Постанова

від 25.07.2013 по справі 812/5426/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 року Справа № 812/5426/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІВуглеавтоматизація» про стягнення заборгованості в сумі 7890,65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІВуглеавтоматизація» про стягнення заборгованості в сумі 7890,65 грн.

У позовній заяві позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІВуглеавтоматизація» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, у розмірі 7890,65 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що станом на 03.06.2013 за період з 01.11.2012 по 01.05.2013 відповідач отримував розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, але вказані в них суми не сплачувались, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 7890,65 грн.

До теперішнього часу сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти суми заборгованості, зазначеної в позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІВуглеавтоматизація» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 13.12.1991 (а.с. 6).

Судом встановлено, що позивач у період з 01.11.2012 по 01.05.2013 за Списком №1 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

Позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991р. № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 за відповідачем за період з 01.11.2012 по 01.05.2013 утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 7890,65 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 11) та довідками Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська (а.с.41-42).

Згідно ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" плату до Пенсійного фонду України на покриття витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.

Згідно п, 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058-ІV передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, в тому числі призначених згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Відповідно до Закону України від 17.02.2000 р. № 1461-ІІІ "Про внесення змін до деяких Законів України" з 16.03.2000 р. відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. №400/97 згідно зі ст. 2 якого, для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» ст.13 Закону України від 05.11.1991р. «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІВуглеавтоматизація» про стягнення заборгованості в сумі 7890,65 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут з автоматизації вугільної промисловості «НДПІВуглеавтоматизація» (ідент. код 00174036) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, в сумі 7890,65 грн. (сім тисяч вісімсот девяносто гривень 65 копійок

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 26 липня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця