Постанова

від 25.07.2013 по справі 823/1257/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1257/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства «Сокіл» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Сокіл» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби та просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 року № 0002042301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем ні під час перевірки, ні протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки не надано для перевірки договори, належним чином оформлені податкові накладні та докази транспортування товарно-матеріальних цінностей, - що виключає можливість віднесення сум ПДВ, нарахованих на вартість таких цінностей, до податкового кредиту платника податків.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку Малого підприємства «Сокіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин із ТОВ «Мануал Груп» за липень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20.03.2013 №125/2214/14193116 та встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2012 року на суму 23347 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як було встановлено судом першої інстанції, між Малим підприємством «Сокіл» та ТОВ «Мануал Груп» укладено договори поставки комп'ютерного обладнання, комплектуючих, офісну, побутову техніку від 30 липня 2012 року та від 31 липня 2012 року, відповідно.

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мануал Груп», позивачем до перевірки були надані такі документи: , податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення на загальну суму 140 081 грн.

Крім того, до суду першої інстанції позивачем додаткового були надані договори поставки комп'ютерної техніки.

Згідно з Правилами перевозки вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання ТМЦ на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до форми N 1-ТН наказу Міністерства транспорту України від 29 грудня 1995 року N 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку робота вантажного автомобіля» зазначено, що товарно-транспортна накладна видається у 4-х примірниках: 1-й примірник вантажовідправнику, 2-й примірник вантажоодержувачу, 3-й та 4-й примірник авто підприємству. Крім того, для перевезення вантажу обов'язковим є укладення договорів на перевезення вантажів, що також визначено п.3.1 наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.01.2010 року.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду справи, не було надано жодних договорів на перевезення вантажів, а також товарно-транспортних накладних.

Доказів наявності у власності юридичної особи, - МП «Сокіл»,- транспортних засобів суду не надано. Відомості про наявність у засновника та директора вантажо-пасажирського автомобіля не є беззаперечним доказом використання даного автомобіля в господарській діяльності МП «Сокіл» та юридичну особу від обов'язку належного документального оформлення перевезення вантажів.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, надані позивачем податкові накладні мають дефекти форми, а саме: не вказано прізвище та посаду особа, яка виписала такі накладні.

Пунктом 44.6. ст. 44 ПК України передбачено, що у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служи, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання звітності.

Згідно з п. 44.7 вказаної статті у разі, якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу копії таких документів. Податковим Кодексом України передбачена можливість надати документи протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки.

Однак, позивачем ані під час перевірки, ані протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки не надано належним чином оформлені податкові накладні.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, які повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року скасувати.

Малому підприємству «Сокіл» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2013 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.