Рішення

від 30.07.2013 по справі 18/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.2013 м.Ужгород Справа № 18/76

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан" ,

с. Сюрте, Ужгородський р-н, 89432

до Закритого акціонерного товариства „Автотрейдінг Інвест" , м. Київ

про відшкодування збитків у сумі 618915, 00 грн .

Суддя Швед С.Б. секретар судового засідання - Пагулич В.Д. ;

від позивача - Газій І.О., довіреність від 20.05.13р.;

Батько О.М., директор;

від відповідача - Пуравець К.М., довіреність від 22.05.13р.;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан" звернулося до господарського суду Закарпатської області з зустрічним позовом до закритого акціонерного товариства „Автотрейдінг Інвест" про відшкодування збитків у сумі 618915, 00 грн., з яких 615 916 грн. з підстав неналежного виконання підрядних робіт за вказаним вище договором генерального підряду та 3 000 грн. витрат на проведення будівельно-технічного дослідження. Вказана зустрічна позовна заява була прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом ухвалою від 28.07.2010р.

Додатковим рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.03.2011 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 р. відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ „Закарпатскан".

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013 р. касаційну скаргу ТОВ „Закарпатскан" в частині зустрічного позову задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 р. та додаткове рішення господарського суду Закарпатської області від 18.03.2011 р. у справі скасовано, справу № 18/76 передано на новий розгляд до місцевого господарського суду з підстав недостатнього дослідження обставин справи судами попередніх інстанцій.

Так, не враховано, що відповідачем здійснювалось будівництво цілого об'єкту - станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, а тому по даних правовідносинах слід застосовувати положення § 3 „Будівельний підряд" глави 61 ЦК України.

Крім того, судами при розгляді зустрічної позовної заяви не було надано оцінки наданому позивачем висновку № 28 будівельно-технічного дослідження про визначення технічного стану фундаменту об'єкту, що містився в матеріалах справи (т. ІІ а.с. 28-38), а також не надано правової оцінки висновку судової будівельно - технічної експертизи від 12.10.2012р. №2557 щодо якості проведеного підрядником першого етапу будівництва об'єкту по улаштуванню фундаментів, придатності даних фундаментів для подальшого будівництва об'єкту, наявності у них дефектів та при їх наявності, чи є вони наслідком неякісно виконаних Підрядником будівельних робіт.

При цьому, постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2013 р. звертається увага місцевого господарського суду під час нового розгляду на необхідність всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для їх розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Позовні вимоги обґрунтовуються завданими внаслідок виконання неякісної підрядної роботи по влаштуванню фундаментів збитками.

У ході судового розгляду представником позивача в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про зміну предмету позову (т.VII а.с.13-34), якою позовні вимоги уточнено та збільшено на суму 1297736,40 грн. понесених позивачем витрат внаслідок укладення 03.01.2013р. договору підряду на проведення відновлюваних будівельних робіт, вартість виконання яких і становить суму позову.

Представником відповідача проти позову заперечено з підстав наведених у письмових відзивах на позов (т.VII а.с.36-40, 45-57).

Крім того, суд звертає увагу, що з метою забезпечення процесуальних прав сторін, судовий розгляд справи неодноразово відкладався, в т.ч. для надання сторонам можливості врегулювати спір в позасудовому порядку, однак згоди між сторонами досягнуто не було, доказів врегулювання спору не подано.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

08 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан" (Замовник) та закритим акціонерним товариством „Автотрейдінг Інвест" (Генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду №9/01 (далі - Договір, а.с.12-14), відповідно до умов якого Генеральний підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи на будівництві об'єкта: станція технічного обслуговування вантажних автомобілів за адресою: с. Сюрте Ужгородського району Закарпатської області на підставі наданої Замовником проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується передати проектно-кошторисну документацію Генеральному підряднику, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна даного Договору визначається проектно-кошторисною документацією, що з моменту її виготовлення стає невід'ємною частиною Договору, і до неї включається ціна матеріалів, обладнання, вартість їх поставки (якщо ці матеріали та обладнання постачає Генеральний підрядник), ціна виконання будівельно-монтажних робіт й пусконалагоджувальних робіт.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що загальна вартість Договору формується поетапно по мірі передачі проектної документації. Ціна Договору та загальний кошторис на виконання робіт за цим Договором є динамічними, об'єм корегується за фактом виконання робіт. По мірі передачі Замовником Генеральному Підряднику проектної документації вартість наступного етапу робіт узгоджується між Сторонами шляхом підписання Додаткової угоди. Складання кошторису покладається на Генерального підрядника. Генеральний підрядник не має права приступати до виконання наступного етапу робіт без узгодженого Сторонами кошторису.

Пункт 2.3. Договору передбачає, що Договірна ціна по улаштуванню фундаментів на першому етапі робіт по Договору на момент його підписання складає - 679 392,00 грн., і в т.ч. ПДВ 20% - 113 232,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Аналогічні вимоги містяться й у загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668.

Статтею 323 ГК України визначено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. Договори підряду на капітальне будівництво за участі іноземних суб'єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, міждержавними угодами, а також особливими умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (надалі - Загальні умови) визначено, що ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів. Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Відповідно до п. 23 Загальних умов у разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення приблизної договірної ціни (більше ніж це визначено договором підряду), підрядник зобов'язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника. Якщо підрядник не повідомив у встановленому порядку замовника про необхідність підвищення договірної ціни, він зобов'язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат.

Пунктом 25 Загальних умов передбачено, якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення твердої договірної ціни, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.

В силу частин першої та другої ст. 883 вказаного Кодексу підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до частин першої - четвертої ст. 884 цього ж Кодексу підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Згідно пунктів 9.1. - 9.4. Договору Підрядник гарантує надійність, якість, відповідність виконаних робіт проектно-кошторисній документації і можливість експлуатації об'єкта за його призначенням протягом гарантійного строку, який становить 1 (один) рік від дня остаточного прийняття Замовником виконаних за Договором робіт і підписання акта приймання об'єкту в цілому. Генеральний підрядник відповідає за дефекти, виявлені в межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок, зокрема неправильної його експлуатації Замовником.

Тобто, відповідно до чинного законодавства та умов Договору, Підрядник несе відповідальність (в тому числі шляхом відшкодування збитків) за виявлені на протязі гарантійного строку дефекти збудованого об'єкта, якщо не доведе, що вони сталися не з його вини. Гарантійний строк не може бути меншим ніж десять років від дня прийняття об'єкта замовником.

Відповідно до ст.852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 Цивільного кодексу України ).

Що стосується заявленої позивачем до початку розгляду справи по суті заяви про збільшення позовних вимог на суму 1 297 736,40 грн. на підставі укладеного 03.01.2013 року між позивачем та ПП „Фірма „ВІТ" договору будівельного підряду №01/01-2013 на проведення відновлюваних будівельних робіт, вартість яких і складає заявлену суму, то позовні вимоги в цій частині розгляду не підлягають з огляду на те, що вказані правовідносини виникли значно пізніше, ніж обставини справи та, в даному випадку не стосуються предмету спору і можуть бути вирішені в порядку окремого позовного провадження. Судовий збір, сплачений позивачем за подання вказаної заяви на підставі платіжного доручення від 12.06.2013 р. № 12/06 (Том VII- а.с.17), підлягає поверненню з державного бюджету у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином зважаючи на те, що постанова Вищого господарського суду України від 10.04.2013р. №18/76 (Том 6, а.с.112-118), якою встановлено обставини належного виконання договору та прийнято рішення про задоволення первісного позову по об'єкту зі стягненням сум: 376 805,00 грн. основного боргу, 45 340,53 грн. пені, 53 166,00 грн. інфляційних нарахувань, 50 319,04 грн. 14% річних, що разом складає - 525 630,64 грн., при цьому, визнано неправомірним нарахування 129 108,40 грн. основного боргу, 15 535,48 грн. пені, 18 216,99 грн. інфляційних нарахувань та 17 241,32 грн. 14% річних, разом у сумі - 180 102,19 грн., має преюдиціальне значення при вирішенні даного спору в силу вимог частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, то суд, здійснивши аналіз проведених стягнень, дійшов наступних висновків.

Загальна сума заявленого до стягнення по первісному позову боргу за виконані підрядні роботи становить 705 732,76 грн. ( 525 630,64 + 180 102,19 ); сума відмовленого до стягнення боргу, тобто неправомірно виконаного договору - 180 102,19 грн.

180 102,19 : 705 732,76 = 0,25520735355 ;

Таким чином, відсоток неналежного виконання підрядником договору відповідно до постанови ВГСУ від 10.04.1213р. - 0,25520735355;

Сума заявлених по зустрічному позову збитків складає:

618915, 00 х 0,25520735355 = 157 951,66 грн.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені обставини справи, зустрічний позов підлягає задоволенню частково зі стягненням суми 157 951,66 грн. розміру встановлених судом та заподіяних позивачу збитків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 33, 34, 43, 49, 60, 62, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України ,

СУД ВИРІШИВ :

1.1 Позов задоволити частково.

1.2 Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Автотрейдінг Інвест" (03062, м. Київ, пр-кт. Перемоги, 67, код 31106821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан" (89432, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, 2/5, код 33925678) суму 157 951, 66 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну гривню 66 коп.) завданих збитків.

1.З У задоволенні решти позову відмовити.

2.1 У прийнятті зустрічного позову від 12.06.2013 року про стягнення суми 1 297 736,40 грн. відмовити на підставі п. 1 частини першої ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

2.2 Судовий збір у сумі 13 576,43 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 43 коп.) , сплачений платіжним дорученням від 12.06.2013р. №12/06, повернути з держбюджету товариству з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан", код 33925678 (89432, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, 2/5) у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обов'язковим до виконання на території України.

Суддя С.Б. Швед