Рішення

від 24.07.2013 по справі 917/964/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 р. Справа №917/964/13

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"

до професійно-технічного училища №53

про стягнення 3528 грн. 27 коп. з врахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог

Суддя Тимошенко К.В.

Представники в засіданнях суду 23.07.2013 р. і 24.07.2013р.:

від позивача : Дейнека О.В.

від відповідача: Охріменко О.М.

Рішення прийняте після перерв оголошених в судових засіданнях 23.07.2013 р. до 10:30 год. 24.07.2013 р. та 24.07.2013 р. до 11:05 год., до 13:20 год. та до 14:45 год. 24.07.2013 р.

Розглядається позов про стягнення 45432,67 грн. з яких сума основного боргу складає 41904 грн. 40 коп., пеня - 2801 грн.01 коп., інфляційні - 167 грн. 78 коп., річні-559 грн. 48 коп.

02.07.2013 р. від позивача надійшла заява без номеру і дати про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 3528,27 грн. з яких пеня - 2801 грн.01 коп., інфляційні - 167 грн. 78 коп., річні - 559 грн. 48 коп., доказів надіслання цієї заяви відповідачу позивач не надав (а.с. 88). Крім того, звернення до суду з проханням зменшити позовні вимоги суперечить Господарському процесуальному кодексу України, оскільки право зменшувати розмір позовних вимог статтею 22 Господарського процесуального кодексу України надано саме позивачу, суду не надано право зменшувати розмір позовних вимог на прохання позивача. В зв'язку з цим заява від 02.07.2013 р. не підлягає задоволенню.

04.07.2013 р. від позивача надійшла заява без номеру і дати про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить та стягнути з відповідача 3528,27 грн. з яких пеня - 2801 грн.01 коп., інфляційні - 167 грн. 78 коп., річні - 559 грн. 48 коп.(а.с.121).

На підтвердження надіслання копії цієї заяви відповідачу позивачем надано фіскальний чек "Укрпошти" від 03.07.2013р. та опис вкладення у цінний лист.(а.с.122-123)

Згідно статті 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, отже заява не суперечить законодавству. Виходячи з матеріалів справи вказана заява не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб. З врахуванням цього зазначена заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.

Вищий господарський суд України у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012р. зазначив, що у разі прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, має місце нова ціна позову, виходячи з якої і вирішується спір.

Таким чином, розглядається позов про стягнення 3528,27 грн. з яких пеня складає 2801 грн.01 коп., інфляційні - 167 грн. 78 коп., річні - 559 грн. 48 коп.

Відповідач у відзиві № 173 від 07.06.2013р. повідомив, що згідно акту звірки взаємних розрахунків заборгованість перед позивачем відсутня, в листі № 219 від 12.07.2013 р. та в листі від 23.07.2013 р. № 225 відповідач просив звільнити його від сплати штрафних санкцій, посилаючись на те, що професійно-технічне училище № 53 є державною установою та фінансується з державного бюджету і кошти на сплату штрафних санкцій не передбачені в держбюджеті (а.с.50,126, 146).

В засіданні суду 23.07.2013 р. представник відповідача позов в частині пені, річних та інфляційних визнав та просив суд відстрочити виконання рішення суду в зв"язку із відсутністю коштів у відповідача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

03.01.2012р. між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (постачальником) та професійно-технічним училищем № 53 (споживачем) було укладено договір № 14-Л-Б на постачання природного газу за регульованим тарифом, 03.01.2013 р. укладено договір № 14-Л-Б на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - договори, копії договорів - а.с. 10-15 ).

Відповідно до п. 1.1. договорів, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість послуг з постачання газу (вартість газу і наданих послуг) у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.

Позивач стверджує, що за періоди з січня 2012 року по квітень 2012 року, з жовтня 2012 р. по березень 2013 р. позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 343747 грн. 42 коп., що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу (а.с. 17-26); і що в порушення положень договору відповідачем невчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 41904 грн. 40 коп.

Невчасне проведення розрахунків відповідачем за поставлений газ підтверджується виписками банку (а.с.110-120) і не заперечується відповідачем.

Пунктами 4.6. договорів встановлено, що оплата послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами, шляхом 100% попередньої оплати їх вартості із розрахунку договірного планового обсягу місячного постачання газу відповідно до додатку 2 до договору, не пізніше ніж за 10 календарних днів до місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.2.2. договорів, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Вимога позивача про стягнення інфляційних в сумі 167 грн.78 коп. обґрунтована та підтверджується відповідними доказами. В зв'язку з цим позов в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимога позивача про стягнення пені та річних правомірна, але суми пені та річних позивачем завищені, зокрема, позивачем безпідставно включено до періодів прострочки дні, в які відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості. Крім того, в розрахунку річних та пені позивачем допущені арифметичні помилки.

З врахуванням цього, вимога про стягнення пені та річних підлягає задоволенню частково, а саме: в сумі 2702 грн. 48 коп. пені та 538 грн. 66 коп. річних. В решті суми пені та річних позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 1964 грн. 63 коп. заявлена після спливу строку позовної давності. Згідно статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови в позові. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення . До винесення рішення у справі жодна сторона не заявила про застосування позовної давності в зв"язку з чим позовна давність судом не може бути застосована.

Відповідач в листах від 12.07.2013р. № 219 та від 23.07.2013 р. № 225 просить суд звільнити його від сплати штрафних санкцій. Чинним законодавством суду не надано право звільняти відповідача сплати штрафних санкцій, в зв"язку з чим клопотання відповідача про звільнення його від сплати штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Представник відповідача в засіданні суду 24.07.2013р. просив суд відстрочити виконання рішення суду.

Згідно статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи з ч.3 ст.84 ГПК України питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду може бути вирішено і при прийнятті рішення.

Відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування усної заяви про відстрочку виконання рішення суду, в зв'язку з чим заява про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає, як необґрунтована.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з професійно-технічного училища №53 (37554, с.Войниха, вул.Молодіжна, 9, Лубенського р-ну Полтавської обл., р/р 35411012000176 в ГУДКС у Полтавській області, МФО 831019, ідентифікаційний код 22528434) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (37500, вул. Л.Толстого, 87, м.Лубни, Полтавська область, ідентифікаційний код 05524713, п/р 2600835987102 в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", МФО 300120) 2702 грн. 48 коп. пені, 538 грн. 66 коп. річних, 167 грн. 78 коп. інфляційних, 1662 грн. 30 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. У відстрочці виконання рішення суду відмовити.

5. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено: 29.07.2013р.