Рішення

від 24.07.2013 по справі 905/4774/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.2013р. Справа № 905/4774/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», ЄДРПОУ 38587569,

м.Донецьк

до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне

об'єднання 1», ЄДРПОУ 32388610, м.Донецьк

до відповідача 2. ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

м.Донецьк

про стягнення 994450 грн. 00 коп. та зобов'язання виконання обов'язку за договором поруки

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Захарченко Г.В.

Суддя Колесник Р.М.

Представники:

від позивача: Диннікова В.І.-по дов.

від відповідача 1: Протасовицька В.В. - юрист

від відповідача 2: ОСОБА_4 - по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 17.07. по 24.07.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк, до відповідача 2, ОСОБА_1, м.Донецьк, про:

- стягнення з відповідача 1 грошових коштів в сумі 994450,00 грн.;

- зобов'язання відповідача 2 виконати обов'язок за договором поруки від 13.05.2013р., а саме переуступити позивачу частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк у розмірі 30% від його статутного капіталу.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 22.07.2013р., що надійшла до суду 24.07.2013р., змінив предмет позову, заявивши вимоги про:

- стягнення з відповідача 1 грошових коштів в сумі 994450,00 грн.;

- визнання за позивачем права на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк у розмірі 30% від його статутного капіталу.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором про відступлення права вимоги від 25.04.2013р. та договором розстрочки виконання зобов`язання від 13.05.2013р., внаслідок чого позивач набув право на стягнення з відповідача 1 грошових коштів в сумі 994450,00 грн. та на частку у статутному фонді ТОВ «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1».

Відповідач 1 в судовому засіданні 17.07.2013р., у відзиві на позов, що надійшов до суду 24.07.2013р., визнав позовні вимоги в частині стягнення несплаченого боргу сумі 994450,00 грн.

Відповідач 2 у відзиві на позову заяву, що надійшов на адресу суду 24.07.2013р., позовні вимоги до нього не визнав, посилаючись на відсутність у позивача права на частку у статутному фонді ТОВ «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», внаслідок відсутності відповідної згоди учасників товариства на включення позивача до складу учасників.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено, 25.04.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Данком», м.Донецьк (первісним кредитором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк (новим кредитором) та ТОВ «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк (боржником) було підписано договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, яке належить первісному кредитору на підставі договору поставки №55 від 23.02.2011р. та стає кредитором по договору поставки №55 від 23.02.2011р., укладеному між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до п.1.2 договору від 25.04.2013р. новий кредитор отримує право первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошового боргу за основним договором у розмірі 15046745,88 коп., з урахуванням ПДВ 20%.

Згідно п.1.4 договору до нового кредитора не переходить право на стягнення штрафних санкцій за невиконання основного договору.

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

При цьому, стаття 514 Цивільного кодексу України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладання сторонами договору про відступлення права вимоги від 25.04.2013р. до позивача перейшло право Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком», м.Донецьк вимагати сплати від ТОВ «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк заборгованості в сумі 15046745,88 коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У п.2.5 договору від 25.04.2013р. встановлений обов'язок відповідача 1 сплатити позивачу суму боргу в строк до 30.04.2013р.

Листом від 30.04.2013р. №1/Д-04 позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою сплатити борг за договором відступлення права вимоги від 25.04.2013р. протягом 3-х банківських днів.

Проте, у відповіді на вимогу від 30.04.2013р. №44/1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк було запропоновано позивачу надати розстрочку погашення заборгованості строком на 5 років.

13.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк був підписаний договір розстрочки виконання зобов`язання.

Відповідно до розділу 1 договору розстрочки від 13.05.2013р. предметом договору є зобов`язання боржника перед кредитором за договором відступлення права вимоги від 25.04.2013р. Боржник зобов'язується виконати зобов'язання на підставі даного договору розстрочки (п.1.2 договору).

Частиною 2.2 розділу 2 договору розстрочки від 13.05.2013р. встановленний графік погашення заборгованості, згідно якого перший платіж в сумі 1000000,00 грн. боржник має здійснити 15.05.2013р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної сплати позивачу грошових коштів в сумі 1000000 грн. 00 коп. в строк до 15.05.2013р. за договором розстрочки від 13.05.2013р., всупереч ст.ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідачем 1 не виконані.

Відповідач 1 надав відзив на позов, в якому позовні вимоги до нього визнав в сумі 994450,00 грн.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача 1 щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в частині вимог до відповідача 1 про стягнення заборгованості в сумі 994450 грн. 00 коп. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, приймаючи до уваги відсутність у суда права самостійно виходити за межі позовних вимог, позов в частині вимог про стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 994450,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, заставою.

За приписом п.1.3 договору розстрочки виконання зобов'язання від 13.05.2013р. даний договір укладений на підставі договору поруки від 13.05.2013р., за яким поручитель зобов'язаний нести солідарну відповідальність своїм майном в сумі не менше 5550,00 грн.

В забезпечення виконання умов договору розстрочки від 13.05.2013р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк та ОСОБА_1, м.Донецьк укладено договір поруки.

Даний договір укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 у розмірі 15046745,88 грн. на умовах розстрочки за договором розстрочки виконання зобов'язань, укладеним між позивачем та відповідачем 1 13.05.2013р. (п.1.1 договору).

Основним обов'язком боржника за договором розстрочки, виконання якого забезпечується цим договором - повернути кредитору по закінченню обумовленого договором розстрочки строку грошові кошти. До основних обов'язків договору розстрочки також відносяться чітке виконання графіку платежів. Ухилення від виконання графіку платежів, вважається невиконанням основного обов'язку за договором розстрочки (п.1.2 договору).

За приписом п.1.4 договору поруки від 13.05.2013р. ОСОБА_1 (поручитель) зобов`язується нести солідарну відповідальність своїм майном в сумі не менше 5550,00 грн., яка наступає згідно п.2.6 договору розстрочки. Згідно п.2.6 договору розстрочки у разі невиконання відповідачем 1 умов даного договору в частині строків та розмірів платежів, визначених у п.2.2, а також невнесення в строк хоча б першого платежу, поручитель несе солідарну відповідальність за договором своїм майном в сумі не менше 5550,00 грн.

Відповідальність поручителя настає з моменту невиконання основного зобов'язання (п.2.1 договору). У разі невиконання відповідачем 1 основного зобов'язання відповідач 2 зобов'язується передати позивачу частину свого майна вартістю не менше 5550,00 грн. (п.2.2 договору).

Поручитель зобов`язується виконати свої зобов`язання за цим договором не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За приписом ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вказувалось вище, згідно п.2.4 договору поруки від 13.05.2013р. встановлений обов'язок відповідача 2 (як поручителя) виконати свої зобов'язання за цим договором не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги позивача.

Виходячи зі змісту ст.139 Господарського кодексу України, сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів, визнається майном.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 100% (п.6.3 статуту товариства).

Відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України „Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

За приписом ст.50 цього закону, ст.140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Статтею 53 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Згідно п.4.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1» учасник товариства має право здійснювати відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому цим статутом та законом.

Пунктом 7.3 статуту товариства передбачене право учасника товариства за згодою решти учасників уступити свою частку іншим учасникам товариства або третім особам.

17.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк та ОСОБА_1, м.Донецьк згідно договору поруки від 13.05.2013р. був підписаний акт передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», згідно якого відповідач 2 передав, а позивач прийняв частку у статутному капіталі товариства. Розмір частки становить 30% від розміру статутного капіталу товариства номінальною вартістю 5550,00 грн.

Вказаний акт підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень.

При цьому, в матеріалах справи наявний протокол №9 від 08.05.2013р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», згідно якого надано згоду на відступлення ОСОБА_1, м.Донецьк частки у статуному капіталі товариства у розмірі 30% за номінальною вартістю у разі невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором розстрочки від 13.05.2013р.

20.05.2013р. позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою від 20.05.2013р. щодо внесення змін до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1» шляхом внесення до складу учасників товариства з правом володіння часткою у розмірі 30% від статутного капіталу товариства.

Листом від 23.05.2013р. відповідачем 2 було повідомлено позивача про неможливість виконання його вимог у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують наявність заборгованості відповідача 1 та відсутністю протоколу загальних зборів учасників про передачу 30% частки у статутному капіталі товариства.

У відзиві на позов відповідач 2 також заперечує проти задоволення позовних вимог до нього, посилаючись на відсутність доказів невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань та відсутність згоди учасників товариства на включення позивача до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1».

Проте, суд вказані заперечення відповідача 2 до уваги не приймає та вважає позов в частині вимог до відповідача 2 правомірним, таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлюють способи захисту прав та інтересів, якими є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Позивач звернувся до суду з вимогами, зокрема, про визнання за ним права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк у розмірі 30% від його статутного капіталу.

Як вказувалось вище, відповідач 2 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1» з часткою у статутному капіталі у розмірі 100%.

При цьому, за наявності рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», оформленого протоколом №9 від 08.05.2013р., відповідач 2 передав частку у розмірі 30% статутного капіталу товариства позивачу.

На підставі викладеного, суд робить висновок про те, що позивач став учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1» та йому належить частка у статутному капіталі товариства розміром 30%, що у грошовому еквіваленті складає 5550,00 грн. Зокрема, при передачі частки третій особі відбувається перехід до неї всіх прав та обов'язків учасника товариства (п.7.5 статуту товариства).

Відповідно до приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

Судом встановлено наявність бездіяльності відповідачів щодо включення позивача до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», що свідчить про невизнання цими особами права власності позивача на частку в статутному капіталі товариства.

Така бездіяльність відповідачів спричинює неможливість реалізації позивачем належного йому права власності, що свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За приписами ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання за позивачем права на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк у розмірі 30% від його статутного капіталу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк, викладене у вступній частині позовної заяви, щодо залучення до участі у справі третьої особи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Данком», судом залишено без задоволення як безпідставне.

Судовий збір підлягає розподілу між відповідачами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк, ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 994450 грн. 00 коп., з визнання права на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк у розмірі 30% від його статутного капіталу, задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1» (83009 м.Донецьк, вул.Новоросійська, 9 «з», ЄДРПОУ 32388610, р/р 260010760980 в ПАТ «УкрБізнесБанк, МФО 334969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід» (83009 м.Донецьк, вул.Новоросійська, 9 «з», ЄДРПОУ 38587569, р/р 26003032278101 в ПАТ «УкрБізнесБанк», МФО 334969) заборгованість в сумі 994450 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 19889 грн. 00 коп.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід», м.Донецьк право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-ремонтно-будівельне об'єднання 1», м.Донецьк у розмірі 30% від його статутного капіталу.

Стягнути з ОСОБА_1, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд-схід» (83009 м.Донецьк, вул.Новоросійська, 9 «з», ЄДРПОУ 38587569, р/р 26003032278101 в ПАТ «УкрБізнесБанк», МФО 334969) судовий збір в сумі 1147 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, м.Донецьк на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 462 грн. 50 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 24.07.2013р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя Р.М. Колесник

Суддя Г.В. Захарченко