаторій «Буревісник» - філію дочірнього підприємства «Ялтакурорт» закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», що знаходиться за адресою: місто Ялта, смт.Кореїз-5, на земельній ділянці площею 4,6395 га (а.с. 30-32).

Відповідно до пункту 2 названого договору майно об'єкту включає в себе всі його активи і пасиви, нерухоме майно, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з протоколом інвентаризаційної комісії.

Згідно опису №1 Основного фонду санаторію «Буревісник», що є додатком №1 до акту приймання-передачі від 12 листопада 2001 року, будівлі та споруди, комунальні споруди, обладнання, майно на території санаторію «Буревісник» у смт. Кореїз, Кореїзьке шосе, 2, було передано дочірнім підприємством «Ялтакурорт» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» Внутрішнім військам Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 33).

На підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України №305 від 28 березня 2002 року, копія якого наявна в матеріалах справи, на базі санаторію «Буревісник» створено Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ МВС України «Ратник», який згідно Положення про Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ МВС України «Ратник» є правонаступником санаторію «Буревісник» (а.с. 34).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кореїзської селищної ради №280 від 17 січня 2007 року припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 4,5905 га. у смт. Кореїз санаторію «Буревісник» та анульовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-КМ №003031 рег. №12 від 20 грудня 1995 року. Земельну ділянку, що перебувала у користуванні санаторію «Буревісник» загальною площею 4,5905 га., передано до земель запасу Кореїзської селищної ради (а.с. 36).

Втім, рішення Кореїзської селищної ради №280 від 17 січня 2007 року оскаржене в судовому порядку та визнано недійним і скасовано рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2013 року у справі №2-9/11040-2008 (№2-5/11040-2008).

18 грудня 2009 року рішенням 57 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради №1721 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на землях смт. Кореїз», зокрема, пунктом 1.4, надано громадянці Мамсуровій Мадинат Суламбековні дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, місто Ялта, смт. Кореїз, вул. Кореїзське шосе, в районі будинку №2, орієнтовною площею 0,1000 га. (а.с. 15-16).

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

Кримського регіону України, звертаючись до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління внутрішніх справ України та Медичного реабілітаційного центру "Ратник" до Кореїзської селищної ради, наполягає на тому, що пункт 1.4 рішення Кореїзської селищної ради 57 сесії 5-го скликання від 18 грудня 2009 року №1721 "Про дозвіл на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз" суперечить вимогам діючого законодавства та порушує права власника і посилається на приписи статті 393 Цивільного кодексу України, яка передбачає визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані прокурором і позивачами докази та їх викладену правову позицію, суд вважає заявлені Севастопольським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування рішення правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Так, предметом даного спору є визнання недійсним пункту рішення органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу громадянці Мамсуровій М.С. на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, місто Ялта, смт. Кореїз, вул. Кореїзське шосе, в районі будинку №2, орієнтовною площею 0,1000 га.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу (прокурору).

З матеріалів справи вбачається, що на підставу визнання недійсним та скасування пункту оскаржуваного рішення, прокурор посилається на перевищення Кореїзською селищною радою повноважень, визначених статтею 12 Земельного кодексу України, статтями 77, 116, 120, 142, 149 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України.

Підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт, а обов'язковою умовою - порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Чинним земельним законодавством, зокрема положеннями глави 15 Земельного кодексу України, передбачено два види користування землею: право постійного користування та оренда.

На підставі договору купівлі-продажу №250 від 12 липня 2001 року Головне управління внутрішніх військ МВС України придбало нерухоме майно санаторію «Буревісник», а Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ МВС України «Ратник» є правонаступником санаторію «Буревісник» на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України №305 від 28 березня 2002 року.

Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України «Ратник» неодноразово у листах звертався до Кореїзської селищної ради з проханням видати державний акт на право постійного землекористування у зв'язку із придбанням нерухомого майна санаторію «Буревісник», в порядку визначеному Земельним кодексом України, втім, Кореїзська селищна рада звернення центру не розглянула, жодних рішень по заявам не прийняла (а.с. 44-46, 48-51).

Разом з тим, матеріали справи містять копію клопотання Медичного реабілітаційного центру Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України «Ратник» направленого 09 квітня 2009 року за вих. №62 на ім'я голови Кореїзької селищної ради у якому центр у відповідності до приписів статті 151 Земельного кодексу України просить раду узгодити вибір місця розташування земельної ділянки площею 3,64 га. розташованої у смт. Кореїз, Кореїзське шосе, 2 для обслуговування Медичного реабілітаційного центру «Ратник» (а.с.

47).

Рішенням Кореїзської селищної ради 54 сесії 5-го скликання від 09 вересня 2009 року за №1628 дозволено МРЦ «Ратник» складання актів вибору місця розташування земельних ділянок під дійсними будівлями для обслуговування МРЦ «Ратник» за адресою Кореїз, Кореїзське шосе, 2, орієнтованою площею 4,0 га. (а.с. 37).

Звернення Медичного реабілітаційного центру Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України «Ратник» до Кореїзської селищної ради від 29 грудня 2009 року про внесення змін до рішення ради від 09 вересня 2009 року та надання дозволу МРЦ «Ратник» на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 3,64 га., розташованої за адресою Кореїз, Кореїзське шосе, 2 для обслуговування МРЦ «Ратник», Кореїзською селищною радою залишено без відповіді.

Втім, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року у справі №2а-11804/11/0170/2 визнано протиправною бездіяльність Кореїзської селищної ради з не розгляду заяв позивача та зобов'язано Кореїзську селищну раду розглянути заяви МРЦ «Ратник» про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, Кореїзське шосе, 2 для обслуговування МРЦ «Ратник» та встановлення категорії земель вищевказаної земельної ділянки (а.с. 38-40).

Матеріали справи свідчать про те, що при черговому зверненні МРЦ «Ратник» до відповідача про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 3,64 га., розташованої за адресою Кореїз, Кореїзське шосе, 2 для обслуговування МРЦ «Ратник», Кореїзська селищна рада листом від 16 листопада 2011 року за вих. №02-13/1539 повідомила, що на земельну ділянку площею 3,64 га., частково вже видані державні акти фізичним особам, а також маються раніше видані дозволи на виконання проектів землеустрою громадянам, а тому відсутня можливість надати дозвіл на зазначену земельну ділянку.

У свою чергу, пунктом 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ, у спорах що виникають із земельних відносин» (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.4 цієї постанови визначено, що за змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Так, з огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 Цивільного кодексу України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає

право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного, в таких випадках положення статті 212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягають.

Слід також зазначити, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2013 року у справі №2-9/11040-2008 (2-5/11040-2008) (а.с. 39-41) заяву військового прокурора Севастопольського гарнізону з нагляду з додержанням законів у військовій сфері про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 червня 2009 року у справі №2-5/11040-2008 за нововиявленими обставинами задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 червня 2009 року у справі №2-5/11040-2008 змінено, в частині визнання недійними та скасування рішення Кореїзської селищної ради від 29 листопада 2006 року за №201 «Про дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю «Верум ЛТД» на складання проекту відведення земельної ділянки в смт. Кореїз, Кореїзське шосе 2» залишено без задоволення, в частині визнання недійними та скасування рішення Кореїзської селищної ради від 17 січня 2007 року №280 «Про внесення доповнень в рішення 9 сесії Кореїзської селищної ради 5 скликання від 29 листопада 2006 року №201» задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Кореїзської селищної ради від 17 січня 2007 року №280 «Про внесення доповнень в рішення 9 сесії Кореїзської селищної ради 5 скликання від 29 листопада 2006 року №201».

Як вже зазначалось судом, наказом Міністерства внутрішніх справ України №305 від 28 березня 2002 року на базі санаторію «Буревісник» створено Медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ МВС України «Ратник», який згідно Положення про Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ МВС України «Ратник» є правонаступником санаторію «Буревісник».

З огляду на викладені обставини, МРЦ «Ратник», який створений на базі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, правомірно набув право власності на нерухоме майно санаторію «Буревісник» на підставі договору купівлі-продажу №250 від 12 січня 2001 року та здійснив його державну реєстрацію у встановленому порядку, отже МРЦ «Ратник» набув і право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), яким є санаторій «Буревісник».

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, тому надання земельної ділянки громадянці Мамсуровій Мадинат Суламбековні суперечить зазначеній нормі Земельного кодексу України.

Більш того, згідно пункту "г" частини 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об'єктами оздоровчого призначення, якими є і спірна земельна ділянка, оскільки на ній міститься лікувальний заклад МРЦ «Ратник» і вона розташована в унікальній кліматичній зоні на кримському узбережжі Чорного моря.

Так, відповідно до статті 47 Земельного кодексу України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права

власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, що встановлено статтею 141 Земельного кодексу України.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч. 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України), втім такої відмови матеріали справи не містять.

Викладене вище свідчить про обґрунтованість доводів Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України та підтвердження факту порушення інтересів держави в особі позивачів, оскільки відмови від спірної земельної ділянки, ні МВС України, ні ГУВВ МВС України, ні МРЦ «Ратник» не надавали, як то передбачено законом, отже пункт 1.4 рішення Кореїзської селищної ради 57 сесії 5-го скликання від 18 грудня 2009 року №1721 "Про дозвіл на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз" щодо надання гр. Мамсуровій Мадинат Суламбековні дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, місто Ялта, смт. Кореїз, вул. Кореїзське шосе, в районі будинку №2, орієнтовною площею 0,1000 га. підлягає визнанню недійсним та скасуванню в порядку приписів статті 393 Цивільного кодексу України.

Судовий збір суд покладає на відповідача за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 29 липня 2013 року.

Керуючись статтею 49, ч. 3 ст. 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати пункт 1.4 рішення Кореїзської селищної ради 57 сесії 5-го скликання від 18 грудня 2009 року №1721 "Про дозвіл на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз" щодо надання гр. Мамсуровій Мадинат Суламбековні дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АР Крим, місто Ялта, смт. Кореїз, вул. Кореїзське шосе, в районі будинку №2, орієнтовною площею 0,1000 га.

3. Стягнути з Кореїзської селищної ради (Севастопольське шосе, 27, смт. Кореїз, м.

Ялта, АР Крим, 98670, ЗКПО 04367542) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) 1147,00 грн. судового збору

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний