Рішення

від 25.07.2013 по справі 905/3786/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.07.2013р. Справа № 905/3786/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ РЕСУРС», с.Петропавлівська Борщагівка, Київська область

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЄС», м.Єнакієве, Донецька область

про стягнення 27768,02 грн.

Суддя Мальцев М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ РЕСУРС», с.Петропавлівська Борщагівка, Київська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЄС», м.Єнакієве, Донецька область про стягнення 27768,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору купівлі-продажу №23/05/12 від 23.05.2012р., копії видаткових накладних №РН-0000299 від 24.05.2012р., №РН-0000378 від 14.06.2012р., копії довіреностей №86 від 23.05.2012р., №87 від 13.06.2012р., копії претензій №37 від 11.07.2012р., №46 від 30.11.2012р., копію акту звірки розрахунків, невиконання відповідачем умов договору.

26.06.2013р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Також від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просив суд стягнути з відповідача 28253,22 грн., в тому числі: 19904,40 грн. - основного боргу, 3701,05 грн. - пені, 616,85 грн. - 3% річних, 3980,88 грн. - штрафу, 50,04 грн. - поштових витрат.

Таким чином, розмір уточнених позовних вимог є більшим, ніж заявлений, а відтак, позивачем фактично було збільшено розмір позовних вимог та на момент прийняття рішення сума заявлених позовних вимог складає 28253,22 грн., в тому числі: 19904,40 грн. - основного боргу, 3701,05 грн. - пені, 616,85 грн. - 3% річних, 3980,88 грн. - штрафу, 50,04 грн. - поштових витрат.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

23.05.2012р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №23/05/12 (надалі Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (відповідачу), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити автомобільні шини, комплектуючі та запасні частини до автотранспорту (надалі - товар) у кількості і асортименті відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір купівлі-продажу №23/05/12 від 23.05.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.

Відповідно до п.2.2 Договору, Покупець зобов'язаний прийняти товар у власність і розрахуватися за нього не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також, відповідачем було отримано претензії №37 від 11.07.2012р., №46 від 30.11.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними №РН-0000299 від 24.05.2012р., №РН-0000378 від 14.06.2012р. з відміткою відповідача про отримання, довіреностями, копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати товару з боку відповідача виник борг у сумі 19904,40 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 19904,40 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Слід також зазначити, що матеріали справи містять копію акту звірки розрахунків станом на 11.07.2012р. на суму 19904,40 грн., підписаного уповноваженими представниками обох сторін та скріпленого печатками підприємств.

Відповідно до п.4.3 Договору, позивач вимагає стягнення з відповідача суми пені у розмірі 3701,05 грн. за період з 07.06.2012р. по 31.07.2012р. (видаткова накладна №РН-0000299), з 28.06.2012р. по 31.07.2012р. (видаткова накладна №РН-0000378).

Але, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та зазначений період нарахування, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період нарахування пені та розрахунок є арифметично невірним, а тому, вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 432,74 грн., де 406,96 грн. за період з 08.06.2012р. по 31.07.2012р. за видатковою накладною №РН-0000299 та 25,78 грн. за період з 29.06.2012р. по 31.07.2012р. за видатковою накладною №РН-0000378.

Згідно п.4.4 Договору, позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 3980,88 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 616,85 грн. за період з 08.06.2012р. по 21.06.2013р.

Вказана вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 615,93 грн. за період з 08.06.2012р. по 21.06.2013р., оскільки, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично невірним.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми поштових витрат у розмірі 50,04 грн. задоволенню не підлягає, оскільки поштові витрати не є судовими витратами та не входять до складу останніх у розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги позивача в сумі 28253,22 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 24933,95 грн.

Клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому заява позивача про забезпечення позову суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на вищенаведене.

Крім того слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів в підтвердження сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у відповідному розмірі та порядку, таким чином, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі, господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 629, 615, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67, 193 Господарського кодексу України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ РЕСУРС», с.Петропавлівська Борщагівка, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЄС», м.Єнакієве, Донецька область про стягнення 28253,22 грн. задовольнити частково у сумі 24933,95 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЄС», м.Єнакієве, Донецька область (86420, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Берегового,40 «А», код ЄДРПОУ 36802358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ РЕСУРС», с.Петропавлівська Борщагівка, Київська область (08130, Київська область, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Велика Кільцева,4б, п/р26004060402896 філія «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649, код ЄДРПОУ 37228114): 19904,40 грн. - основного боргу, 432,74 грн. - пені, 615,93 грн. - 3% річних, 3980,88 грн. - штрафу, 1949,54 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ РЕСУРС», с.Петропавлівська Борщагівка, Київська область (08130, Київська область, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Велика Кільцева,4б, п/р26004060402896 філія «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 320649, код ЄДРПОУ 37228114) на користь державного бюджету 1720,50 грн. - судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання ).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 25.07.2013 р.

Повне рішення складено 30.07.2013 р.

Суддя М.Ю Мальцев

Надруковано 3 примірника:

1 - позивачу;

1- відповідачу;

1- у справу

Вик.Лізенко Г.В.